Історія справи

Ухвала КАС ВП від 05.11.2020 року у справі №580/957/20

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 грудня 2020 року

м. Київ

справа №580/957/20

адміністративне провадження №К/9901/26721/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача -Мацедонської В. Е.,

суддів: Данилевич Н. А., Шевцової Н. В.,

розглянув у попередньому судовому засіданні в касаційній інстанції справу №580/957/20

за позовом ОСОБА_1 до приватного виконавця виконавчого округу Черкаської області Недоступа Дмитра Миколайовича про визнання неправомірними дій та скасування постанови, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою приватного виконавця виконавчого округу Черкаської області Недоступа Дмитра Миколайовича на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 09 вересня 2020 року (прийняту у складі колегії суддів: головуючого судді - Лічевецького І. О., суддів: Оксененка О. М., Мельничука В. П. ),

УСТАНОВИЛ:

Короткий зміст позовних вимог

ОСОБА_1 (далі-позивач) звернувся до суду з позовом до приватного виконавця виконавчого округу Черкаської області Недоступа Дмитра Миколайовича, в якому просив:

- визнати неправомірними дії відповідача щодо стягнення із пенсії та інших доходів позивача основної винагороди приватного виконавця у розмірі 10% від суми, що підлягає стягненню за виконавчим листом Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 31.05.2017 №695/3495/16-ц, а всього: 94898 грн. 58 коп. ;

- скасувати постанову відповідача від 29.03.2019 ВП №58750275 про стягнення з позивача основної винагороди приватного виконавця в сумі 94898 грн. 58 коп.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 30 квітня 2020 року, позов задоволено частково:

- визнано протиправною та скасовано постанову приватного виконавця виконавчого округу Черкаської області Недоступа Дмитра Миколайовича від 29.03.2019 ВП №58750275 про стягнення з боржника основної винагороди приватного виконавця;

- у задоволенні інших позовних вимог - відмовлено.

Ухвало Шостого апеляційного адміністративного суду від 09 вересня 2020 року апеляційну скаргу приватного виконавця виконавчого округу Черкаської області Недоступа Дмитра Миколайовича на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 30 квітня 2020 року повернуто скаржнику.

Ухвала суду апеляційної інстанції обґрунтована тим, що зазначені в ухвалі Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 червня 2020 року про залишення апеляційної скарги без руху, недоліки апеляційної скарги скаржник не усунув.

Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги. Позиція інших учасників.

Скаржник у своїй касаційній скарзі не погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, уважає їх необґрунтованими, та ухвалу такою, що підлягає скасуванню, із направленням справи для продовження розгляду.

Зокрема, скаржник зазначає про неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права, зокрема підпункту 2) пункту 3 частини 2 статті 4 та частини 4 статті 6 Закону України "Про судовий збір" від 08 липня 2011 року № 3674-УІ, а також порушення норми процесуального права, зокрема, невірно застосована стаття 242 Кодексу адміністративного судочинства України від 06 липня 2005 року № 2747-IV.

Позивач зауважує, що ним було подано апеляційну скаргу, за яку він сплатив судовий збір у розмірі 630 грн. 61 коп. На виконання вимог ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду про залишення апеляційної скарги без руху від 22 червня 2020 року, скаржником доплачено судовий збір у розмірі 630.59
грн., що в сумі з раніше оплаченим судовим збором склало 1261,20 грн. Проте, ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 09 вересня 2020 року апеляційну скаргу було повернуто скаржнику у зв'язку із невиконанням ухвали суду від 22 червня 2020 року, якою було визначено розмір судового збору за подання апеляційної скарги у сумі 2522,40 грн., та неповною сплатою судового збору.

Скаржник не погоджується із таким рішенням суду апеляційної інстанції та вказує, що оскільки апеляційна скарга була подана на рішення, яким було задоволено лише одну позовну вимогу, то і судовий збір вираховується і сплачується лише щодо перегляду судового рішення в частині таких позовних вимог (частина 4 статті 6 Закону України "Про судовий збір").

Відзив на касаційну скаргу не надходив, що не перешкоджає перегляду ухвали апеляційної інстанції.

Рух касаційної скарги.

Ухвалою Верховного Суду від 05.11.2020 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою приватного виконавця виконавчого округу Черкаської області Недоступа Дмитра Миколайовича на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 09 вересня 2020 року.

Справа надійшла до суду касаційної інстанції 13.11.2020.

Ухвалою від 02.12.2020 зазначену адміністративну справу призначено до розгляду у попередньому судовому засіданні.

Нормативне регулювання.

Вимоги до апеляційної скарги встановлені статтею 296 КАС України.

Згідно з пунктом 5 частини 2 статті 296 КАС України в апеляційній скарзі зазначаються вимоги особи, яка подає апеляційну скаргу до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до частини 5 статті 296 КАС України до апеляційної скарги додається, зокрема, документ про сплату судового збору.

