Історія справи

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 березня 2023 року

м. Київ

справа №160/16157/21

адміністративне провадження № К/990/26090/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Калашнікової О.В.,

суддів: Білак М.В., Мартинюк Н.М.,

розглянувши в письмовому провадженні у касаційній інстанції адміністративну справу №160/16157/21

за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області, Державної установи "Територіальне медичне об`єднання МВС України по Дніпропетровській області" про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 13 червня 2022 року (прийняту у складі колегії суддів: головуючого судді (доповідача) Іванова С.М., суддів: Чередниченка В.Є., Коршуна А.О.,)

У С Т А Н О В И В :

І. СУТЬ СПОРУ

1. До Дніпропетровського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) з позовом до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області (далі - ГУ МВС України в Дніпропетровській області, відповідач 1, скаржник), Державної установи «Територіальне медичне об`єднання МВС України по Дніпропетровській області» (відповідач 2), в якому позивач просив суд:

- визнати протиправною бездіяльність відповідачів щодо незарахування до вислуги років ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), часу вимушеного прогулу в період з 05 листопада 2014 року по 01 березня 2021 року та не врахування середньомісячного грошового забезпечення у розмірі 10515,09 грн (з розрахунку: 10795,78 грн. - 1619,37 грн (15% податок на доходи фізичних осіб), 1619,37 грн (компенсація податку на доходи фізичних осіб), 280,69 грн (єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (2,6%);

- зобов`язати відповідачів зарахувати до вислуги років ОСОБА_1 , (РНОКПП НОМЕР_1 ), час вимушеного прогулу в період з 05 листопада 2014 року по 01 березня 2021 року та врахувати середньомісячне грошове забезпечення у розмірі 10515,09 грн (з розрахунку: 10795,78 грн - 1619,37 грн (15% податок на доходи фізичних осіб), 1619,37 грн. (компенсація податку на доходи фізичних осіб), 280,69 грн (єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (2,6%);

- зобов`язати Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області та Державну установу «Територіальне медичне об`єднання МВС України по Дніпропетровській області» направити заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії та всі необхідні документи, затверджені Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій, відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 30 січня 2007 року №3-1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області.

2. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 грудня 2021 року адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено.

3. Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, ГУ МВС України в Дніпропетровській області подано апеляційну скаргу на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 грудня 2021 року.

ІІ. ОЦІНКА СУДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ

4. Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 25 квітня 2022 року апеляційну скаргу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 грудня 2021 року було залишено без руху та надано десятиденний строк для усунення недоліків апеляційної скарги, шляхом подання до суду документу про сплату судового збору у розмірі та порядку, передбаченому чинним законодавством.

5. Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 13 червня 2022 року апеляційну скаргу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 грудня 2021 року в адміністративній справі №160/16157/21 повернуто заявнику.

6. Повертаючи апеляційну скаргу суд апеляційної інстанції виходив з того, що станом на 13 червня 2022 року вимоги ухвали Третього апеляційного адміністративного суду від 25 квітня 2022 року про залишення апеляційної скарги без руху відповідачем не виконані, судовий збір за подання апеляційної скарги не сплачено.

IІІ. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ВІДЗИВУ

7. Оскаржуючи ухвалу суду апеляційної інстанції про повернення апеляційної скарги, відповідач вказує на те, що ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху не отримував, а тому строк для усунення недоліків для нього ще не сплинув.

8. При цьому скаржник акцентує увагу на те, що отримав електронну копію ухвали апеляційної інстанції про залишення апеляційної скарги без руху 28 квітня 2022 року, що підтверджується відміткою про надходження до ГУ МВС України в Дніпропетровській області. Скаржник вказує, що отримавши електронну копію ухвали суду апеляційної інстанції, здійснив оплату судового збору 09 травня 2022 року в сумі 2724,00 грн за подання апеляційної скарги на оскаржуване судове рішення та очікував належного вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху. Також зазначає, що в матеріалах адміністративної справи міститься реєстраційна картка поштового повідомлення, яким відправлено копію ухвали від 25 квітня 2022 року у справі №160/16157/21 про залишення без руху апеляційної скарги, зі змісту якої, у графі відмітка про невручення немає жодного запису.

9. Відзив від позивача на касаційну скаргу не надходив, що не перешкоджає розгляду справи по суті.

IV. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ

10. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України, а також надаючи оцінку правильності застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, виходить із такого.

11. Завданням адміністративного судочинства в силу частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

12. Статтею 13 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки мають право на апеляційний перегляд та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

13. Відповідно до частин першої, другої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

14. Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи. Цим конституційним положенням кореспондують норми статті 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02 червня 2016 року №1402-VIII і статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України.

15. Згідно з частиною першою статті 293 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

16. Пунктом 1 частини п`ятої статті 296 КАС України передбачено, що до апеляційної скарги додаються: документ про сплату судового збору.

