Хто і як довго має право на користування житловим приміщенням та в якому разі це право припиняється

Зміст:

• Користування житловим приміщенням
• Визначення порядку користування житловим приміщенням
• Припинення права користування житловим приміщенням
• Щодо припинення права користування житловим приміщенням саме дітей

У Цивільному кодексі України зазначено про те, що власник має право володіння, користування та розпорядження своїм майном. Також у законодавстві йдеться і про те, що члени сім'ї власника житлового будинку або квартири можуть користуватися таким житлом на рівні з його власником, якщо ж, звичайно, не було інших домовленостей при їхньому заселенні в таке житло.

Але слід зазначити, що у багатьох випадках таке право користування житловим приміщенням не його власником, а іншими особами часто призводить до конфліктних ситуацій. Тому учасники таких ситуацій починають (по)ставити собі питання, який порядок користування житловим приміщенням, втрата права користування житловим приміщенням, збереження права користування житловим приміщенням.

Тому в цій статті ми звертатимемо увагу саме на право користування квартирою або будинком, що знаходиться у приватній власності, зокрема дітей або колишнього з подружжя.

Користуйтеся консультацією: Неякісний ремонт у приміщенні, квартирі - зразок претензії

Користування житловим приміщенням

Право користування житловим приміщенням – це право жити у такому приміщенні, користуватися комунальними послугами на законодавчих підставах.

Як вже було сказано вище, всі члени сім'ї власника житлового приміщення мають право користуватися ним на рівні з його власником. Для цього таким людям потрібно жити в такому приміщенні та бути зареєстрованим у ньому (але це необов'язкова умова).

Документ, що підтверджує право користування житловим приміщенням - це ордер, свідоцтво про право власності, договір найму (піднайму, оренди), рішення суду, що набрало законної сили, про надання особі права на вселення в житлове приміщення, визнання за особою права користування житловим приміщенням або права власності на нього, права на реєстрацію місця проживання або інші документи.

У ст. 64 ЖК Української РСР зазначено, що члени сім'ї наймача - це дружина наймача, їхні діти та батьки. Членами сім'ї наймача можуть бути визнані інші особи, якщо вони постійно проживають разом з наймачем і ведуть з ним спільне господарство.

У законі України "Про запобігання корупції" членами сім'ї вважаються:

а) особа, яка перебуває у шлюбі з суб'єктом, зазначеним у частині першій статті 3 цього Закону, та діти зазначеного суб'єкта до досягнення ними 18 років – незалежно від того проживають вони разом чи ні з таким суб'єктом;

б) інші особи, які спільно проживають та мають спільний побут, взаємні права та обов'язки з суб'єктом, зазначеним у частині першій статті 3 такого Закону (крім осіб, взаємні права та обов'язки яких не носять характеру сімейних), у тому числі особи, які спільно проживають, але не одружені.

Близькі особи – це члени сім'ї суб'єкта, зазначеного у частині першій статті 3 Закону України "Про запобігання корупції", а також чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, рідний та двоюрідний брати, рідна і двоюрідна сестри, рідний брат і сестра дружини (дружина), племінник, племінниця, рідний дядько, рідна тітка, дід, баба, прадід, прабабуся, онук, внучка, правнук, правнучка, зять, невістка, тесть, теща, свекор, свекруха , батько та мати дружини (дружина) сина (дочки), усиновлювач або усиновлений, опікун або піклувальник, особа, яка перебуває під опікою або піклуванням зазначеної у частині першій статті 3 України "Про запобігання корупції".

Вищезгадані особи, а також наймач або інші особи, які проживають разом із власником житлового приміщення, зобов'язані не руйнувати й не псувати житлове приміщення, використовувати його за призначенням, не порушувати правил соціалістичного співжиття.

Користуйтесь консультацією: Втрата права на користування житловим приміщенням

Визначення порядку користування житловим приміщенням

Тут слід зазначити, що визначення порядку користування житловим приміщенням можна лише між співвласниками квартири чи будинку. Якщо такі особи самостійно не можуть між собою визначити, хто і як має право користуватися житловим приміщенням і у них немає можливості технічно розділити таке приміщення між усіма співвласниками, то єдиним розв'язанням цього питання буде лише звернення до суду.

За законом кожен співвласник має право на визначення йому у користування тієї частини майна, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. Якщо ніяк не вдається реалізувати вищезгадане право, такий співвласник має право отримати компенсацію від інших співвласників.

Якщо ви надумали все ж таки звертатися до суду з вимогами визначити порядок користування житловим приміщенням, то в суді потрібно обов'язково довести в чому ж у вас полягає суперечка між співвласниками житла. Звертаємо також вашу увагу, що в таких спорах позов потрібно подавати саме до того суду, на території якого знаходиться житло, а не де прописаний відповідач (діє виключна підсудність).

