Історія справи

Ухвала КАС ВП від 04.10.2018 року у справі №820/4241/16

ПОСТАНОВА

Іменем України

02 жовтня 2018 року

Київ

справа №820/4241/16

адміністративне провадження №К/9901/27456/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Гончарової І.А., суддів - Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Південної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області

на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 29.08.2016 (суддя - Самойлова В.В.)

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 03.10.2016 (головуючий суддя - Бегунц А.О., судді - Рєзнікова С.С., Старостін В.В.)

у справі № 820/4241/16

за позовом Південної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Карпатнадраінвест»

про стягнення податкового боргу,

В С Т А Н О В И В:

У серпні 2016 року Південна об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Харківській області (далі - Південна ОДПІ) звернулась до суду з поданням про стягнення коштів із Товариства з обмеженою відповідальністю «Карпатнадраінвест» (далі - Товариство) за податковим боргом з розрахункових рахунків у розмірі 60 752 799,06 грн.

Харківський окружний адміністративний суд постановою від 11.08.2016 подання Південної ОДПІ задовольнив: стягнув на користь Державного бюджету України податковий борг, що обліковується за Товариством - уповноважена особа за договором про спільну діяльність від 13.10.2004 № 1747 в розмірі 60 752 799,06 грн.

18.08.2016 Товариство звернулося до суду із заявою про розстрочення виконання постанови Харківського окружного адміністративного суду від 11.08.2016 на п'ять календарних років (60 календарних місяців), у період з 01.09.2016 по 01.08.2021 в розмірі 1 012 546,65 грн. щомісячно.

Заява мотивована відсутністю суми грошових коштів на рахунках у банківських установах, необхідної для здійснення повної сплати суми заборгованості. Також відповідач вказує на неможливість сплати податкових зобов'язань, оскільки остання виникла не з його вини, а у зв'язку зі зміною законодавства щодо кількаразового підвищення розміру рентної плати (з 20% до 70%), що не могло бути передбачено відповідачем на час укладення договору про спільну діяльність.

Харківський окружний адміністративний суд ухвалою від 29.08.2016, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 03.10.2016, заяву Товариства задовольнив: розстрочив виконання постанови Харківського окружного адміністративного суду від 11.08.2016 у справі № 820/4241/16 про стягнення з Товариства на користь Державного бюджету України 60 752 799,06 грн. на п'ять календарних років, що відповідає 60 календарним місяцям, у період з 01.09.2016 по 01.08.2021 в розмірі 1 012 546,65 грн. щомісячно.

Задовольняючи заяву, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив із того, що на час виконання постанови суду фінансове становище відповідача є складним, на рахунку Товариства відсутні кошти для погашення всієї суми заборгованості одразу, а стягнення одночасно всієї суми заборгованості може призвести до ініціювання процедури у справі про банкрутство.

Не погодившись із рішеннями судів попередніх інстанцій, Південна ОДПІ звернулася до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просила скасувати ухвали судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення, яким у задоволенні заяви Товариства відмовити в повному обсязі.

При цьому в обґрунтування касаційної скарги позивач зазначив, що відповідно до довідки ПАТ «Діамантбанк» № 882 від 18.08.2016 на рахунку, що обліковується по Товариству наявні кошти в розмірі 5 528 056,10 грн., вказана сума коштів доступна для використання станом на 18.08.2016. Між тим, зазначена довідка не відображає загальне фінансове становище відповідача, а також не може свідчити щодо наявного у боржника майна. До того ж просто скрутне матеріальне становище Товариства не є підставою для розстрочення податкового боргу в розумінні статті 263 КАС України.

Товариство подало відзив на касаційну скаргу, в якому просило залишити рішення судів попередніх інстанцій без змін, а касаційну скаргу без задоволення, навівши доводи, аналогічні тим, що були викладені у заяві.

22.02.2018 справу в порядку, передбаченому пунктом 4 частини першої Розділу VІІ Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) (у редакції, що діє з 15.12.2017) передано до Верховного Суду.

Відповідно до пункту 4 частини першої Розділу VII Перехідних положень КАС України касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Касаційний розгляд справи проведено в порядку письмового провадження відповідно до пункту 3 статті 345 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Частиною 1 статті 129-1 Конституції України встановлено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання.

Аналогічні положення закріплені й в частині другій статті 14 та частині першій статті 255 КАС України (в редакції, чинній на момент постановлення судами оскаржуваних рішень), за змістом яких постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Відповідно до частини першої статті 263 КАС України (в редакції, чинній на момент постановлення судами оскаржуваних рішень) за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), особа, яка бере участь у справі, та сторона виконавчого провадження можуть звернутися до адміністративного суду першої інстанції (незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий лист) із заявою про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Наведена норма не містить конкретного переліку обставин для відстрочення та/або розстрочення виконання судового акта, а лише встановлює критерії для їх визначення, надаючи суду в кожному конкретному випадку вирішувати питання про їх наявність з урахуванням усіх обставин справи. Підставою для застосування правил цієї норми є виняткові обставини, що перешкоджають належному виконанню судового рішення в адміністративній справі, ускладнюють його виконання або роблять неможливим.

Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, суд повинен враховувати майнові інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини кожної сторони у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини.

За таких обставин, колегія суддів вважає помилковим висновок судів попередніх інстанцій, що недостатність коштів на рахунках боржника є винятковою обставиною, яка ускладнює виконання судового рішення.

Враховуючи вищевикладене, Верховний Суд дійшов висновку, що судами попередніх інстанцій порушено норми процесуального права при ухваленні судових рішень, що, згідно з частиною першою статті 351 КАС України, є підставою для їх скасування та задоволення касаційної скарги.

Керуючись статтями 242, 341, 345, 349, 351, 356 Кодексу адміністративного судочинства України,

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Південної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області задовольнити.

Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 29.08.2016 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 03.10.2016 скасувати.

У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Карпатнадраінвест»

про розстрочення виконання постанови Харківського окружного адміністративного суду від 11.08.2016 у справі № 820/4241/16 відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач І.А. Гончарова

Судді І.Я. Олендер

Р.Ф. Ханова