Історія справи

Ухвала КАС ВП від 22.04.2018 року у справі №826/3168/15

ПОСТАНОВА

Іменем України

02 травня 2018 року

Київ

справа №826/3168/15

адміністративне провадження №К/9901/7247/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Пасічник С.С.,

суддів: Васильєвої І.А., Юрченко В.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Лозівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва у складі судді Кротюка О.В. від 03 квітня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: головуючого судді Чаку Є.В., суддів Файдюка В.В., Старової Н.Е. від 03 червня 2015 року у справі за позовом Лозівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ізі Кредит» про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

Лозівська об'єднана державна податкова інспекція ГУ Міндоходів у Харківській області (далі - позивач/Інспекція) звернулася до суду з позовом до Товариства з обмеженої відповідальності «Ізі Кредит» (далі - відповідач/ ТОВ «Ізі Кредит») про стягнення податкового боргу у розмірі 4622,61 грн.

Обґрунтовуючи позовну заяву, зазначила, що за філією №28 ТОВ «Ізі Кредит» обліковується непогашена заборгованість по податку на доходи фізичних осіб у розмірі 4622,61 грн., яка виникла внаслідок несплати узгоджених сум грошових зобов'язань, визначених контролюючим органом у податковому повідомленні-рішенні, а також пені.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 03 квітня 2015 року, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 03 червня 2015 року, у задоволенні позову відмовлено.

Суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, відмовляючи у задоволенні позовних вимог, виходив з того, що спірна сума податкового зобов'язання по податку на доходи фізичних осіб станом на дату розгляду справи не є узгодженою та не набула статусу податкового боргу, оскільки податкове повідомлення-рішення від 20 червня 2014 року №0000051702, яким визначені грошові зобов'язання, було направлено не юридичній особі ТОВ «Ізі Кредит», а Філії №28 ТОВ «Ізі кредит», у зв'язку з чим таке рішення не вважається врученим належним чином й у позивача не виникло права на виставлення податкової вимоги і стягнення податкового боргу.

Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Інспекція подала касаційну скаргу, в якій просила їх скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позов у повному обсязі.

Обґрунтовуючи касаційну скаргу, посилалась на помилковість висновків судів попередніх інстанцій, оскільки Філія №28 ТОВ «Ізі кредит» перебуває на обліку в Інспекції як платник податків, податкове повідомлення-рішення від 20 червня 2014 року №0000051702 направлялось за адресою його місцезнаходження, а тому в силу вимог пункту 42.2 статті 42 Податкового кодексу України вважається належним чином врученими. Визначені таким рішенням грошові зобов'язання не сплачені у встановлений строк, у зв'язку з чим набули статусу податкового боргу та підлягають стягненню в судовому порядку.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 23 червня 2015 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.

Відповідач у запереченнях на касаційну скаргу проти доводів та вимог останньої заперечив, вважаючи їх безпідставними, а рішення судів попередніх інстанцій, які він просить залишити без змін, - обґрунтованими та законними. Зазначав, що ТОВ «Ізі кредит» здійснює розрахунки з бюджетом та сплачує податки і збори за результатами діяльності Філії на підставі консолідованої системи сплати податків, подає звітність про її діяльність у відповідні органи влади, а тому надіслане податкове повідомлення-рішення за адресою Філії не вважається належним чином врученим.

Справу згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23 січня 2018 року передано для розгляду касаційної скарги колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного суду Пасічник С.С. (суддя-доповідач), Васильєвої І.А., Юрченко В.П.

Переглянувши судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, касаційний суд виходить з наступного.

Так, судами попередніх інстанцій встановлено, що згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців станом на 28 листопада 2014 року Філія №28 ТОВ «Ізі Кредит» була відокремленим підрозділом ТОВ «Ізі Кредит» та знаходилась за адресою: Харківська область, місто Лозова, вул. К. Лібкнехта, буд. 15/9.

Позивачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 20 червня 2014 року №0000051702, яким визначено Філії №28 ТОВ «Ізі Кредит» суму грошових зобов'язань по податку на доходи фізичних осіб у розмірі 4504, 47 грн., у тому числі за основним платежем - 3195, 58 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 1308,89 грн.

Вказане рішення направлено на адресу Філії №28 ТОВ «Ізі Кредит» (Харківська область, місто Лозова, вул. К. Лібкнехта, буд. 15/9), однак не вручено, поштове відправлення повернуто поштою із відміткою про відсутність адресата за вказаною адресою.