Користуйтесь консультацією: Чи можуть бути приватизовані підвал, горище та інші допоміжні приміщення у багатоквартирному будинку

Припинення права користування житловим приміщенням

Якщо відносини між власником житла та його родичем, який прописаний там, погіршилися і господар будинку чи квартири хоче виписати таку людину і позбавити права володіння житлом, то тут потрібно звертати увагу на таке:

1. Який статус має особа, право користування житловим приміщенням якого ви бажаєте позбавити. Тут треба розрізняти членів сім'ї та близьких осіб.
2. Як довго людина не проживає у вашому будинку чи квартирі.
3. Чи є поважна причина такого непроживання.
4. Чи є інше житло у такої особи.

Припинення права користування житловим приміщенням саме члена своєї сім'ї або близького родича допускається у разі, якщо така особа не проживає у вашому будинку чи квартирі більше одного року без значних причин. Доказом такого непроживання може бути акт, складений ЖЕО чи ОСББ про відсутність такої людини у житловому приміщенні, свідчення сусідів, довідка з пошти про те, що така людина не отримувала жодних листів протягом року, довідка про склад сім'ї та інші докази.

У такому разі власнику житла потрібно зібрати всі докази та сміливо звертатися до суду з позовом про визнання особи, яка втратила право користування житловим приміщенням.

Якщо ж говорити, наприклад, про колишнього чоловіка чи колишню дружину, які не хочуть виселятися з дому іншого з колишнього подружжя і після розлучення живуть там, то тут трохи інша ситуація. Так, ще донедавна, виселити колишнього чоловіка або дружину зі свого будинку іншому з подружжя було майже неможливо. Суди по-різному приймали рішення та одноосібної практики у такій ситуації не було. Більшість судів відмовляли у задоволенні позовних вимог позивача про визнання, наприклад, колишнього чоловіка, який втратив право користування житловим приміщенням, посилаючись на ст. 8 Конвенції про захист прав людини та основних свобод. Але Велика Палата Верховного Суду в ухвалі від 13.10.2020 року у справі №447/455/17 вказала на те, що колишній чоловік не може жити разом з колишньою дружиною, оскільки приміщення, в якому вони проживають, не є їхньою спільною власністю, між ними дуже напружені. відносини та площа квартири не дозволяє проживати в ній їм та їхньому синові. Тим більше колишній чоловік був зареєстрований у своїх батьків, що означало, що без даху над головою не залишиться.

Суд зазначив, що необхідно дотримуватися балансу захисту права позивачки, з якою після розірвання шлюбу залишився проживати син, тому відповідач як колишній член її сім'ї втратив право на користування будинком, оскільки він уже не є членом її сім'ї, не зареєстрований у спірному житловому будинку. Таким чином, у справі, що переглядається, інтереси позивачки, як власника житла і користувача цим житлом, перевищують інтереси колишнього члена сім'ї, у якого припинилися правові підстави користування чужим майном, і який, за доводами позивачки, забезпечений іншим житловим приміщенням, що ним не спростовано.

На підставі вищевказаного, приходимо до висновку, що колишнього чоловіка можна виселити з житла іншого з колишнього подружжя, але в такому випадку необхідно, щоб у такої особи було житло де б він або вона змогли жити.

Користуйтесь консультацією: Втрата права на користування житловим приміщенням

Щодо припинення права користування житловим приміщенням саме дітей

В ухвалі Верховного суду від 09.09.2020 року у справі №755/16152/16-ц суд звертає увагу, що не можна вважати не поважною причину непроживання дитини у спірному житлі в іншому місці, з одним із батьків, оскільки малолітня дитина через свій вік немає достатнього обсягу громадянської дієздатності самостійно визначати місце свого проживання. Маючи право проживати за зареєстрованим місцем проживання, за місцем проживання будь-якого з батьків, дитина може реалізувати її тільки при досягненні певного віку.

Не впливає на поважність причин непроживання дитини та наявність у того батька з ким вона фактично проживає права власності на житло, оскільки наявність майнових прав у батьків дитини не може бути підставою для втрати її особистих житлових прав. Визначальним у цій справі є забезпечення найкращих інтересів дитини.

З вищевказаного випливає, що дитину до 14 років точно не можна визнати такою, що припинила право користування житловим приміщенням.

Після 14 років дитина має право самостійно вибрати з ким і де їй проживати. Визнати неповнолітнього таким, що позбавлений права користування житловим приміщенням буде важко і в такому віці, оскільки дитина все ж таки не має повної цивільної дієздатності, але тут уже все залежить від позиції суду.

У будь-якому разі визнання права на користування житловим приміщенням, оскільки припинення права користування житловим приміщенням завжди можливе в судовому порядку.

Якщо Вам потрібна послуга фахівця, скористайтесь сервісом "Тендер на юридичну послугу" від юридичного ресурсу Протокол.

Автор консультації: Підріза Ірина Василівна

Джерело: юридичний ресурс Протокол