Огляд практики ВС від Ростислава Кравця, що опублікована з 01 по 07 травня 2021 року

Приєднуйтесь до нас в соціальних мережах: telegram viber youtube
Огляд практики ВС від Ростислава Кравця, що опублікована з 01 по 07 травня 2021 року - 0_56867200_1620666776_609969988adaf.jpg

Черговий огляд з черговим відступленням від раніше прийнятих позицій на протилежні, які зараз заведено називати - уточненням. Як раніше я й говорив - стабільність ознака майстерності.

В огляд увійшла правова позиція від господарської юрисдикції, що дозволяє захоплювати релігійні споруди та змінювати канонічну належність релігійної громади будь-ким і в будь-який час, позиція щодо підстав повернення та відмови у відкритті апеляційного провадження, а також щодо сплати державними органами судового збору і чергова зміна юрисдикції при звільнені директора базового центру зайнятості. Також до огляду включена й наша судова практика стосовно незаконності звільнення міського голови.

За цей період, рекомендую звернути увагу на наступні ухвали, постанови й рішення:

Ганебна Постанова ВП-ВС про спосіб захисту та господарську юрисдикцію спорів щодо канонічної приналежності релігійної громади та можливості зміни канонічної приналежності будь-ким

Справа № 910/10011/19

Чергова ганебна постанова від судді трирічки, що обирався при Порошенко до незаконно створеного Верховного суду (без України) та яка надає можливість захоплення будь-якою релігійної громади будь-ким. Замість тієї ж процесуальної економії, про яку сам суддя пише в постанові він спотворює, на мій погляд, захист порушеного права і вигадує "ефективний" спосіб захисту на свою думку. Вважаю це рішення легалізацією для релігійних війн в Україні та розвалу держави.

Суддя трирічка знову вдався до недолугих історичних пояснень, на мою думку, як і у своєму першому ганебному рішенні з факторингом, та відступаючи й перекручуючи правову позицію назвав це - уточненням.

При цьому суддя трирічка, чи то у зв'язку з професійною деформацією, чи то у зв'язку з недостатністю життєвого та професійного досвіду замовчує, яким чином визначити членство у релігійній громаді, чим легалізує захоплення релігійних громад по всій Україні. І як тут не провести паралелі з тим хто його призначив в цей, нелегітимний за моїм переконанням, суд.

Суд зазначив, що спори між релігійною організацією та її учасником (засновником, членом) відносяться до спорів щодо управління такою юридичною особою і мають розглядатись у порядку господарського судочинства.

74. У зв`язку із цим Велика Палата Верховного Суду уточнює правову позицію, викладену в постановах від 18 грудня 2019 року у справі № 916/2086/19, від 20 листопада 2019 року у справі № 910/8132/19, від 22 січня 2020 року у справі № 809/1025/17 та інших, у яких викладена аналогічна позиція, зазначивши, що спори між релігійною організацією та її учасником (засновником, членом), пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої організації, мають розглядатись в порядку господарського судочинства.

Судове рішення про визнання недійсним розпорядження про реєстрацію статуту Релігійної організації в новій редакції не є підставою для вчинення реєстраційних дій, а відповідна позовна вимога не відповідає ефективному способу захисту прав та інтересів у цих правовідносинах.

97. Велика Палата Верховного Суду звертає увагу, що відповідно до частини третьої статті 8 Закону № 987-ХІІ держава визнає право релігійної громади на її підлеглість у канонічних та організаційних питаннях будь-яким діючим в Україні та за її межами релігійним центрам (управлінням) і вільну зміну цієї підлеглості шляхом внесення відповідних змін до статуту (положення) релігійної громади. Рішення про зміну підлеглості та внесення відповідних змін або доповнень до статуту вичерпує свою дію з моменту внесення таких змін або доповнень до статуту (прийняття статуту в новій редакції).

98. Отже, зважаючи на характер спірних відносин, належному способу захисту інтересу Релігійної організації та/або її членів відповідає позовна вимога про визнання недійсним статуту Релігійної організації в новій редакції. Судове рішення про задоволення такої позовної вимоги є підставою для приведення суб`єктом державної реєстрації відомостей про Релігійну організацію, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, у відповідність до відомостей статуту Релігійної організації в попередній редакції.

Постанова ВП-ВС щодо підстав повернення та відмови у відкритті апеляційного провадження, а також щодо сплати державними органами судового збору

Справа № 640/3393/19

Велика палата зазначила, що питання про залишення апеляційної скарги без руху суддя-доповідач вирішує протягом п`яти днів з дня надходження апеляційної скарги. Питання про повернення апеляційної скарги суд апеляційної інстанції вирішує протягом п`яти днів з дня надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

Апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку (частина третя статті 298 КАС).

Якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі. Також підставою для відмови у відкритті апеляційного провадження є ухвала про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою цієї особи на це саме судове рішення (пункти 3, 4 статті 299 КАС).

За відсутності підстав для залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги чи відмови у відкритті апеляційного провадження суд апеляційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття апеляційного провадження у справі (стаття 300 КАС).

Причини пропуску строку є поважними, якщо обставини, які зумовили такі причини, є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

У ситуації з пропуском строків державними органами поважними причинами пропуску строку не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору податковим органом чи тимчасова відсутність таких коштів.