17. Згідно з частиною 2 статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

18. Пунктом 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

19. Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 171 цього Кодексу.

20. Позовна заява повертається позивачеві, якщо, зокрема, позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

21. Суд апеляційної інстанції, повертаючи апеляційну скаргу відповідача дійшов висновку, що у встановлений судом строк особою, яка подала апеляційну скаргу, не усунуто недоліків апеляційної скарги, зазначивши, що копію ухвали про залишення апеляційної скарги без руху направлено скаржнику та отримано останнім 26 травня 2022 року.

22. Скаржник, у свою чергу вказує, що отримав лише електронну копію вищезазначеної ухвали.

23. Відповідно до підпунктів 15.1, 15.15 пункту 15 частини першої розділу VІІ «Перехідні положення» Кодексу адміністративного кодексу України (у редакції, чинній на час прийняття ухвали суду апеляційної інстанції про залишення апеляційної скарги без руху) до визначення Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів), можливості вчинення передбачених цим Кодексом дій з використанням підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, подання, реєстрація, надсилання процесуальних та інших документів, доказів, формування, зберігання та надсилання матеріалів справи здійснюються в паперовій формі; суд вручає судові рішення в паперовій формі.

24. Пунктом 16 частини першої цього розділу встановлено, що до дня реєстрації суб`єкта владних повноважень в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі та отримання ним офіційної електронної адреси надсилання судом суб`єкту владних повноважень текстів повісток, копій судових рішень здійснюється за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

25. Також положеннями частин п`ятої, шостої статті 251 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено в порядку письмового провадження, копія судового рішення надсилається протягом двох днів із дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса у особи відсутня.

26. Днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

27. Якщо судове рішення надіслано на офіційну електронну адресу пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

28. Згідно з частиною одинадцятою статті 251 Кодексу адміністративного судочинства України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом із повідомленням про вручення.

29. Системний аналіз наведених норм процесуального закону дає підстави для висновку, що до можливості вчинення передбачених цим Кодексом дій з використанням підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи суд вручає судові рішення в паперовій формі. Крім того, до дня реєстрації суб`єкта владних повноважень в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі та отримання ним офіційної електронної адреси, надсилання копій судових рішень здійснюється за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

30. 17 серпня 2021 року Вища рада правосуддя рішенням № 1845/0/15-21 затвердила Положення про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі - Положення про ЄСІТС).

31. У газеті «Голос України» від 04 вересня 2021 року № 168 (7668) Вищою радою правосуддя опубліковано оголошення про початок функціонування трьох таких підсистем (модулів) ЄСІТС: «Електронний кабінет»; «Електронний суд»; підсистема відеоконференцзв`язку.

32. З урахуванням положень статті 253 Цивільного кодексу України, які передбачають, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок, то підсистеми «Електронний кабінет», «Електронний суд» та підсистема відеоконференцзв`язку офіційно розпочали функціонувати з 05 жовтня 2021 року.

33. Таким чином на дату прийняття ухвали про залишення апеляційної скарги без руху - 25 квітня 2022 року названі підсистеми (модулі) ЄСІТС уже розпочали функціонування.

34. За визначенням, наведеним у підпункті 5.8 пункту 5 розділу І Положення про ЄСІТС, офіційна електронна адреса - сервіс Електронного кабінету ЄСІТС, адреса електронної пошти, вказана користувачем в Електронному кабінеті ЄСІТС, або адреса електронної пошти, вказана в одному з державних реєстрів. Адреса електронної пошти, що використовується при реєстрації Електронного кабінету, не може бути зареєстрована на доменних іменах, використання яких заборонено законодавством України.

35. Згідно з пунктом 17 розділу ІІІ Положення про ЄСІТС, особам, які зареєстрували Електронний кабінет, суд надсилає документи у справах, в яких такі особи беруть участь, в електронній формі шляхом їх надсилання до Електронного кабінету таких осіб або в інший спосіб, передбачений процесуальним законодавством, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

36. Окрім того, Суд звертає увагу на те, що однією з основних засад судочинства, визначених пунктом 8 частини другої статті 129 Конституції України, є забезпечення апеляційного перегляду справи. При цьому право на апеляційне оскарження судових рішень у контексті положень частини першої статті 55 Конституції України є складовою права кожного на звернення до суду. Кодексом адміністративного судочинства України також визначено принципи здійснення адміністративного судочинства, одним із яких є забезпечення апеляційного оскарження судового рішення. Цей принцип полягає у тому, що особам, які беруть участь у справі, а також іншим особам, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи чи інтереси, у випадках та порядку, визначених цим Кодексом, надається право оскарження ухвалених судом рішень. Тому необґрунтоване повернення апеляційної скарги суперечить завданню адміністративного судочинства та не відповідає конституційним принципам щодо гарантованого доступу до правосуддя та права на апеляційний (другий) перегляд судового рішення.

