Історія справи

Постанова КАС ВП від 04.05.2023 року у справі №380/12161/21
Постанова КАС ВП від 04.05.2023 року у справі №380/12161/21
Постанова КАС ВП від 04.05.2023 року у справі №380/12161/21

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 травня 2023 року

м. Київ

справа № 380/12161/21

касаційне провадження № К/990/13647/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Гончарової І.А.,

суддів - Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області

на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 29 грудня 2021 року (головуючий суддя - Костецький Н.В.)

та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13 квітня 2022 року (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Курилець А.Р., судді - Кушнерик М.П., Пліш М.А.)

у справі № 380/12161/21

за позовом Приватного підприємства «Нафтотермінал»

до Головного управління ДПС у Київській області

про визнання протиправним і скасування розпорядження,-

В С Т А Н О В И В:

У липні 2021 року Приватне підприємство «Нафтотермінал» (далі - ПП «Нафтотермінал»; позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Київській області (далі - ГУ ДПС у Київській області; відповідач; контролюючий орган) про визнання протиправним і скасування розпорядження від 14 липня 2021 року № 725 про анулювання ліцензії на право оптової торгівлі пальним, за наявності місць оптової торгівлі.

Львівський окружний адміністративний суд рішенням від 29 грудня 2021 року позов задовольнив повністю.

Восьмий апеляційний адміністративний суд постановою від 13 квітня 2022 року рішення суду першої інстанції залишив без змін.

ГУ ДПС у Київській області звернулося до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Львівського окружного адміністративного суду від 29 грудня 2021 року, постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13 квітня 2022 року та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

В обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права. При цьому зазначає, що під час фактичної перевірки платником не було надано акт вводу в експлуатацію об`єкта, акт готовності об`єкта до експлуатації, сертифікат про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів або інші документи, що підтверджують прийняття об`єктів в експлуатацію відповідно до законодавства, щодо всіх об`єктів у місці оптової торгівлі. Тобто виявлено факт подання ПП «Нафтотермінал» недостовірних даних у документах, поданих разом із заявою на отримання ліцензії на право оптової торгівлі пальним, за наявності місць оптової торгівлі, від 01 липня 2019 року № 990514201900127, чим порушено вимоги частини тридцять дев`ятої статті 15 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - Закон № 481/95-ВР).

Верховний Суд ухвалою від 06 вересня 2022 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ГУ ДПС у Київській області.

Відзиву на касаційну скаргу від позивача не надійшло, що в силу частини четвертої статті 338 Кодексу адміністративного судочинства України не перешкоджає перегляду рішень судів попередніх інстанцій.

Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.

Судами попередніх інстанцій з`ясовано, що відповідачем проведено фактичну перевірки ПП «Нафтотермінал» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства з питань виробництва, зберігання та обігу пального, контроль за виконанням якого покладено на органи ДПС, за результатами якої складено акт від 03 червня 2021 року № 0000083.

Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог частини тридцять дев`ятої статті 15 Закону № 481/95-ВР, оскільки ПП «Нафтотермінал» здійснює оптову торгівлю паливом з використанням відповідного устаткування (33 резервуари), проте для здійснення контрольного заходу не надано акт вводу в експлуатацію об`єкта або акт готовності об`єкта до експлуатації, закінчених будівництвом об`єктів або інші документи, що підтверджують прийняття об`єктів в експлуатацію, щодо всіх об`єктів у місці оптової торгівлі пальним, необхідних для оптової торгівлі.

З огляду на наведене контролюючий орган дійшов висновку про надання позивачем недостовірних даних у документах, поданих разом із заявою на отримання ліцензії на право оптової торгівлі пальним, за наявності місць оптової торгівлі.

У зв`язку зі встановленням факту надання ПП «Нафтотермінал» недостовірних даних у документах, поданих разом із заявою на отримання ліцензії, 14 липня 2021 року ГУ ДПС у Київській області видано розпорядження № 725, згідно з яким відповідно до Закону № 481/95-ВР анульовано ліцензію на право оптової торгівлі пальним, за наявності місць оптової торгівлі, реєстраційний номер 990514201900127, терміном дії з 01 липня 2019 року до 01 липня 2024 року, видану позивачу.

