ПОСТАНОВА

Іменем України

12 липня 2021 року

Київ

справа №826/14521/17

адміністративне провадження №К/9901/56604/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Чиркіна С. М.,

суддів: Єзерова А. А., Кравчука В. М.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної служби геології та надр України на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 21.03.2018 (головуючий суддя: Шейко Т. І., судді: Пащенко К. С., Чудак О. М. ) та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 19.06.2018 (головуючий суддя: Файдюк В. В., судді: Коротких А. Ю., Чаку Є. В. ) у справі №826/14521/17 за позовом Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування" до Державної служби геології та надр України про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

І. РУХ СПРАВИ

У листопаді 2017 року Публічне акціонерне товариство "Укргазвидобування" (далі - ВАТ "Укргазвидобування" або позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної служби геології та надр України (далі - Держгеонадра України або відповідач), в якому просило:

визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо нездійснення розгляду та неприйняття рішення у встановлений строк з приводу заяви ПАТ "Укргазвидобування", поданої листом від 19.01.2017 №3/2-01-537 про надання спеціального дозволу на користування надрами з метою геологічного вивчення нафтогазоносних надр, у тому числі дослідно-промислову розробку родовищ, з подальшим видобуванням нафти і газу (промислова розробка родовищ) Варвинсько-Східно-Озерянської площі, розташованої в межах Срібнянського, Прилуцького, Варвинського районів Чернігівської області, строком дії на 30 років;

визнати протиправною відмову Держгеонадра України, оформлену листом від
05.09.2017 №20002/03/12-17, в наданні ПАТ "Укргазвидобування" спеціального дозволу на користування надрами з метою геологічного вивчення нафтогазоносних надр, у тому числі дослідно-промислову розробку родовищ, з подальшим видобуванням нафти і газу (промислова розробка родовищ) Варвинсько-Східно-Озерянської площі, розташованої в межах Срібнянського, Прилуцького, Варвинського районів Чернігівської області, строком дії на 30 років, за заявою, поданою листом від 19.01.2017 №3/2-01-537;

зобов'язати відповідача вчинити дії з надання ПАТ "Укргазвидобування" спеціального дозволу на користування надрами з метою геологічного вивчення нафтогазоносних надр, у тому числі дослідно-промислову розробку родовищ, з подальшим видобуванням нафти і газу (промислова розробка родовищ) Варвинсько-Східно-Озерянської площі, розташованої в межах Срібнянського, Прилуцького, Варвинського районів Чернігівської області, строком дії на 30 років за заявою, поданою листом від 19.01.2017 №3/2-01-537, шляхом надання позивачу спеціального дозволу на користування надрами з метою геологічного вивчення нафтогазоносних надр, у тому числі дослідно-промислову розробку родовищ, з подальшим видобуванням нафти і газу (промислова розробка родовищ) Варвинсько-Східно-Озерянської площі, розташованої в межах Срібнянського, Прилуцького, Варвинського районів Чернігівської області, строком дії на 30 років.

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 21.03.2018, залишеним без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 19.06.2018, позов задоволено частково:

визнано протиправною бездіяльність Держгеонадра України щодо неприйняття рішення у встановлений строк з приводу заяви ПАТ "Укргазвидобування", поданої листом від
19.01.2017 №3/2-01-537, про надання спеціального дозволу на користування надрами з метою геологічного вивчення нафтогазоносних надр, у тому числі дослідно-промислову розробку родовищ, з подальшим видобуванням нафти і газу (промислова розробка родовищ) Варвинсько-Східно-Озерянської площі, розташованої в межах Срібнянського, Прилуцького, Варвинського районів Чернігівської області, строком дії на 30 років;

зобов'язано відповідача повторно розглянути заяву ПАТ "Укргазвидобування", подану листом від 19.01.2017 №3/2-01-537, щодо надання спеціального дозволу на користування надрами з метою геологічного вивчення нафтогазоносних надр, у тому числі дослідно-промислову розробку родовищ, з подальшим видобуванням нафти і газу (промислова розробка родовищ) Варвинсько-Східно-Озерянської площі, розташованої в межах Срібнянського, Прилуцького, Варвинського районів Чернігівської області, строком дії на 30 років, з урахуванням висновків суду.