Відсутність бюджетного фінансування не надає суб`єкту владних повноважень право в будь-який час після сплину строку апеляційного оскарження реалізовувати право на апеляційне оскарження судового рішення.

Так, усунення певних недоліків скарги (у тому числі й удруге поданої після повернення), не пов`язаних з дотриманням процесуальних строків, як от сплата судового збору, за відсутності підстав для поновлення строку подання скарги однаково виключає можливість відкриття апеляційного провадження за такою скаргою.

Причини пропуску строку є поважними, якщо обставини, які зумовили такі причини, є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

У ситуації з пропуском строків державними органами поважними причинами пропуску строку не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору податковим органом чи тимчасова відсутність таких коштів.

Відсутність бюджетного фінансування не надає суб`єкту владних повноважень право в будь-який час після сплину строку апеляційного оскарження реалізовувати право на апеляційне оскарження судового рішення.

Постанова ВП-ВС про цивільну юрисдикцію спору щодо притягнення до відповідальності та звільнення директора базового центру зайнятості

Справа № 320/2654/19

Велика палата в черговий раз змінила юрисдикцію спорів та позбавила особу ефективного захисту. При цьому суд зробив висновок, що тільки ті хто проходять державну службу можуть звертатись до адміністративного суду.

Суд зазначив, що оскільки базові центри зайнятості створюються за рішенням голови Центрального апарату Служби, посада директора базового центру зайнятості є посадою, на яку не поширюється дія Закону № 889-VIII.

51. Велика Палата Верховного Суду звертає увагу на те, що з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 27 лютого 2015 року був ознайомлений під особистий підпис із попередженням про зміну істотних умов праці, у якому йшлося про те, що у зв`язку з втратою чинності розпорядженням Кабінету Міністрів України від 04 червня 1994 року № 410-р про віднесення посад працівників державної служби зайнятості до відповідних категорій посад державних службовців, з набранням чинності наказом Міністерства соціальної політики України від 16 грудня 2014 року № 1043 «Про умови оплати праці працівників державної служби зайнятості», з уведенням у дію нових структури і штатного розпису Білоцерківського МРЦЗ у 2015 році, які містять перелік посад, що не відносяться до категорії посад державних службовців, посаду директора базового центру зайнятості виключено з посад державних службовців.

52. Отже, перебуваючи у трудових відносинах з Київським ОЦЗ, ОСОБА_1 втратив статус державного службовця, про що був ознайомлений під особистий підпис 27 лютого 2015 року, а тому його посада директора Білоцерківського МРЦЗ не відноситься до посад публічної служби.

53. За правилами частини першої статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають, зокрема, із трудових правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

54. Таким чином, спір, що виник у зв`язку зі звільненням працівника з посади, трудова діяльність на якій не пов`язана з проходженням публічної служби, має вирішуватись за правилами цивільного судочинства.

Крім цього, рекомендую звернути увагу на наступну судову практику і роз'яснення:

Рішення Ржищівського міськсуду залишене в силі апеляцією про скасування рішення позачергової сесії та поновлення міського голови на посаді

Справа № 374/136/16-а

Це наша справа. У відкритті касаційного провадження раді було відмовлено.

Суд зазначив, що особливості процедури дострокового припинення повноважень міського голови закріплені у статті 74 Регламента.

Частиною 2 цієї правової норми передбачено, що пропозиція про включення до порядку денного пленарної сесії ради питання про дострокове припинення повноважень міського голови з підстав, визначених пунктами 1 та 2 частини 2 статті 73 цього Регламента, подається в строки та порядку, визначеному цим Регламентом і має бути підтримана підписами не менш як третини депутатів ради або не менш як однією десятою громадян, мешканців міста, що мають право голосу на місцевих виборах.

Однак, відповідачем не надано доказів на підтвердження дотримання наведених положень Регламента.

До того ж, 13 червня 2016 року Ржищівська міська рада проводила засідання позачергової сесії, до порядку денного якої могли бути внесені лише питання, розгляд яких визначено у пропозиціях про скликання такої, а це було питання про внесення змін до рішення міської ради від 13 січня 2016 року №75-05-07 «Про міський бюджет міста Ржищів Київської області на 2016 рік».

Ураховуючи викладене, позов підлягає задоволенню, а рішення Ржищівської міської ради скасуванню, оскільки питання про припинення повноважень міського голови внесено до порядку денного позачергової сесії із порушенням вимог статей 30 та 74 Регламента Ржищівської міської ради та частини 3 статті 79 Закону України № 280/97-ВР щодо процедури прийняття рішення про дострокове припинення повноважень голови ради.

Не забудьте підключитись на наші канали з останніми новинами і оглядами судової практики. Разом з описом історичних подій й цитатами на кожен день.

Книги з таблицями судових рішень неоднакового застосування норм права за кредитними, сімейним, страховим і зобов'язальних правовідносин, банкрутства. Правові висновки ЄСПЛ Ви можете придбати тут.

Також раджу звернути увагу на:

Таблиця строків позовної давності

Ставки судового збору з 01.01.2021

3904
Переглядів
0
Коментарів
Оставьте Ваш комментарий:

Пожалуйста, авторизуйтесь или зарегистрируйтесь для добавления комментария.

Популярні судові рішення
Популярні події
ЕСПЧ
0