Для функціонування ЄСІТС офіційною електронною адресою є ЛИШЕ та що вказана в Електронному кабінеті, а не та що у внутрішніх документах організації (ВС КАС, справа №380/10243/20 від 16.02.2023 р.)

Фабула судового акту: Чергова практика щодо офіційності лише тої електронної адреси державного органу - яка вказана в Електронному кабінеті ЄСІТС. В цілому така тенденція є позитивною, адже іноді і звичайному громадянину складно розібратись на яку адресу надсилати процесуальні документи органу влади так, щоб їх було зараховано як доказ надсилання учаснику справи.

Справа полягала в тому, що позов компанії проти ГУ ДПС було задоволено - визнано дії та бездіяльність відповідача протиправними. ГУ ДПС подала апеляційну скаргу. Вперше її було залишено без руху через несплату судового збору. Згодом - повернуто відповідачу. Після цього була подана нова скарга, без уточнення причин пропуску строку - і звичайно що апеляційний суд не відкрив провадження за такою. ГУ ДПС подала касаційну скаргу до ВС (до речі це - і з мого досвіду - стабільна практика не платити збір і доходити до касаційної інстанції). Крім інших аргументів, щодо незгоди із ухвалою апеляційного суду, ГУ ДПС у своїй касаційній скарзі стверджувало що не одержувало ухвалу суду про залишення апеляційної скарги без руху, що унеможливило своєчасне виконання вимог суду.

Як вбачається з матеріалів справи, копію ухвали апеляційного адміністративного суду було доставлено до Електронного кабінету Головного управління ДПС в підсистемі ЄСІТС «Електронний суд» 04.05.2022 року про що складено відповідну довідку. Таким чином, недоліки апеляційної скарги мали бути усунені скаржником у строк до 14.05.2022 року включно. Однак, станом на 01.06.2022 року від апелянта жодних заяв чи клопотань на виконання вимог ухвали апеляційного адміністративного суду не надійшло.

У зв’язку із цим - ВС КАС вкотре пояснив порядок взаємодії сторін через ЄСІТС:

Згідно із частинами 1,5,7 ст. 18 КАС України у судах функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система.

Суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу на їх офіційні електронні адреси, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Положенням про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи», затвердженим рішенням Вищої ради правосуддя від 17 липня 2021 року №1845/0/15-21 (далі - Положення) визначено порядок функціонування в судах та органах системи правосуддя окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, зокрема підсистем "Електронний кабінет", «Електронний суд» та підсистеми відеоконференцзв`язку; порядок вчинення процесуальних дій в електронній формі з використанням таких підсистем; особливості використання в судах та органах системи правосуддя іншого програмного забезпечення в перехідний період до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи у складі всіх підсистем (модулів).

Згідно з підпунктом 5.6 пункту 5 Положення користувач ЄСІТС (користувач) - це особа, що пройшла процедуру реєстрації в підсистемі «Електронний кабінет» (Електронний кабінет ЄСІТС), пройшла автентифікацію та якій надано доступ до підсистем ЄСІТС відповідно до її повноважень.

Пунктом 9 цього ж підрозділу передбачено, що процедура реєстрації в ЄСІТС (реєстрація Електронного кабінету, реєстрація офіційної електронної адреси) передбачає проходження запропонованої засобами Електронного кабінету процедури реєстрації з використанням кваліфікованого електронного підпису, та внесенням контактних даних особи, зокрема, адреси електронної пошти, номера телефону (в тому числі мобільного), зазначенням інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику.

Пунктом 17 цього ж підрозділу визначено, що особам, які зареєстрували Електронний кабінет, суд надсилає документи у справах, в яких такі особи беруть участь, в електронній формі шляхом їх надсилання до Електронного кабінету таких осіб або в інший спосіб, передбачений процесуальним законодавством, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

У постановах у справах №459/3660/21, №460/9523/21, №240/13276/21, №380/2760/21 за результатами аналізу наведених норм Верховний Суд дійшов висновку, що функціонування Електронного кабінету та надсилання до нього документів в електронній формі у справах, в яких особи, що беруть в них участь пройшли процедуру реєстрації в ЄСІТС пов`язується саме з проходженням такими особами процедури реєстрації Електронного кабінету з використанням кваліфікованого електронного підпису, та внесенням контактних даних особи, зокрема, адреси електронної пошти, номера телефону (в тому числі мобільного), зазначенням інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику.

Наведеними вище нормами Положення передбачено надсилання відповідних документів саме до Електронного кабінету незалежно від прив`язки до електронної адреси користувача такого кабінету, визначеної ним своїм внутрішнім документом як офіційна, оскільки для функціонування ЄСІТС офіційною електронною адресою в розумінні Положення визначається адреса електронної пошти, вказана користувачем в Електронному кабінеті.

