Неможливість водія здати аналіз звільняє від відповідальності за керування у нетверезому стані? (Київський апеляційний суд у справі № 755/4998/21 від 15.06.2021)

Приєднуйтесь до нас в соціальних мережах: telegram viber youtube

Фабула судової справи: «Моя любов» - притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 130 КУпАП. Які тільки методи не використовують у цій категорії справ водії: і бракований алкотестер, і сертифікату на нього немає (застаріле), і процедури зупинки патрульна поліція не дотрималась. Проте, зазвичай, результат розгляду таких справ один – визнати винним в скоєнні адміністративного правопорушення, позбавити тимчасово права керування автомобілем. Більшість суддів все ж таки непохитні у бажанні покарати «п’янчугу» за кермом.

В суді розглядалась справа про притягнення водія до адміністративної відповідальності за ст. 130 КУпАП.

Як вбачається із матеріалів справи, патрульна поліція зупинила водія на дорозі під час спілкування були виявлені ознаки наркотичного сп’яніння, зокрема, інспектори вказували на те, що у водія зіниці очей не реагують на світло, наявне тремтіння пальців рук, сухість порожнини рота. Крім того, в матеріалах справи наявний висновок лікаря наркологічної клініки, що підтверджує здогадки поліції.

Суд першої інстанції дійшов висновку про винуватість, оштрафував водія та позбавив права керувати автомобілем.

Захисником подано скаргу до апеляційного суду і тут суддя виявився не таким уж «непохитним».

Як виявилось, в наркологічній клініці було порушено порядок проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння.

Зокрема, апеляційний суд зазначив, що огляд особи на стан наркотичного сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, відбувається виключно у медичному закладі, а не поліцейським на місці зупинки.

При цьому, суд наголосив, що предметом дослідження біологічного середовища можуть бути слина, сеча та змиви з поверхні губ, шкірного покриву обличчя і рук. Для дослідження біологічного середовища може використовуватися кров, якщо в обстежуваної особи неможливо взяти зразки біологічних середовищ, вказаних у пункті 12 цього розділу (п.п.12-13 розділу ІІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння від 09 листопада 2015 року).

Суд зазначає, що з огляду на виявлення у водія ознак наркотичного сп`яніння лікар-нарколог запропонував йому для проведення лабораторного дослідження з метою виявлення речовин, що спричинили стан наркотичного сп`яніння, здати зразок біологічного середовища - сечу. Однак водій , посилаючись на відсутність у нього позивів до сечовипускання сечу не здав. На пропозицію лікар-нарколога для посилення позивів до сечовипускання водій випив воду, проте зразок біологічного середовища (сечі) для проведення лабораторного дослідження не здав.

З огляду на зазначене, лікар-нарколог встановив діагноз за візуальним оглядом.

Оцінивши такі обставини справи, апеляційний суд дійшов до висновку про те, що законодавцем чітко, зрозуміло та доступно вказано на необхідність проведення лабораторних досліджень з метою виявлення наявних речовин, що здатні спричинювати стан сп`яніння.

При цьому, будь-яких відомостей щодо неможливості лікаря взяти вказані біологічні зразки у водія, через неможливість отримати сечу, матеріали справи не містять.

З огляду на те, що процедура порушена, а рішення не може ґрунтуватись на припущеннях, суд вбачає у цьому порушення ч.2 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

З урахуванням зазначеного, суд апеляційної інстанції скасував оскаржуване рішення і закрив провадження у справі на підставі п.1 ст.247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Лише у мене дане рішення викликає, так би мовити, «обґрунтовані сумніви» у тверезості суджень?

Аналізуйте судовий акт: Патрульний не забезпечив водію отримання правової допомоги за місцем зупинки авто, що стало підставою для скасування постанови за порушення ПДР (ВС/КАС у справі №524/9827/16-а від 18.02.2020).

Усунення водієм технічної несправності автомобіля на місці дозволяє продовжувати рух (Другий апеляційний адміністративний суд у справі №592/11053/20 від 16.02.2021).

Доставка авто на штрафмайданчик є крайнім заходом, який можливо застосувати лише у разі відсутності можливості усунути правопорушення в іншій спосіб (ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД у справі № 761/26944/20 від 16.03.2021)

Вимоги поліцейського про пред`явлення страхового полісу є незаконними, якщо водій не порушив ПДР (ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД у справі № 202/4473/20 від 17.03.2021).

Справа № 755/4998/21 Головуючий 1 інстанція- Мельниченко Л.А.

