Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

12 червня 2019 року

Київ

справа №310/7785/17

провадження №К/9901/52890/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Коваленко Н.В., суддів: Берназюка Я.О., Мороз Л.Л., розглянувши в письмовому провадженні в касаційному порядку справу за позовом ОСОБА_1 до державного реєстратора Бердянської районної державної адміністрації Запорізької області Крать Олени Олександрівни, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 в інтересах якої діє ОСОБА_1 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в інтересах якого діє ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 про визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора про реєстрацію права власності, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області у складі головуючого судді - Білоусової О.М. від 30 січня 2018 року та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Мельника В.В., Сафронової С.В., Чепурнова Д.В., від 18 квітня 2018 року,

УСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до державного реєстратора Бердянської районної державної адміністрації Запорізької області Крать О.О., який згодом уточнила, про визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора про реєстрацію права власності.

В позові зазначає, що 10.10.2017 року дізналася про те, що ОСОБА_2 став власником житлового будинку АДРЕСА_1 , в якому вона проживає разом із малолітньою дитиною, та в якому проживає її сестра разом із малолітньою дитиною. Вказує, що зі слів ОСОБА_2 , останній оформив свої спадкові права на будинок шляхом прийняття спадщини, але позивач вважає що це не відповідає дійсності. Посилається на пп. 42, 43 Постанови КМУ від 25 грудня 2015 року № 1127 «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та вважає, що довідка КПТІ № 364 від 11.08.2017 року не є документом, що підтверджує присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси, а тому реєстрація права власності на підставі цього документу є протиправною. Просить визнати протиправним рішення державного реєстратора Бердянської районної державної адміністрації Запорізької області Крать Олени Олександрівни від 15.08.2017 року індексний номер 36617131, на підставі якого зареєстровано за ОСОБА_2 право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 , скасувавши його. Скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис про державну реєстрацію права власності на житловий будинок АДРЕСА_1 за ОСОБА_2 .

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

2. Рішенням Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 30 січня 2018 року у справі № 310/7785/17 (2-а/310/46/18), залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18 квітня 2018 року, в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до державного реєстратора Бердянської районної державної адміністрації Запорізької області Крать Олени Олександрівни, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, - ОСОБА_5 в інтересах якого діє ОСОБА_4 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 в інтересах якої діє ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 про визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора про реєстрацію права власності, відмовлено.

3. Рішення судів мотивовано тим, що відповідачем було вчинено реєстраційні дії в межах наданих повноважень та у відповідності до приписів чинного законодавства на підставі усього пакету документів, який вимагається чинним законодавством для державної реєстрації права власності на індивідуальний (садибний) житловий будинок.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

4. Не погоджуючись із судовими рішеннями судів попередніх інстанцій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, ОСОБА_1 звернулась із касаційною скаргою, у якій просить скасувати рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 30 січня 2018 року та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18 квітня 2018 року та ухвалити нове судове рішення про задоволення позову у повному обсязі.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

5. Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_2 звернувся до відповідача із заявою про реєстрацію права власності за ним на будинок АДРЕСА_1 , та надав технічний паспорт на будинок від 27.07.2017 року, виданий КПТІ Бердянської міської ради; довідку про присвоєння об`єкту нерухомого майна поштової адреси № 364 від 11.08.2017 р., видану КПТІ Бердянської міської; довідку-характеристику, видану КПТІ БМР 10.08.2017 року № 1221 на житловий будинок АДРЕСА_1 ; квитанцію про сплату адміністративного збору за державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень.

Відповідно до копії довідки Комунального підприємства з технічної інвентаризації Бердянської міської ради № 364 від 11.08.2017 року, КПТІ БМР повідомляє, що відповідно до матеріалів архіву підприємства житлового будинку по АДРЕСА_1 , рішенням виконавчого комітету Бердянської міської ради від 16.03.1977 року № 92 присвоєно поштову адресу: АДРЕСА_1 .

27.07.2017 року КПТІ БМР видало технічний паспорт на будинок АДРЕСА_1 на ім`я ОСОБА_2 .

Згідно копії довідки-характеристики, виданої КПТІ БМР 10.08.2017 року № 1221 ОСОБА_2 належить житловий будинок АДРЕСА_1 .

15.08.2017 р. державним реєстратором прав на нерухоме майно ОСОБА_8 прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 36617131 про проведення державної реєстрації прав власності, форма власності: приватна на житловий будинок за адресою будинок АДРЕСА_1 за суб`єктом ОСОБА_2 .