Отже у цій справі: Враховуючи, що відповідачем не було виконано у визначений судом строк вимоги ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, яка направлена на його електронну адресу ЄСІТС - суд апеляційної інстанції, на думку ВС - дійшов обґрунтованого висновку про необхідність відмови у відкритті апеляційного провадження.

Аналізуйте судовий акт: Доставка ухвали на електронну пошту зазначену в ЄСІТС (навіть якщо вона відрізняється від тої, що зазначена скаржником у документах) є достовірним доказом отримання судового рішення (ВС КАС справа №459/3660/21 від 30.08.2022 р.);

Відсутність на цей час ЄСІТС не створює перешкоди в поданні та прийнятті апеляційних скарг у паперовій формі безпосередньо до апеляційних судів (ВП ВС, № 145/1330/17,15.01.20);

Відсутність ЄСІТС на час подання апеляційної скарги не перешкоджає часникам провадження подати таку скаргу в паперовій формі безпосередньо до апеляційного суду (ВС/КЦС № 644/3691/16-ц від 29.08.2018);

Особі, яка не має офіційної електронної адреси, суд зобов’язаний направляти копії судових рішень рекомендованим листом з повідомленням про вручення (ВС КАС справа №4120/4298/21-а від 07.07.2022 р.).

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 лютого 2023 року

м. Київ

справа №380/10243/20

адміністративне провадження № К/990/16297/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

Головуючої судді: Желтобрюх І.Л.,

суддів: Білоуса О.В., Блажівської Н.Є.,

розглянувши у письмовому провадженні касаційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 01 червня 2022 року (судді: Довга О.І., Бруновська Н.В., Хобор Р.Б.) у справі за адміністративним позовом Фермерського господарства "Успіх Агро" до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Львівській області про визнання дії та бездіяльності протиправними, -

в с т а н о в и в :

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 31 березня 2021 року задоволено адміністративний позов Фермерського господарства "Успіх Агро" до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Львівській області про визнання дії та бездіяльності протиправними.

29 квітня 2021 року Головне управління ДПС у Львівській області вперше звернулось до суду із апеляційною скаргою на означене вище рішення суду першої інстанції.

Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17 травня 2021 року вказану апеляційну скаргу було залишено без руху з підстав несплати судового збору.

Ухвалою від 14 червня 2021 року апеляційну скаргу скаржника повернуто у зв`язку із неусуненням недоліків апеляційної скарги.

14 грудня 2021 року відповідач повторно звернувся із апеляційною скаргою на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 31 березня 2021 року.

Ухвалою судді Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03 травня 2022 року апеляційну скаргу залишено без руху у зв`язку з порушеннями строків, встановлених ч.1 ст.295 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), та надано десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення виявленого недоліку.

З огляду на невиконання апелянтом вимог ухвали про залишення без руху у визначений судом строк ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 01 червня 2022 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження на підставі п. 4 ч. 1 ст. 299 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду апеляційної інстанцій відповідач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалу апеляційного суду, а справу направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду. В обґрунтування вимог касаційної скарги посилається на те, що оскаржувана ухвала прийнята без врахування всіх обставин справи, необґрунтовано та однобічно, з порушенням принципу доступу до правосуддя та з порушенням норм процесуального права. Також стверджує про те, що він не одержував ухвалу суду про залишення апеляційної скарги без руху, що унеможливило своєчасне виконання вимог суду.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження суд апеляційної інстанції виходив з того, що відповідачем у встановлений судом строк не виконано вимоги ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, а саме: не подано заяви про поновлення строку апеляційного оскарження із зазначенням підстав для його поновлення та не надано відповідних доказів.

Аналізуючи правомірність висновків суду апеляційної інстанції, колегія суддів виходить з такого.

Відповідно до частин першої та другої статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Частиною третьою статті 298 КАС України визначено, що апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі якщо, зокрема, скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Отже, у випадку пропуску строку на апеляційне оскарження підставами для прийняття апеляційної скарги є лише наявність поважних причин (підтверджених належними доказами), тобто обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій.

Заява про поновлення строку звернення до адміністративного суду повинна містити роз`яснення причин пропуску і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними. У заяві повинні бути докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості. Відповідно поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого публічно-правові відносини можуть вважатися спірними. Тому, якщо протягом законодавчо встановлено строку особа не звернулася до суду за вирішенням спору, відповідні відносини набувають ознаки стабільності.

Стаття 44 КАС України передбачала обов`язок осіб, які беруть участь у справі (учасників справи), добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема, щодо сплати судового збору.

З метою виконання процесуального обов`язку дотримання строку на апеляційне оскарження судових рішень особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії.

Як вбачається з матеріалів справи, копію ухвали Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03 травня 2022 року було доставлено до Електронного кабінету Головного управління ДПС у Львівській області в підсистемі ЄСІТС «Електронний суд» 04.05.2022 року о 01:56 год, про що складено відповідну довідку (т.2, а.с.156).