В задоволенні решти позову відмовлено.

Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, у якій просить суд касаційної інстанції скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову в повному обсязі.

IІ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ

Ухвалою Верховного Суду від 26.07.2018 відкрито касаційне провадження у справі.

За результатами повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначений новий склад суду.

Ухвалою Верховного Суду від 07.07.2021 справу прийнято до провадження та призначено її до розгляду в порядку письмового провадження.

ІІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 19.01.2017 ПАТ "Укргазвидобування" звернулося до Держгеонадра України із заявою №3/2-01-537 про надання спеціального дозволу на користування надрами з метою геологічного вивчення нафтогазоносних надр, у тому числі дослідно-промислову розробку родовищ, з подальшим видобуванням нафти і газу (промислова розробка родовищ) Варвинсько-Східно-Озерянської площі, розташованої в межах Срібнянського, Прилуцького, Варвинського районів Чернігівської області.

Листом №1738/13/12-17 від 26.01.2017 відповідач направив пакет документів до Чернігівської обласної ради, у якому, серед іншого, просив врахувати, що у разі неотримання Держгеонадра України позитивної або негативної відповіді щодо погодження у визначений Порядком надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.2011 №615 (далі - Порядок №615) термін, вважатиметься, що надання спеціального дозволу на користування надрами обласною радою погоджено відповідно до абзацу 10 пункту 9 цього Порядку.

Листом №372/01/12-17 від 20.02.2017 Чернігівська обласна рада повідомила Держгеонадра України про те, що 08.02.2017 відбулося засідання постійної комісії обласної ради, яка не підтримала питання погодження надання спеціального дозволу на користування надрами для ПАТ "Укргазвидобування".

Наказом Міністерства екології та природних ресурсів України №153 від 31.03.2017 "Про погодження надання надр у користування" введено в дію протокол №18 засідання Комісії з питань погодження надання надр у користування Міністерства екології та природних ресурсів України від 30 березня 2017 року - 31 березня 2017 року, відповідно до пункту 1.6 якого погоджено надання спеціального дозволу на користування надрами Варвинсько-Східно-Озерянської площі Чернігівської області.

Листом від 05.09.2017 №20002/03/12-17 відповідач повідомив ПАТ "Укргазвидобування" про те, що підпункт 13 пункту 8 Порядку №615, власне на підставі якого і звертався заявник, виключено відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 06.04.2016 №277 "Про внесення змін до порядків, затверджених постановами Кабінету Міністрів України від 30 травня 2011 р. № 594 і 615, та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України" (далі - постанова Кабінету Міністрів України №277. У зв'язку з цим відповідач повернув пакет документів та повідомив про те, що у наданні зазначеного спеціального дозволу на користування надрами ПАТ "Укргазвидобування" відмовлено відповідно до пункту 19 Порядку.

Вважаючи свої права та інтереси порушеними, позивач звернувся із цим позовом до суду.

ІV. АРГУМЕНТИ СТОРІН

В обґрунтування позовних вимог позивач стверджує, що до правовідносин щодо надання спеціального дозволу на користування надрами повинні застосовуватися норми Порядку №615 у редакції, чинній на час звернення із заявою, з огляду на закріплену в статті 58 Конституції України заборону зворотної дії законів та нормативно-правових актів в часі. Відтак, з огляду на те, що на момент звернення до Держгеонадра України із заявою про надання спеціального дозволу на користування надрами з метою геологічного вивчення нафтогазоносних надр, у тому числі дослідно-промислову розробку родовищ, з подальшим видобуванням нафти і газу (промислова розробка родовищ) Варвинсько-Східно-Озерянської площі, розташованої в межах Срібнянського, Прилуцького, Варвинського районів Чернігівської області підпункт 13 пункту 8 Порядку №615 був чинним, відповідно відповідач мав розглянути питання та прийняти рішення у строки і у порядку, визначеними Порядком №615 у редакції, чинній станом на час звернення.