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності і/н 94558794 за ОСОБА_2 зареєстровано право приватної власності на житловий будинок АДРЕСА_1 .

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

6. Касаційна скарга обґрунтована тим, що з матеріалів інвентаризаційної справи житлового будинку АДРЕСА_1 вбачається, що в останній відсутні будь-які докази (документ, витяг уповноваженого органу) щодо присвоєння поштової адреси. При цьому відповідно до статуту КПТІ Бердянської міської ради в редакції станом на 08.05.2008 року, у вказаного підприємства відсутні повноваження щодо присвоєння поштовх адрес та (або) надання витягів з документів про присвоєння поштової адреси. Зауважено, що судами попередніх інстанцій не надано жодної правової оцінки тому, що особа, яка подала заяву і на чи ім`я зареєстровано право власності на спірний будинок, не будувала останній і має тільки право користування вказаним будинком на підставі реєстрації місця проживання, в той час як позивач є спадкоємцем особи , яка зазначена в матеріалах справи як володілець житлового будинку АДРЕСА_1 .

7. Відповідачем та третіми особами відзиву на касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 30 січня 2018 року та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18 квітня 2018 року не подано.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

8. Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у редакції, чинній на дату звернення позивача до суду, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб`єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

9. За правилами частини першої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України, у редакції, чинній на момент прийняття цієї постанови, юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв`язку зі здійсненням суб`єктом владних повноважень владних управлінських функцій, зокрема на спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

10. Вжитий у цій процесуальній нормі термін "суб`єкт владних повноважень" позначає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, іншого суб`єкта при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень (пункт 7 частини першої статті 3 КАС України).

11. Таким чином, визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є наявність публічно-правового спору, тобто спору, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, який виник у зв`язку з виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій і вирішення якого безпосередньо не віднесено до юрисдикції інших судів.

12. Наведене узгоджується з положеннями статей 2, 4, 19 чинного Кодексу адміністративного судочинства України, які закріплюють завдання адміністративного судочинства, визначення понять публічно-правового спору та суб`єкта владних повноважень, а також межі юрисдикції адміністративних судів.

13. Публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Однак сама по собі участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір з публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції. Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

14. У свою чергу, приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового, особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він, головним чином, обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо позивач намагається захистити своє порушене приватне право шляхом оскарження управлінських дій суб`єктів владних повноважень.

15. Аналогічна правова позиція міститься, зокрема, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 травня 2019 року у справі № 815/993/18 (провадження № 11-22апп19).

16. Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Водночас приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило, майнового, конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єкта владних повноважень.

17. Як убачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 , звертаючись до суду з цим позовом, вказувала на порушення її прав у сфері публічно-правових відносин, проте, обґрунтовуючи протиправність оскаржуваного рішення державного реєстратора, позивач заперечує зареєстроване за третьою особою ОСОБА_2 право власності на об`єкт нерухомого майна, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , оскільки вважає, що ОСОБА_2 незаконно оформив свої спадкові права на вказаний об`єкт нерухомого майна. ОСОБА_2 не будував будинок і має тільки право користування вказаним будинком на підставі реєстрації місця проживання, в той час як позивач є спадкоємцем особи, яка зазначена в матеріалах справи як володілець житлового будинку АДРЕСА_1 .

Отже, предметом спору у цій справі є не лише оскаржувана протиправність рішення державного реєстратора про реєстрацію права власності на об`єкт нерухомого майна, а також і оспорювання правомірності набуття ОСОБА_2 права власності на будинок, а тому цей спір не пов`язаний із захистом прав, свобод чи інтересів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, оскільки заявлений на поновлення порушеного цивільного права позивача, що виключає розгляд цих позовних вимог у порядку адміністративного судочинства.

При цьому, суд враховує, що ухвалою Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 27 жовтня 2017 року у справі № 310/7509/17 (2/310/3476/17) відмовлено у відкритті провадження за позовом ОСОБА_1 до Державного реєстратора Бердянської районної державної адміністрації Запорізької області Крать Олени Олександрівни, третя особа - ОСОБА_2 , про скасування рішення державного реєстратора про реєстрацію права власності.

Водночас, суд звертає увагу, що оскільки спірні правовідносини стосуються правомірності набутого ОСОБА_2 права власності на об`єкт нерухомого майна, то скасування оскаржуваного рішення державного реєстратора може зачіпати майнові права цієї фізичної особи.