Надаючи оцінку правомірності прийняття ГУ ДПС у Київській області названого акта індивідуальної дії, Верховний Суд виходить із такого.

Відповідно до статті 1 Закону № 481/95-ВР ліцензія (спеціальний дозвіл) - це документ державного зразка, який засвідчує право суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) на провадження одного із зазначених у цьому Законі видів діяльності протягом визначеного строку.

Згідно з частиною першою статті 15 Закону № 481/95-ВР оптова торгівля пальним та зберігання пального здійснюються суб`єктами господарювання (у тому числі іноземними суб`єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності за наявності ліцензії.

Частиною тридцятою статті 15 Закону № 481/95-ВР передбачено, що ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним видаються уповноваженими Кабінетом Міністрів України органами виконавчої влади за місцем торгівлі суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) терміном на п`ять років.

Згідно з частинами тридцять другою - тридцять п`ятою статті 15 Закону № 481/95-ВР ліцензія видається за заявою суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво), до якої додається документ, що підтверджує внесення річної плати за ліцензію.

У заяві зазначається вид господарської діяльності, на провадження якого суб`єкт господарювання (у тому числі іноземний суб`єкт господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) має намір одержати ліцензію (оптова, роздрібна торгівля алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, оптова, роздрібна торгівля пальним або зберігання пального).

Суб`єкти господарювання (у тому числі іноземні суб`єкти господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) отримують ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним на кожне місце роздрібної торгівлі пальним.

У заяві про видачу ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями або пальним додатково зазначаються адреса місця торгівлі, перелік реєстраторів розрахункових операцій (книг обліку розрахункових операцій), які знаходяться у місці торгівлі, а також інформація про них: модель, модифікація, заводський номер, виробник, дата виготовлення; реєстраційні номери посвідчень реєстраторів розрахункових операцій (книг обліку розрахункових операцій), які знаходяться у місці торгівлі, та дата початку їх обліку в органах державної фіскальної служби.

За правилами частини тридцять дев`ятої статті 15 Закону № 481/95-ВР для отримання ліцензії на право оптової або роздрібної торгівлі пальним або на право зберігання пального разом із заявою додатково подаються завірені заявником копії таких документів:

документи, що підтверджують право власності або право користування земельною ділянкою, або інше передбачене законодавством право землекористування на земельну ділянку, на якій розташований об`єкт оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального, чинні на дату подання заяви та/або на дату введення такого об`єкта в експлуатацію, будь-якого цільового призначення;

акт вводу в експлуатацію об`єкта або акт готовності об`єкта до експлуатації, або сертифікат про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, або інші документи, що підтверджують прийняття об`єктів в експлуатацію відповідно до законодавства, щодо всіх об`єктів у місці оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального, необхідних для оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального;

дозвіл на початок виконання робіт підвищеної небезпеки та початок експлуатації (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки.

Вимагати представлення інших документів, крім зазначених у цьому Законі, забороняється (частина сорок третя статті 15 Закону № 481/95-ВР).

Відповідно до частини тридцять восьмої статті 15 Закону № 481/95-ВР копії таких документів не подаються у разі їх наявності у відкритих державних реєстрах, якщо реквізити таких документів та назви відповідних реєстрів зазначено в заяві на видачу ліцензії на право оптової або роздрібної торгівлі пальним або на зберігання пального.

Відповідальність за достовірність даних у документах, поданих разом із заявою, несе заявник (частина тридцять дев`ята статті 15 Закону № 481/95-ВР).

Аналіз наведених законодавчих положень дає підстави для висновку, що для здійснення господарської діяльності, у тому числі з оптової торгівлі пальним, суб`єкт господарювання має отримати ліцензію на здійснення такої діяльності. Вичерпний перелік документів, що подається разом із заявою про отримання ліцензії, визначений статтею 15 Закону № 481/95-ВР. У цьому переліку, крім іншого, визначено акт вводу в експлуатацію об`єкта або акт готовності об`єкта до експлуатації, або сертифікат про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, або інші документи, що підтверджують прийняття об`єктів в експлуатацію відповідно до законодавства.