Відповідач позов не визнав. Зазначив, що з 01.04.2017 підпункт 13 пункту 8 Порядку №615 виключено відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 06.04.2016 №277, тому вважає, що у Держгеонадра України не було законних підстав для надання спеціального дозволу на користування надрами без проведення аукціону. Також відповідач просив звернути увагу на те, що питання погодження надання ПАТ "Укргазвидобування" спеціального дозволу на користування надрами не було підтримано депутатами профільної комісії обласної ради. Крім того, відповідач наголосив, що за результатами проведених планових перевірок ПАТ "Укргазвидобування" з питань дотримання вимог законодавства у сфері геологічного вивчення надр, у тому числі дослідно-промислової розробки родовищ корисних копалин загальнодержавного значення (горючі газоподібні та рідкі корисні копалини), оформлених актами від 25.05.2016 №34/2542 та №30/2370, було встановлено факт невиконання надрокористувачем програми робіт щодо користування надрами Кам'янської площі, що є додатком до Угоди про умови користування надрами (спеціальний дозвіл №2542 від 09.09.2004) та Східно-Харківської площі, що є додатком до Угоди про умови користування надрами (спеціальний дозвіл №2370 від
12.08.2003).

V. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

З посиланням на закріплену у статті 58 Конституції України заборону зворотної дії законів та нормативно-правових актів в часі, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку про необхідність застосування до спірних правовідносин норм права, чинних на момент звернення позивача із заявою про надання спеціального дозволу на користування надрами. Суди попередніх інстанцій констатували, що вже станом на травень 2017 року відповідач мав листи - відповіді уповноважених органів з питань погодження ПАТ "Укргазвидобування" спеціального дозволу щодо родовищ Варвинсько-Східно-Озерянської площі Чернігівської області, втім Держгеонадра України припустилася протиправної бездіяльності щодо неприйняття рішення з приводу поданої позивачем 19.01.2017 заяви про надання спеціального дозволу на користування надрами, у встановлений Порядком №615 строк.

VІ. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ЗАПЕРЕЧЕНЬ

Касаційна скарга обґрунтована тим, що судами попередніх інстанцій неповно з'ясовані обставини справи, що призвело до неправильного вирішення спору по суті. Скаржник наполягає на тому, що з 01.04.2017 не передбачено можливості надання без проведення аукціону дозволу у разі геологічного вивчення, в тому числі дослідно-промислової розробки та видобування корисних копалин акціонерними товариствами, 100 відсотків акцій яких належать державі, та суб'єктами ринку природного газу, на яких для забезпечення загальносуспільних інтересів згідно із законом покладено виконання спеціальних обов'язків на ринку природного газу та у статутному капіталі яких не менш як 100 відсотків акцій належать господарському товариству, єдиним акціонером якого є держава. Стверджує, що норми Порядку №615 за своєю правовою природою є процедурними (процесуальними) нормами, тому з набранням чинності постановою Уряду №277 (тобто з 01.04.2017) заява позивача на отримання спеціального дозволу на користування надрами підлягала розгляду у діючій редакції Порядку №615. Таким чином, на переконання скаржника, ним обґрунтовано відмовлено у наданні дозволу з посиланням на пункт 19 Порядку №615 (невідповідність документів, наданих заявником, вимогам пункту 8 цього Порядку).

Також скаржник зазначає про виявлені у ході проведених позапланових заходів порушення позивачем особливих умов, передбачених Угодами про умови користування надрами.

Позивач подав відзив на касаційну скаргу, у якому з посиланням на законність та обґрунтованість рішень судів попередніх інстанцій просить суд залишити оскаржувані судові рішення без змін, а скаргу без задоволення. Наполягає на тому, що заява про надання спеціального дозволу на користування надрами мала розглядатися за правилами, встановленими законодавством, чинним на момент її подання, тобто у редакції Порядку №615 до 01.04.2017.

VІІ. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Верховний Суд перевірив доводи касаційної скарги, правильність застосування судами норм матеріального права та дійшов таких висновків.

Ключовим правовим питанням у справі є те, яка редакція Порядку № 615 підлягає застосуванню до спірних правовідносин:

- та, що була чинною на час звернення особи із заявою про видачу спеціального дозволу на користування надрами;

- чи та, що була чинною на час розгляду уповноваженим органом заяви особи про видачу спеціального дозволу на користування надрами і прийняття відповідного рішення за наслідками розгляду такої заяви.