37. Колегія суддів також зазначає, що Конституція України, як Закон прямої дії, має найвищу юридичну силу, а офіційне тлумачення конституційних положень здійснюється Конституційним Судом України, який у низці своїх рішень висловив правову позицію щодо права на оскарження судових рішень та доступу до правосуддя, згідно з якою кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку; суд не може відмовити у правосудді, якщо особа вважає, що її права і свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод; відмова суду у прийнятті позовних та інших заяв, скарг, оформлених відповідно до чинного законодавства, є порушенням права на судовий захист, яке, згідно зі статтею 64 Конституції України, не може бути обмежене (пункти 1, 2 резолютивної частини Рішення від 25 грудня 1997 року № 9-зп, абзац 7 пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25 квітня 2012 року № 11 - рп/2012).

38. Право на оскарження судових рішень у судах апеляційної інстанції є складовою конституційного права особи на судовий захист. Таке право гарантується визначеними Конституцією України основними засадами судочинства, які є обов`язковими для всіх форм судочинства та судових інстанцій, зокрема забезпеченням апеляційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом (пункт 8 частини третьої статті 129), (пункт 3.2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 25 квітня 2012 року №11-рп/2012 та пункт 3.2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 2 листопада 2011 року №13-рп/2011).

39. Перегляд судових рішень, зокрема, в апеляційному порядку гарантує відновлення порушених прав і охоронюваних законом інтересів людини і громадянина (абзац третій підпункту 3.1 пункту 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 11 грудня 2007 року № 11-рп/2007).

40. Проте, Верховний Суд звертає увагу, що в межах фактичних передумов розгляду касаційної скарги в цій справі суд має визначити, чи обраний апеляційним судом спосіб повідомлення скаржника про рух справи (про який зазначає скаржник) справді порушив чи обмежив його право на апеляційний перегляд. Зокрема, суд може відповісти і вирішити, чи за умови, коли апелянт беззаперечно (достеменно) знав про ухвалу суду про залишення апеляційної скарги без руху, про її зміст та обов`язок прореагувати на вимоги суду і відтак міг виконати ці вимоги, але свідомо цього не робив, оскільки очікував на формальне отримання копії ухвали поштою рекомендованим листом, зазнав обмеження на доступ до апеляційного перегляду справи тільки тому, що отримав судове повідомлення про рух справи, яке було надіслане з використанням альтернативних засобів комунікації.

41. В той же час, скаржник не заперечує, а навпаки зазначає, що отримав електронну копію ухвали 28 квітня 2022 року та очікував вручення судового рішення поштовим шляхом, тобто, скаржник міг виконати ці вимоги, але свідомо цього не робив.

42. Крім того, зі змісту реєстраційної картки поштового повідомлення, про яку зазначає сам скаржник, суд встановив, що копію ухвали про залишення без руху з супровідним листом від 25 квітня 2022 року, отримано відповідачем, 28 травня 2022 року.

43. Станом на 13 червня 2022 року від ГУ МВС України в Дніпропетровській області документів, які б свідчили про виконання вимог ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху, до суду апеляційної інстанції не надходило.

44. Тобто, станом на 13 червня 2021 року вимоги, зазначені в ухвалі від 25 квітня 2022 року, заявником апеляційної скарги не виконані, а відповідно недоліки апеляційної скарги не усунуті.

45. Також Суд звертає увагу скаржника, що статтею 44 КАС України передбачено обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом (пункти шостий, сьомий частини п`ятої цієї статті).

46. Вказаними положеннями КАС України чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасника справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у нього прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом, упродовж визначених для цього строків.

47. Таким чином відповідач, будучи обізнаним про ухвалу суду про залишення апеляційної скарги без руху, про її зміст, маючи намір добросовісної реалізації належного йому права на апеляційне оскарження судового рішення, повинен був забезпечити неухильне і своєчасне виконання своїх процесуальних обов`язків, вимог закону, зокрема стосовно належного оформлення апеляційної скарги, в тому числі щодо надання документа про сплату судового збору, що також вимагалось і в ухвалі суду апеляційної інстанції про залишення апеляційної скарги без руху, для чого як особа, зацікавлена у її поданні, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, використовувати в повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.

48. Отже, враховуючи конкретні обставини справи, притаманні конкретно їй, Верховний Суд дійшов висновку, що зміст оскаржуваної ухвали свідчить про правильне застосування судом апеляційної інстанцій норм процесуального права та не викликає сумнівів щодо їхнього застосування чи тлумачення та наявності підстав для відмови в задоволені касаційної скарги.

49. Відповідно до частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

50. З огляду на результат касаційного розгляду судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 345 350 356 КАС України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 13 червня 2022 року залишити без задоволення.

Ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 13 червня 2022 року у справі №160/16157/21 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.

СуддіО.В. Калашнікова М.В. Білак Н. М. Мартинюк