Таким чином, недоліки апеляційної скарги мали бути усунені скаржником у строк до 14.05.2022 року включно.

Однак, станом на 01.06.2022 року від апелянта жодних заяв чи клопотань на виконання вимог ухвали Восьмого апеляційного адміністративного суду не надійшло.

Обґрунтовуючи неможливість виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху у строк, визначений судом, скаржник послався на те, що направлення такої ухвали електронним листом на особисту електронну пошту відповідача не є належним врученням судового рішення у розумінні КАС України, а тому вважає, що невиконання вимог суду в частині усунення недоліків апеляційної скарги було зумовлено саме недотриманням судом порядку направлення судових рішень.

Надаючи оцінку вказаним доводам відповідача, Суд звертає увагу на таке.

Згідно із частинами першою, п`ятою, сьомою статті 18 КАС України у судах функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система.

Суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу на їх офіційні електронні адреси, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Положенням про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи», затвердженим рішенням Вищої ради правосуддя від 17 липня 2021 року №1845/0/15-21(далі - Положення) визначено порядок функціонування в судах та органах системи правосуддя окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, зокрема підсистем "Електронний кабінет", «Електронний суд» та підсистеми відеоконференцзв`язку; порядок вчинення процесуальних дій в електронній формі з використанням таких підсистем; особливості використання в судах та органах системи правосуддя іншого програмного забезпечення в перехідний період до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи у складі всіх підсистем (модулів).

Згідно з підпунктом 5.6 пункту 5 Положення користувач ЄСІТС (користувач) - це особа, що пройшла процедуру реєстрації в підсистемі «Електронний кабінет» (Електронний кабінет ЄСІТС), пройшла автентифікацію та якій надано доступ до підсистем ЄСІТС відповідно до її повноважень.

Пунктом 9 цього ж підрозділу передбачено, що процедура реєстрації в ЄСІТС (реєстрація Електронного кабінету, реєстрація офіційної електронної адреси) передбачає проходження запропонованої засобами Електронного кабінету процедури реєстрації з використанням кваліфікованого електронного підпису, та внесенням контактних даних особи, зокрема, адреси електронної пошти, номера телефону (в тому числі мобільного), зазначенням інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику.

Пунктом 17 цього ж підрозділу визначено, що особам, які зареєстрували Електронний кабінет, суд надсилає документи у справах, в яких такі особи беруть участь, в електронній формі шляхом їх надсилання до Електронного кабінету таких осіб або в інший спосіб, передбачений процесуальним законодавством, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

У постановах у справах №459/3660/21, №460/9523/21, №240/13276/21, №380/2760/21 за результатами аналізу наведених норм Верховний Суд дійшов висновку, що функціонування Електронного кабінету та надсилання до нього документів в електронній формі у справах, в яких особи, що беруть в них участь пройшли процедуру реєстрації в ЄСІТС пов`язується саме з проходженням такими особами процедури реєстрації Електронного кабінету з використанням кваліфікованого електронного підпису, та внесенням контактних даних особи, зокрема, адреси електронної пошти, номера телефону (в тому числі мобільного), зазначенням інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику.

При цьому, Верховний Суд зазначив, що наведеними вище нормами Положення передбачено надсилання відповідних документів саме до Електронного кабінету незалежно від прив`язки до електронної адреси користувача такого кабінету, визначеної ним своїм внутрішнім документом як офіційна, оскільки для функціонування ЄСІТС офіційною електронною адресою в розумінні Положення визначається адреса електронної пошти, вказана користувачем в Електронному кабінеті.

Отже, з урахуванням наведеного та наявності у матеріалах справи довідки про доставку в електронному вигляді ухвали Восьмого апеляційного адміністративного суду від 04.05.2022 року, колегія суддів приходить до висновку про безпідставність таких тверджень відповідача.

Інші ж доводи відповідача (про те, що первинна апеляційна скарга була подана ним в межах строку на апеляційне оскарження, а також те, що він не зловживав своїми процесуальними правами та не допустив необ`єктивного зволікання із поданням повторної апеляційної скарги) не були предметом аналізу та оцінки суду апеляційної інстанції, оскільки були викладені у клопотанні про поновлення строку, яке було направлено на адресу суду лише 15.06.2022, тобто хронологічно пізніше дати постановлення оскаржуваної ухвали.

Відтак, враховуючи, що відповідачем не було виконано у визначений судом строк вимоги ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про необхідність відмови у відкритті апеляційного провадження.

Касаційна скарга не містить інших відомостей про обставини, які свідчили б про порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права при ухваленні судового рішення, а тому підстави для його скасування та задоволення касаційної скарги відсутні.

Згідно з частиною першою статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 345 349 353 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в :

Ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 01 червня 2022 року залишити без змін, а касаційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області, - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не оскаржується.

Суддя-доповідач: І.Л. Желтобрюх

Судді: О.В. Білоус

Н.Є. Блажівська