Частиною другою статті 16 Кодексу України про надра (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що спеціальні дозволи на користування надрами надаються переможцям аукціонів, крім випадків, визначених Кабінетом Міністрів України, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, або Радою міністрів Автономної Республіки Крим щодо розробки родовищ корисних копалин місцевого значення на території Автономної Республіки Крим.

Порядок проведення аукціонів з продажу спеціальних дозволів на користування надрами та порядок їх надання встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Питання надання спеціальних дозволів на користування надрами (надалі - дозволи) у межах території України, її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони, а також процедуру продовження строку дії, переоформлення, видачі дубліката, зупинення дії чи анулювання дозволу та внесення до нього змін врегульовано Порядком №615.

На час звернення позивача із заявою про видачу спеціального дозволу -
19.01.2017, був чинний підпункт 13 пункту 8 Порядку №615, яким передбачалось, що без проведення аукціону дозвіл надається у разі геологічного вивчення, в тому числі дослідно-промислової розробки та видобування корисних копалин акціонерними товариствами, 100 відсотків акцій яких належать державі, та суб'єктами ринку природного газу, на яких для забезпечення загальносуспільних інтересів згідно із законом покладено виконання спеціальних обов'язків на ринку природного газу та у статутному капіталі яких не менш як 100 відсотків акцій належать господарському товариству, єдиним акціонером якого є держава.

Рішення про надання дозволу без проведення аукціону приймається протягом 30 днів після отримання всіх погоджень, передбачених пунктом 9 цього Порядку (абзац 25 пункту 8 Порядку).

Відповідно до положень пункту 9 Порядку №615 надання надр у користування, за винятком надання надр на умовах угод про розподіл продукції, погоджується з:

Радою міністрів Автономної Республіки Крим, відповідними обласними, Київською і Севастопольською міськими радами - на користування ділянками надр з метою геологічного вивчення, розробки родовищ корисних копалин загальнодержавного значення, а також для цілей, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин; відповідними районними, міськими, селищними, сільськими радами - на користування ділянками надр, що містять корисні копалини місцевого значення; Мінприроди - на всі види користування надрами (абзаци 1-4 пункту 9 Порядку №615).

Видача дозволу здійснюється на підставі заяви і документів, зазначених у додатку 1 та погоджується органами, визначеними абзацами другим-четвертим цього пункту.

Для здійснення погодження орган, який видає дозвіл, не пізніше ніж протягом шести робочих днів з дати реєстрації документів надсилає їх копії у паперовому або електронному (шляхом сканування) вигляді органам, зазначеним в абзацах другому-четвертому цього пункту, та встановлює строк розгляду зазначених документів.

За результатами розгляду документів, надісланих на погодження, органи, зазначені в абзацах другому-четвертому цього пункту, надають погодження, які у паперовому або електронному вигляді надсилають органу, який видає дозвіл.

У разі ненадання органами, зазначеними в абзацах другому і третьому цього пункту, позитивної або негативної відповіді щодо погодження за результатами розгляду на найближчій сесії (але у будь-якому разі не пізніше ніж через 90 календарних днів з дати отримання документів від органу з питань надання дозволу) вважається, що надання дозволу ними погоджено.

У разі ненадання Мінприроди погодження протягом 30-денного строку вважається, що надання дозволу ним погоджено.

Згідно з пунктом 25 Порядку №615 про надання, продовження строку дії, зупинення, поновлення, переоформлення, видачу дубліката, анулювання дозволу та внесення змін до нього орган з питань надання дозволу видає наказ, а Рада міністрів Автономної Республіки Крим - розпорядження.

Водночас з 01.04.2017 на підставі пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України №277 виключено підпункт 13 пункту 8 Порядку №615.

Питання щодо того, яка саме редакція Постанови №615 застосовується до правовідносин, подібних до тих, що слугували підставою для звернення до суду з цим позовом, було предметом спору у справі №803/1541/16.