Підстави для анулювання ліцензії визначені частиною сорок сьомою статті 15 Закону № 481/95-ВР, згідно з якою ліцензія анулюється шляхом прийняття органом, який видав ліцензію, відповідного письмового розпорядження на підставі:

заяви суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво);

рішення про скасування державної реєстрації суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво);

несплати чергового платежу за ліцензію протягом 30 календарних днів від моменту призупинення ліцензії;

рішення суду про встановлення факту незаконного використання суб`єктом господарювання (у тому числі іноземним суб`єктом господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) марок акцизного податку (стосовно імпортерів);

рішення суду про встановлення факту торгівлі суб`єктом господарювання (у тому числі іноземним суб`єктом господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) алкогольними напоями або тютюновими виробами без марок акцизного податку;

рішення суду про встановлення факту переміщення суб`єктом господарювання (у тому числі іноземним суб`єктом господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) алкогольних напоїв або тютюнових виробів поза митним контролем;

порушення вимог статті 15-3 цього Закону щодо продажу алкогольних напоїв, тютюнових виробів особам, які не досягли 18 років або у не визначених для цього місцях;

отримання від уповноважених органів інформації, що документи, копії яких подані разом із заявою на отримання ліцензії, не видавалися/не погоджувалися такими органами;

встановлення факту подання заявником недостовірних даних у документах, поданих разом із заявою на отримання ліцензії.

Вказаний перелік підстав для анулювання ліцензії на оптову торгівлю є вичерпним та не підлягає розширеному тлумаченню.

Ліцензія анулюється та вважається недійсною з моменту одержання суб`єктом господарювання (у тому числі іноземним суб`єктом господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) письмового розпорядження про її анулювання (частина сорок восьма статті 15 Закону № 481/95-ВР).

Судами з`ясовано, що основними видами діяльності позивача, внесеними до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань є, зокрема, складське господарство (основний) (52.10), оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами (46.71), з метою здійснення діяльності з оптової торгівлі пальним, за наявності місць оптової торгівлі, за адресою: 08662, Київська область, Васильківський р-н, смт Гребінки, вул. Індустріальна, 3.

20 червня 2019 року ПП «Нафтотермінал» подано до Державної фіскальної служби України заяву на одержання ліцензії (дубліката ліцензії) на право оптової торгівлі пальним, за наявності місць оптової торгівлі (вх. № ДФС України 24435/6). До вказаної заяви додано такі документи:

державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ № 046020, виданий Відкритим акціонерним товариством «Концерн Галнафтогаз» 05 березня 2008 року;

договір купівлі-продажу комплексу від 19 жовтня 2007 року, засвідчений приватним нотаріусом Васильківського нотаріального округу Київської області Бобковим О.В. та зареєстрований в Реєстрі за № 2790;

витяг з Державного реєстру правочинів № 4808671;

акт прийому-передачі об`єкта продажу від 19 жовтня 2007 року;

договір купівлі-продажу споруд та основних засобів від 04 вересня 2007 року № 1/1-1-07/795 зі специфікацією від 04 вересня 2007 року;

договір оренди від 29 грудня 2018 року № 29/12-18/1 з актом прийому-передачі об`єкта оренди в користування від 01 січня 2019 року;

дозвіл № 537.13.46-46.71 Територіального управління Держгірпромнагляду у Львівській області;

дозвіл № 547.13.46-46.71 Територіального управління Держгірпромнагляду у Львівській області.

На підставі поданої позивачем заяви та долучених до неї документів Державною фіскальною службою України видано ліцензію на право оптової торгівлі пальним, за наявності місць оптової торгівлі, реєстраційний номер 990514201900127, терміном дії з 01 липня 2019 року до 01 липня 2024 року.

Отже, надані ПП «Нафтотермінал» документи визнано достовірними та достатніми для видачі ліцензії.

Як зазначив Верховний Суд у постанові від 01 листопада 2022 року у справі № 560/377/20, питання достатності документів для здобуття права на реалізацію пального підлягає досліджено самим же органом доходів і зборів на стадії розгляду заяви особи про надання ліцензії.