Та обставина, що відповідачем у справі є суб`єкт владних повноважень, не змінює правову природу спірних правовідносин та не робить цей спір публічно-правовим, оскільки вимоги позивача не стосуються захисту його прав, свобод та інтересів у сфері публічно-правових відносин.

Визнання незаконним та скасування вищезазначеного рішення відповідача впливає на права третьої особи, а тому в цьому випадку існує спір про право, що, у свою чергу, унеможливлює його розгляд у порядку адміністративного судочинства.

18. На думку суду, якщо порушення своїх прав особа вбачає у наслідках, що спричинені рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень, які вона вважає неправомірними, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин, мають майновий характер або пов`язані з реалізацією особою майнових прав або особистих немайнових інтересів, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень суб`єкта владних повноважень є способом захисту цивільних прав цієї особи.

19. Відповідно до статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

20. За правилами частини першої статті 19 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

21. Пунктом 10 частини другої статті 16 Цивільного кодексу України передбачено, що одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, (…), їхніх посадових і службових осіб.

Згідно із частиною першою статті 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, (…), якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси. Таким чином, визнання незаконними рішень суб`єкта владних повноважень може бути способом захисту цивільного права або інтересу.

22. Таким чином, ураховуючи суть та суб`єктний склад спірних правовідносин, колегія суддів дійшла висновку, що спір про визнання неправомірними дій державного реєстратора щодо державної реєстрації права власності на нерухоме майно, скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за іншою особою має розглядатися як спір, що пов`язаний із захистом цивільних прав позивача на нерухоме майно, яке вже зареєстровано за іншою особою.

З огляду на наведене, колегія суддів дійшла висновку, що цей спір не належить до юрисдикції адміністративних судів.

23. Розгляд цієї справи за правилами адміністративного судочинства не відповідає принципу ефективного судочинства як важливому елементу верховенства права.

24. Частиною другою статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

25. Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що здійснення правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів, спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

26. Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

27. Як зазначив Європейський суд з прав людини у пунктах 23, 24 та тексті свого рішення у справа "Сокуренко і Стригун проти України" (№ 29458/04 та № 29465/04) відповідно до прецедентної практики Суду термін "встановленим законом" у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод спрямований на гарантування того, "що судова гілка влади у демократичному суспільстві керується законом, що приймається парламентом"; фраза "встановленим законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність; термін "судом, встановленим законом" у пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачає усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів; вимога стосовно того, що суд має бути "встановленим законом" є однією з декількох вимог Конвенції та протоколів до неї і встановлює, що дії національних органів мають базуватись на внутрішньому праві; вся організаційна система судів, включаючи не тільки питання, які підпадають під юрисдикцію певних видів судів, але також встановлення окремих судів та визначення їх місцевої юрисдикції (Coeme and others v. Belgium № 32492/96).

28. Європейський суд з прав людини у пункті 44 Рішення від 25 лютого 1993 року у справі "Доббертен проти Франції" зазначив, що частина перша статті 6 Конвенції змушує держав-учасниць організувати їх судову систему в такий спосіб, щоб кожен з їх судів і трибуналів виконував функції, притаманні відповідній судовій установі (Dobbertin v. France № 88/1991/340/413).

29. Частиною першою статті 354 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що порушення правил юрисдикції адміністративних судів, визначених статтею 19 цього Кодексу, є обов`язковою підставою для скасування рішення із закриттям провадження незалежно від доводів касаційної скарги.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

30. Беручи до уваги наведене й ураховуючи суть спірних правовідносин, правовий статус учасників справи, колегія суддів дійшла висновку, що цей спір не належить до юрисдикції адміністративних судів, а тому рішення судів першої та апеляційної інстанцій підлягають скасуванню, а провадження у справі закриттю, оскільки правовідносини у цій справі мають вирішуватися в порядку цивільного судочинства.

Керуючись статтями 339, 341, 345, 354, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 30 січня 2018 року та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18 квітня 2018 року - скасувати.

Провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до державного реєстратора Бердянської районної державної адміністрації Запорізької області Крать Олени Олександрівни, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 в інтересах якої діє ОСОБА_1 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в інтересах якого діє ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 про визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора про реєстрацію права власності - закрити.

Роз`яснити право на звернення до суду в порядку цивільного судочинства.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Н.В.Коваленко

Судді: Я.О.Берназюк

Л.Л.Мороз