Так у справі №803/1541/16 Верховний Суд у складі Судової палати для розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 31.03.2021 відступив від висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 18.09.2018 у справі №816/1053/16, від 02.10.2020 у справі №826/1236/17, від 22.12.2020 у справі №817/856/16 та інших, в частині неприпустимості зворотної дії в часі законів та інших нормативно-правових актів, закріплену у частині 1 статті 58 Конституції України, з огляду на внесення змін до Порядку №615 та підтримав правовий підхід, застосований Верховним Судом у постанові 09.09.2020 у справі №826/10971/16, за яким рішення за результатами розгляду заяви про надання спеціального дозволу на користування надрами приймається за законодавством, що діє на час прийняття рішення про надання чи відмову у наданні дозволу (а не на час звернення з заявою).

У справі №803/1541/16 Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, у тому числі, зазначила: "..у разі безпосередньо (прямої) дії закону в часі новий нормативний акт поширюється на правовідносини, що виникли після набрання ним чинності, або до набрання ним чинності і тривали на момент набрання актом чинності.

Якщо під час розгляду заяви особи суб'єктом владних повноважень до прийняття остаточного рішення було змінено нормативно-правове регулювання, суб'єкт владних повноважень не має законних можливостей для прийняття рішення з урахуванням попереднього нормативно-правового регулювання, яке є нечинним, а його рішення та дії в цих випадках не можуть вважатися протиправними за формальними ознаками.

Постанову №277 прийнято Кабінетом Міністрів України на реалізацію своїх повноважень щодо здійснення управління надрами як об'єктом права власності Українського народу, у частині визначення дозвільного порядку користування надрами. Цими змінами не було скасовано право позивача на користування надрами та не звужено зміст та обсяг цього права. Однак державою, в особі уповноважених органів, було змінено підходи щодо порядку його реалізації для забезпечення публічного інтересу гарантування ефективного використання надр як загальнонародної власності.

З огляду на наведене, Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав у цій справі вважає правильним підхід, застосований у постанові Верховного Суду від 09.09.2020 у справі №826/10971/16, за яким рішення за результатами розгляду заяви про надання спеціального дозволу на користування надрами приймається за законодавством, що діє на час прийняття рішення про надання чи відмову у наданні дозволу (а не на час звернення з заявою)".

Суд не знаходить підстав для відступу від цього правового висновку у справі, що розглядається.

Також різні аспекти дії закону у часі неодноразово досліджувалися Конституційним Судом України.

Зокрема, у Рішенні від 09.02.1999 №1-рп/99 Конституційний Суд України зазначив, що у регулюванні суспільних відносин застосовуються різні способи дії в часі нормативно-правових актів. Перехід від однієї форми регулювання суспільних відносин до іншої може здійснюватися негайно (безпосередня дія), шляхом перехідного періоду (ультраактивна форма) і шляхом зворотної дії (ретроактивна форма).

За загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині 1 статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

У Рішенні Конституційного Суду України від 12.07.2019 № 5-р (I)/2019 Конституційний Суд України висловив думку, що за змістом частини першої статті 58 Основного Закону України новий акт законодавства застосовується до тих правовідносин, які виникли після набрання ним чинності. Якщо правовідносини тривалі і виникли до ухвалення акта законодавства та продовжують існувати після його ухвалення, то нове нормативне регулювання застосовується з дня набрання ним чинності або з дня, встановленого цим нормативно-правовим актом, але не раніше дня його офіційного опублікування (абзац четвертий пункту 5 мотивувальної частини).

У теорії права допускається можливість застосування до триваючих відносин до їх завершення нормативно-правового регулювання, яке діяло на час їх виникнення, за окремим рішенням і розглядається з позицій встановлення спеціального регулювання перехідного періоду - "переживаючої" (ультраактивної) дії нормативно-правових актів. Водночас, таке застосування повинно бути чітко обумовлено при прийнятті відповідних нормативно-правових актів. Відсутність такого застереження не надає суб'єкту владних повноважень права на самовільне застосування нечинних правових норм.

Правова визначеність як елемент верховенства права не передбачає заборони на зміну нормативно-правового регулювання. На думку Конституційного Суду України, особи розраховують на стабільність та усталеність юридичного регулювання, тому часті та непередбачувані зміни законодавства перешкоджають ефективній реалізації ними прав і свобод, а також підривають довіру до органів державної влади, їх посадових і службових осіб. Однак очікування осіб не можуть впливати на внесення змін до законів та інших нормативно-правових актів (абзац 4 п. 4.1 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України №5-р/2018 від 22.05.2018).