На підставі підпункту 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України Філії №28 ТОВ «Ізі Кредит» було нараховано також пеню у сумі 118,14 грн.

11 серпня 2014 року позивачем виставлено податкову вимогу №1812-25 на суму 4622,61 грн., яка направлена Філії №28 ТОВ «Ізі Кредит» на її адресу та вручена 14 серпня 2014 року.

У зв'язку із несплатою грошових зобов'язань по податку на доходи фізичних осіб та пені у добровільному порядку, позивач звернувся до суду із даним позовом про їх стягнення в судовому порядку з ТОВ «Ізі Кредит».

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

За правилами підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин; далі - ПК України) платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно пункту 36.1 статті 36 ПК України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Як визначено підпунктом 14.1.39. пункту 14.1 статті 14 ПК України, грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

За визначенням підпункту 14.1.157 пункту 14.1 статті 14 ПК України податкове повідомлення-рішення - письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов'язок платника податків сплатити суму грошового зобов'язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності.

У відповідності з підпунктом 14.1.175. пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Строки сплати податкового зобов'язання встановлені статтею 57 ПК України, відповідно до пункту 57.3 якої передбачено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Відповідно до пункту 59.1статті 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Таким чином, у разі несплати платником податків протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення або ж закінчення процедури його оскарження, визначених контролюючим органом грошових зобов'язань такі податкові зобов'язання вважаються узгодженими. Факт узгодження податкового зобов'язання має наслідком обов'язок платника податку сплатити таке зобов'язання у встановлений законом строк.

Положеннями пункту 58.3 статті 58 ПК України передбачено, що податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) платнику податків, якщо його передано посадовій особі такого платника податків під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.

Згідно пунктів 42.1 та 42.2 статті 42 ПК України податкові повідомлення - рішення, податкові вимоги або інші документи, адресовані контролюючим органом платнику податків, повинні бути складені у письмовій формі, відповідним чином підписані та у випадках, передбачених законодавством, завірені печаткою такого контролюючого органу. Документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові.

Податковою адресою юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) є місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (пункт 45.2 статті 45 ПК України).

Визначення місцезнаходження юридичної особи наведено у частині першій статті 93 Цивільного кодексу України, згідно якої це фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.

Наведені положення законодавства дають підстави для висновку, що юридичним фактом, з настанням якого законодавець пов'язує реалізацію податкових процедур, є надіслання документів за податковою адресою платнику податків - суб'єкту податкових правовідносин, на якого законом покладено комплекс податкових обов'язків, і який несе відповідальність за порушення податкового законодавства відокремленим підрозділом юридичної особи. Належним чином врученими податкове повідомлення-рішення, податкова вимога є у разі надіслання останніх за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків - юридичної особи.

За встановлених у даній справі обставин надіслання податкового повідомлення-рішення від 20 червня 2014 року №0000051702 на адресу Філії №28 ТОВ «Ізі кредит» (64600, Харківська область, м. Лозова, вул. К.Лібкнехта, б. 15/9), а не на адресу ТОВ «Ізі Кредит», що міститься у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (04210, м. Київ, вул. Оболонська набережна, б. 15, корп. 4), суди попередніх інстанцій цілком обґрунтовано дійшли висновку про відсутність підстав для стягнення з відповідача спірної суми податкових зобов'язань, оскільки в розумінні ПК України таке рішення контролюючого органу не вважається належним чином врученим, що призвело до неможливості встановлення строку, після якого грошові зобов'язання набувають статусу узгоджених, та протягом якого платник податків зобов'язаний сплатити грошові зобов'язання, визначені контролюючим органом.

Обставини ж взяття Філії №28 ТОВ «Ізі кредит» на облік в Інспекції платником податків, на які посилається позивач як на підставу для стягнення суми нарахованих податкових зобов'язань, не спростовують висновки судів першої та апеляційної інстанції, оскільки не змінюють порядку направлення податкових документів та узгодження грошових зобов'язань, дотримання якого є передумовою для виникнення податкового боргу та можливості його стягнення в примусовому порядку.

За правилами частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Згідно з частиною 1 статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Лозівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 03 квітня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 03 червня 2015 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

С.С. Пасічник

І.А. Васильєва

В.П. Юрченко ,

Судді Верховного Суду