Провадження № 33/824/2860/2021 Доповідач апеляційна інстанція- Савченко С.І.

П О С Т А Н О В А

іменем України

15 червня 2021 року м.Київ

Київський апеляційний суд у складі судді Савченка С.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Київського апеляційного суду справу про адміністративне правовопрушення за апеляційною скаргою адвоката Кузьміна Євгена Олександровича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , на постанову Дніпровського районного суду м.Києва від 12 травня 2021 року, якою

ОСОБА_1 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України,

мешкає: АДРЕСА_1 .

притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави в розмірі шестиста неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 10200 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік,-

в с т а н о в и в:

Постановою судді Дніпровського районного суду м.Києва від 12 травня 2021 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави в розмірі шестиста неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 10200 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 454 грн.

Відповідно до вказаної постанови 04 березня 2021 року близько 17 години 20 хвилин ОСОБА_1 на проспекті Тичини 21 у м.Києві керував автомобілем «Mitsubishi», реєстраційний номер НОМЕР_1 в стані наркотичного сп`яніння з наступними ознаками: зіниці очей не реагують на світло, тремтіння пальців рук, сухість порожнини рота. Огляд на стан наркотичного сп`яніння зі згоди водія у встановленому законом порядку проводився лікарем у Київській міській наркологічній клінічній лікарні «Соціотерапія», що підтверджується висновком № 001196 від 04 березня 2021 року. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.9 «а» Правил дорожнього рухуУкраїни, затверджених постановою КМ України № 1306 від 10 жовтня 2001 року та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.

На постанову судді Дніпровського районного суду м.Києва від 12 травня 2021 року, адвокат Кузьмін Є.О., який діє в інтересах ОСОБА_1 , подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову скасувати, а провадження у справі закрити, посилаючись на незаконність та необгрунтованість постанови.

Скарга мотивована хибністю висновків суду про те, що ОСОБА_1 перебував у

стані наркотичного сп`яніння, оскільки його огляд проведений з порушенням процедури, зокрема з порушенням Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, затвердженої спільним наказом МВС та МОЗ України від 09 листопада 2015 року № 1452/735. Так, згідно п.7 розділу ІІІ вказаної Інструкції для визнаяення наявності наркотичного засобу або психотропної речовини проведення лабораторних досліджень є обов`язковим. В той же час лабораторне дослідження ОСОБА_1 шляхом віддібрання зразків біологічного матеріалу не проводилося, а висновок про стан наркотичного сп`яніння було зроблено лікарем лише на підставі візуального огляду. Порушення процедури огляду тягне його недійсність згідно п.22 Інструкції.

В суді апеляційної інстанції ОСОБА_1 та його захисник адвокат Кузьмін Є.О. апеляційну скаргу та викладені в ній доводи підтримали, просили задоволити та скасувати постанову суду як незаконну.

Вислухавши пояснення ОСОБА_1 та його захисника, вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд прийшов до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення, а постанову слід скасувати з наступних підстав.

Частина 1 ст.130 КупАП передбачає адміністративну відповідальність особи за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а також за передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння, а так само за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно зі ст.245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Постанова суду першої інстанції не відповідає зазначеним вище вимогам, оскільки суд не дав належної оцінки наявним у справі доказам, не оцінив їх відповідність вимогам законодавства та всупереч наведеним вимогам КУпАП прийняв необгрунтоване рішення про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення.

В обгрунтування підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, суд першої інстанції послався на протокол про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 085627 від 04 березня 2021 року, документи Київської міської наркологічної клінічної лікарні «Соціотерапія», а саме висновок № 001196 від 04 березня 2021 року та акт медичного огляду № 001196 від 04 березня 2021 року.

Однак, суд апеляційної інстанції, не може погодитися з висновком місцевого суду, який не відповідає фактичним обставинам справи, виходячи з наступного.

Порядок проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції визначений ст.266 КУпАП, Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженим постановою КМ України № 1103 від

17 грудня 2008 року та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою спільним наказом МВС і МОЗ України № 1452/735 від 09 листопада 2015 року.

Згідно ст.266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, річковими або маломірними суднами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, річковими або маломірними суднами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків. У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я.

Водночас відповідно до п.12 розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння від 09 листопада 2015 року у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в п.4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я.

Тобто, огляд особи на стан наркотичного сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, відбувається виключно у медичному закладі, а не поліцейським на місці зупинки.

Порядок огляду водія на стан наркотичного сп`яніння врегульований розділом ІІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння від 09 листопада 2015 року.