Питання, пов'язані із розміром ставок судового збору, порядком сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору регулюються Законом України "Про судовий збір" від 08 липня 2011 року № 3674-VI (надалі за текстом - "~law20~").

Зокрема, за змістом ~law21~ за подання до суду апеляційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до апеляційної скарги на рішення суду, заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами ставка судового збору становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги, але не більше 15 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ~law22~, за подання до адміністративного суду позову немайнового характеру, суб'єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою-підприємцем ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб; фізичною особою - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" від 14.11.2019 № 294-IX прожитковий мінімум для працездатних осіб встановлено на 2020 рік у розмірі 2102 грн.

~law24~ передбачено, що у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Відповідно до ~law25~ якщо скаргу (заяву) подано про перегляд судового рішення в частині позовних вимог (сум, що підлягають стягненню за судовим рішенням), судовий збір за подання скарги (заяви) вираховується та сплачується лише щодо перегляду судового рішення в частині таких позовних вимог (оспорюваних сум).

Згідно з частиною 2 статті 296 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених частиною 2 статті 296 КАС України, застосовуються положення частиною 2 статті 296 КАС України.

Частиною 1 статті 169 КАС України визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених Частиною 1 статті 169 КАС України, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Позиція Верховного Суду.

Як убачається з матеріалів справи, ухвалою судді Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 червня 2020 року апеляційну скаргу залишено без руху та запропоновано протягом десяти днів з дня вручення цієї ухвали усунути недоліки, шляхом сплати судового збору в розмірі 2522,40 грн., виходячи зі ставки 150%, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, яка містила дві позовні вимоги немайнового характеру.

На виконання вимог вищезазначеної ухвали суду апелянтом подано заяву, за змістом якої останній не погоджується з розрахунком суми судового збору, визначеним в ухвалі суду, та зазначає, що оскаржує рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 30 квітня 2020 року в частині задоволеної позовної вимоги. До даної заяви апелянт додав платіжні доручення №1538 від 15.06.2020 на суму 630,61 грн. та №1586 від 10.07.2020 на суму 630,59 грн.

Однак, як убачається з прохальної частини апеляційної скарги, апелянт просить скасувати рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 30 квітня 2020 року та залишити позовну заяву без розгляду. У разі відхилення судом апеляційної інстанції заперечень на ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2020 року, апелянт просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

З урахуванням частини 4 статті 6 Закону України "Про судовий збір", якщо скаргу (заяву) подано про перегляд судового рішення в частині позовних вимог, судовий збір за подання скарги (заяви) вираховується та сплачується лише щодо перегляду судового рішення в частині таких вимог. При цьому в силу пункту 5 частини 2 статті 296 КАС України в апеляційній скарзі зазначаються вимоги особи, яка подає апеляційну скаргу, до суду апеляційної інстанції, які, виходячи з повноважень суду апеляційної інстанції, визначених ст. 315 КАС України, можуть полягати в скасуванні судового рішення повністю або частково, тобто в частині позовних вимог, та ухваленні нового рішення у відповідній частині або зміні судового рішення, або залишенні позовної заяви без розгляду повністю або частково.

З огляду на наведене, колегія суддів погоджується з розрахунком суду апеляційної інстанції суми судового збору, що підлягала сплаті за подання апеляційної скарги, оскільки з апеляційної скарги не вбачається, що вона подана про перегляд рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 30 квітня 2020 року в частині задоволених позовних вимог, щодо скасування постанови ВП №58750275 від 29 березня 2019 року.

Викладені в касаційні скарзі доводи щодо помилковості висновків суду апеляційної інстанції не підтвердилися під час перегляду справи касаційним судом.

Переглянувши оскаржуване судове рішення, в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, зокрема, неправильне застосування судом апеляційної інстанції підпункту 2 пункту 3 частини 2 статті 4, частини 4 статті 6 Закону України "Про судовий збір", а також порушення ст. 242 КАС України, та на підставі встановлених фактичних обставин справи, Суд дійшов висновку, що суд апеляційної інстанції правильно застосував вищенаведені норми права.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги залишає судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

Частиною 1 статті 350 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Висновки щодо розподілу судових витрат

Відповідно до частини 6 статті 139 КАС України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки Верховний Суд не змінює судові рішення та не ухвалює нове, розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись статтями 327, 341, 343, 349, 350, 355, 356, КАС України, Суд,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу приватного виконавця виконавчого округу Черкаської області Недоступа Дмитра Миколайовича - залишити без задоволення.

Ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 09 вересня 2020 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач В. Е. Мацедонська

Судді Н. А. Данилевич Н. В. Шевцова