Колегія суддів враховує, що постанова Уряду №277 в частині, якою виключено підставу надання дозволу без конкурсу, за якою товариство мало намір отримати спеціальний дозвіл, набрала чинності 01.04.2017. Суд апеляційної інстанції встановив, що рішення про надання дозволу без проведення аукціону приймається протягом 30 днів після отримання всіх погоджень, в даному випадку - до 31 травня 2017 року. Тобто, час внесення до Порядку №615 змін правовідносини тривали.

Відповідно постанова Кабінету Міністрів України № 277 і змінений нею Порядок №615 підлягали застосуванню до триваючих правовідносин щодо заяви ПАТ "Укргазвидобування" з 01.04.2017.

За таких обставин, з 01.04.2017 і далі у Держгеонадра України не було законних підстав для надання спеціального дозволу на користування надрами без проведення аукціону у разі геологічного вивчення, в тому числі дослідно-промислової розробки та видобування корисних копалин акціонерними товариствами, 100 відсотків акцій яких належать державі, та суб'єктами ринку природного газу, на яких для забезпечення загальносуспільних інтересів згідно із законом покладено виконання спеціальних обов'язків на ринку природного газу та у статутному капіталі яких не менш як 100 відсотків акцій належать господарському товариству, єдиним акціонером якого є держава.

Як зазначив Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні у справі "Ольссон проти Швеції №1" (Olsson v. Sweden №1) від 24.03.1988 (заява №10465/83), норма національного закону не може розглядатися як право, якщо її не сформульовано з достатньою точністю так, щоб громадянин мав змогу, якщо потрібно, з відповідними рекомендаціями, до певної міри передбачити наслідки своєї поведінки (п. 61).

За усталеною практикою Європейського Суду з прав людини, формулювання національного законодавства повинно бути достатньо передбачуваним, щоб надати особам адекватну вказівку щодо обставин та умов, за яких державні органи мають право вдатися до заходів, що вплинуть на їхні конвенційні права (див. рішення у справі "С. G. та інші проти Болгарії" (С. G. and Others v. Bulgaria) від
24.04.2008, п. 39, у справі "Олександр Волков проти України" від 09.01.2013, п. 170).

Колегія суддів звертає увагу на те, що виключення з 01.04.2017 підпункту 13 пункту 8 Порядку №615 було прогнозованим, з огляду на встановлений Урядом у пунктах 2,4 постанови Кабінету Міністрів України №277 особливий порядок внесення змін, що стосується отримання дозволу без проведення аукціону з метою геологічного вивчення, в тому числі дослідно-промислової розробки та видобування корисних копалин акціонерними товариствами, 100 відсотків акцій яких належать державі, та суб'єктами ринку природного газу, на яких для забезпечення загальносуспільних інтересів згідно із законом покладено виконання спеціальних обов'язків на ринку природного газу та у статутному капіталі яких не менш як 100 відсотків акцій належать господарському товариству, єдиним акціонером якого є держава.

Зокрема, у пунктах 2,4 постанови №277, яка набрала чинності з 12.04.2016, Уряд передбачив, що підпункт 13 пункту 8 Порядку №615 буде виключено з 01.04.2017.

За наведеного правового регулювання та встановлених у справі обставин, колегія суддів приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову, з огляду на правомірну поведінку державного органу у спірних правовідносинах.

VІІ. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Відповідно до частини 1 статті 351 КАС України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Згідно з частиною третьою вказаної статті неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

За таких обставин, коли суди повно і правильно встановили обставини справи, проте неправильно тлумачили закон, який підлягав застосуванню, судові рішення підлягають скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову.

Керуючись статтями 345, 349, 350, 351, 355, 356 КАС України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Державної служби геології та надр України задовольнити.

Рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 21.03.2018 та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 19.06.2018 у справі №826/14521/17 - скасувати та ухвалити нову постанову про відмову у задоволенні позову.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Судді Верховного Суду: С. М. Чиркін

А. А. Єзеров

В. М. Кравчук