Натомість, у випадку анулювання ліцензії відповідач має керуватися положеннями частини сорок сьомої статті 15 Закону № 481/95-ВР, якою передбачено вичерпний перелік підстав для таких дій контролюючого органу, зокрема, отримання від уповноважених органів інформації, що документи, копії яких подані разом із заявою про отримання ліцензії, не видавалися / не погоджувалися такими органами; встановлення факту подання недостовірних даних у документах, поданих разом із заявою на отримання ліцензії.

Тобто, відповідальність суб`єкта у вигляді анулювання ліцензії може мати місце тоді, коли контролюючим органом достовірно встановлено, що конкретний документ, наявний серед інших документів, які подавалися разом із заявою для отримання ліцензії, насправді не видавався відповідним органом, відтак є підробленим (сфальшованим), або містить недостовірну інформацію. Тоді ж, коли суб`єкт взагалі не подавав певний документ, вказані норми, як підстава для анулювання ліцензії, застосовані бути не можуть.

Утім, як встановлено судами в розглядуваній ситуації, оскаржуване розпорядження не містить жодних відомостей щодо того, в яких із поданих разом із заявою на отримання ліцензії документах містяться недостовірні дані, в чому така недостовірність полягає, в який спосіб встановлено факт подання заявником недостовірних даних.

Адже, акт перевірки від 03 червня 2021 року № 0000083 також не містить даних про те, який / які саме акти вводу в експлуатацію (готовності об`єкта до експлуатації) або інші документи не надано, щодо яких конкретно об`єктів, а також яким чином непредставлення до перевірки цих документів свідчить про факт подання заявником недостовірних даних у документах, долучених до заяви на отримання ліцензії.

У розрізі наведеного варто зауважити, що Європейський суд з прав людини підкреслив особливу важливість принципу «належного урядування». Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси.

Принцип «належного урядування» не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість. Будь-яка інша позиція була б рівнозначною санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам. З іншого боку, потреба виправити минулу «помилку» не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу.

Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.

Відтак, видавши позивачу ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним на підставі доданих до заяви документів та визнавши їх достатніми для її отримання, відповідач у подальшому не вправі посилатися на їх неповноту як підставу для анулювання раніше виданої ліцензії. При цьому, як встановлено судовими інстанціями, фактів отримання від уповноважених органів інформації, що документи, копії яких подані разом із заявою на отримання ліцензії, не видавалися / не погоджувалися такими органами, чи фактів подання заявником недостовірних даних у документах, поданих разом із заявою на отримання ліцензії, матеріали справи не містять.

Більш того, за правилами частини третьої статті 18 Закону № 481/95-ВР тимчасово, до 01 січня 2022 року, суб`єкти господарювання (у тому числі іноземні суб`єкти господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) можуть отримувати ліцензію на право виробництва пального, право оптової або роздрібної торгівлі пальним або на право зберігання пального на відповідне місце здійснення такої діяльності без подання акта вводу в експлуатацію об`єкта або акта готовності об`єкта до експлуатації, або сертифіката про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, або інших документів, що підтверджують прийняття об`єктів в експлуатацію відповідно до законодавства, щодо об`єктів, необхідних для здійснення відповідної діяльності, за умови подання копій документів, що підтверджують право власності на такі об`єкти нерухомого майна, виданих у встановленому законодавством порядку до 01 січня 2014 року.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що документи, які підтверджують право власності позивача на об`єкти нерухомого майна, видані у встановленому законодавством порядку до 01 січня 2014 року, що контролюючим органом не заперечується.

З огляду на викладене та враховуючи, що за правилами частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, а суди попередніх інстанцій не допустили порушення норм процесуального права, які б могли вплинути на встановлення дійсних обставин справи, та правильно застосували норми матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги ГУ ДПС у Київській області без задоволення, а оскаржених судових рішень - без змін.

Керуючись статтями 341 343 349 351 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області залишити без задоволення.

Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 29 грудня 2021 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13 квітня 2022 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач І. А. Гончарова

Судді І. Я. Олендер

Р. Ф. Ханова