Згідно п.п.3-4 розділу ІІІ цієї Інструкції огляд у закладах охорони здоров`я щодо виявлення стану сп`яніння проводиться лікарем закладу охорони здоров`я з метою встановлення наявності чи відсутності стану сп`яніння в обстежуваної особи.

Згідно п.п.7-8 розділу ІІІ цієї Інструкції проведення лабораторних досліджень на визначення наркотичного засобу або психотропної речовини обов`язкове, а метою такого лабораторного дослідження є виявлення наявних речовин, що здатні спричинювати стан сп`яніння.

Зразки біологічного середовища для лабораторного дослідження відбираються у дві ємності. Вміст однієї ємності використовується для первинного дослідження, вміст другої ємності зберігається протягом 90 днів (п.10 розділу ІІІ Інструкції).

Предметом дослідження біологічного середовища можуть бути слина, сеча та змиви з поверхні губ, шкірного покриву обличчя і рук. Для дослідження біологічного середовища може використовуватися кров, якщо в обстежуваної особи неможливо взяти зразки біологічних середовищ, вказаних у пункті 12 цього розділу (п.п.12-13 розділу ІІІ Інструкції).

За результатами огляду на стан сп`яніння та лабораторними дослідженнями встановлюється діагноз, який вноситься до акта медичного огляду (п.15 розділу ІІІ Інструкції).

Відповідно до положень п.22 розділу ІІІ вказаної Інструкції висновки щодо

результатів медичного огляду осіб на стан сп`яніння, складені з порушенням вимог цієї Інструкції, вважаються недійсними.

Згідно ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст.255 цього Кодексу.

Судом першої інстанції встановлено, що у зв`язку із виявленням працівником поліції у водія ОСОБА_1 ознак наркотичного сп`яніння, останній у встановленому законом порядку був доставлений до медичного закладу - Київської міської наркологічної клінічної лікарні «Соціотерапія», де ОСОБА_1 надав і підписав добровільну згоду на проведення медичного огляду на стан сп`яніння.

З огляду на виявлення у ОСОБА_1 ознак наркотичного сп`яніння лікар-нарколог запропонував йому для проведення лабораторного дослідження з метою виявлення речовин, що спричинили стан наркотичного сп`яніння, здати зразок біологічного середовища - сечу. ОСОБА_1 , посилаючись на відсутність у нього позивів до сечовипускання сечу не здав. На пропозицію лікар-нарколога для посилення позивів до сечовипускання ОСОБА_1 випив воду, проте зразок біологічного середовища (сечі) для проведення лабораторного дослідження не здав.

Заключний діагноз «Стан сп`яніння внаслідок вживання канабіноїдів» ОСОБА_1 встановлено за результатами зовнішнього огляду і виявлення клінічних ознак наркотичного сп`яніння.

Отже, апеляційним судом незаперечно встановлено, що огляд ОСОБА_1 умедичному закладі - КМНКЛ «Соціотерапія» на стан наркотичного сп`яніння проведений з порушенням Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння від 09 листопада 2015 року. Зокрема з порушенням п.п.7-8 розділу ІІІ Інструкції, яка вказує на обов`язковість проведення лабораторних досліджень для визначення наркотичного засобу або психотропної речовини з метою виявлення наявних речовин, що здатні спричинювати стан сп`яніння.

Суд першої інстанції наведеного не врахував та помилково взяв до уваги висновок № 001196 від 04 березня 2021 року про результати медичного огляду на стан сп`яніння та акт медичного огляду № 001196 від 04 березня 2021 року, складені КМНКЛ «Соціотерапія», які не відповідають вищевказаній Інструкції і не є належними доказами перебування ОСОБА_1 у стані наркотичного сп`яніння.

При цьому посилання суду першої інстанції в постанові на відповідь директора КМНКЛ «Соціотерапія», згідно якої заключний діагноз «Стан сп`яніння внаслідок вживання канабіноїдів» ОСОБА_1 встановлено клінічно на підставі клінічних ознак наркотичного сп`яніння, виявлених у нього при проведені огляду, які повністю відповідають клінічним ознакам, зазначеним у розділі F12.0 глави V Психічні та поведінкові розлади Міжнародної класифікації хвороб 10 перегляду (МКХ-10) та у п.4 розділу І Інструкції недоречні та невірні.

По-перше, виявлення у водія ознак наркотичного сп`яніння, передбачених п.4 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного,

наркотичного чи іншого сп`яніння від 09 листопада 2015 року не є доказом перебування водія у стані наркотичного сп`яніння, а є підставою для проведення огляду такого водія у встановленому законом порядку, що прямо вказано у п.2 розділу І цієї Інструкції, за результатами якого відповідний стан сп`яніння знайде або не знайде підтвердження.

По-друге, Міжнародна класифікація хвороб, на яку посилається директор КМНКЛ «Соціотерапія», є документом, який регламентує професійну діяльність лікарів, і не пов`язаний із встановленою вищевказаною Інструкцією процедурою огляду водія на стан сп`яніння, яка лежить у юридичній площині і дотримання якої тягне відповідні правові наслідки.

Це ж стосується висновків суду першої інстанції у постанові про те, що відповідно до Інструкції наявність стану сп`яніння у обстежуваної особи встановлюється за результатами огляду, а лабораторне дослідження проводиться з метою виявлення або уточнення наявних речовин, що здатні спричинювати стан сп`яніння, які є безпідставними.

Пункти 7 та 8 розділу ІІІ Інструкції чітко, зрозуміло та доступно вказують на необхідність проведення лабораторних досліджень з метою виявлення наявних речовин, що здатні спричинювати стан сп`яніння.

Таке повністю відповідає змісту ст.266 та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння від 09 листопада 2015 року, які чітко вказують на необхідність застосування або спеціальних технічних засобів, або лабораторних досліджень для встановлення стану алкогольного або наркотичного сп`яніння у водія.

При цьому апеляційний суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що предметом лабораторного дослідження може бути не тільки сеча, а й слина, змиви з поверхні губ, шкірного покриву обличчя і рук, а також кров (п.п.12-13 розділу ІІІ Інструкції).

Будь-яких відомостей щодо неможливості лікаря взяти вказані біологічні зразки у ОСОБА_1 , з огляду на неможливість отримати сечу, матеріали справи не містять.

Таким чином, під час перегляду справи апеляційним судом встановлено, що огляд огляд ОСОБА_1 у медичному закладі - КМНКЛ «Соціотерапія» на стан наркотичного сп`яніння проведений з порушенням Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння від 09 листопада 2015 року.

Зокрема порушеноп.п.7-8 розділу ІІІ Інструкції, яка вказує на обов`язковість проведення лабораторних досліджень для визначення наркотичного засобу або психотропної речовини з метою виявлення наявних речовин, що здатні спричинювати стан сп`яніння, а тому відповідно до приписів п.22 Інструкції висновки щодо результатів медичного огляду на стан сп`яніння вважаються недійсними.

При вирішенні апеляційної скарги відповідно до приписів ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» апеляційний суд застосовує Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і практику Європейського суду з прав людинияк джерела права.

Так згідно ч.2 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

Загальноприйнятий європейський стандарт доказування «поза розумним сумнівом», сформульований у рішеннях ЄСПЛ, зокрема від 14 лютого 2008 року у справах «Кобець проти України» (п.43) та «Авшар проти Туреччини» (п. 282), «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року, «Барбера, Мессеге і Ябардо про Іспанії» від 6 грудня 1998 року, згідно яких доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом.

З урахуванням наведеного, апеляційний суд прийшов до висновку, що винність ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення за ч.1 ст.130 КупАП не доводиться сукупністю наявних у справі доказів, які не відповідають закону, не є переконливими, достатньо вагомими і узгодженими між собою, а відтак викликають у суду обгрунтований сумнів.

Згідно з ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватись на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

За таких обставин апеляційний суд прийшов до висновку, що суд першої інстанції не в повній мірі дослідив матеріали справи, не звернув увагу на наявні порушення, що призвело до помилкового висновку щодо винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

З урахуванням наведеного, апеляційна скарга підлягає задоволенню, постанова судді Дніпровського районного суду м.Києва від 12 травня 2021 року щодо ОСОБА_1 скасуванню, а провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП закриттю за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

На підставі викладеного, керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд,-

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволити.

Постановусудді Дніпровського районного суду м.Києва від 12 травня 2021 року, якою ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накладено стягнення скасувати,а провадження по справі закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Постанова апеляційного суду є остаточна і оскарженню не підлягає.

Суддя Київського апеляційного суду С.І.Савченко

5434
Переглядів
0
Коментарів
Оставьте Ваш комментарий:

Пожалуйста, авторизуйтесь или зарегистрируйтесь для добавления комментария.

Популярні судові рішення
Популярні події
ЕСПЧ
0