Фінляндія покращує свою оборону, адже має справу з дедалі агресивнішою Росією, - FT

Фінляндія перевірила понад 1000 угод з приватними компаніями щодо виготовлення обладнання або надання послуг у разі війни. Про це заявив заступник начальника штабу з питань озброєння і логістики фінських збройних сил генерал-лейтенант Мікко Хейсканен для Financial Times. 

"Нам потрібно бути готовими до довготривалої кризи... Ми активізували деякі з них, ми перевірили всі угоди, ми перевірили закупівлі не лише боєприпасів, але й інших матеріалів. Ми перевіряємо плани і готовність наших стратегічних партнерів", - зауважив Хейсканен.

У виданні додали, що Фінляндія також почала зберігати свою військову техніку за межами своїх національних кордонів, адже країна "має справу з дедалі агресивнішою Росією". Журналісти зазначили, що Фінляндія, яка має найдовший кордон з РФ серед усіх країн НАТО і ЄС, відома тим, що приділяла особливу увагу ймовірному нападу з боку свого східного сусіда. 

Крім того, Фінляндія брала участь у багатьох конфліктах з РФ, серед яких найбільш відомим є Зимова війна 1939-40 років, тоді північна країна завдала радянській армії сотні тисяч втрат в особовому складі. 

Також Фінляндія має запаси палива та зерна щонайменше на шість місяців та достатню кількість бомбосховищ для всіх мешканців. Майже третина дорослого населення країни є резервістами, що дає їй з населенням 5,6 млн людей одну з найбільших армій Європи та найбільшу кількість артилерії. 

"Це у нас в ДНК. Росія поважає силу. Сила складається як з волі, так і з потенціалу. Воля є. Воля народу захищати країну, мабуть, найвища у світі. Спроможність - матеріальна - знаходиться на рівні, що заслуговує на довіру. На розбудову цього потенціалу потрібні роки. Ви не можете зробити це за рік чи два", - додав Хейсканен.

Водночас він відмовився розповідати про підготовку детальніше, проте запевнив, що, до прикладу, текстильна компанія може отримати замовлення на виготовлення бронежилетів або інших предметів для захисту солдатів у бою в найкоротші терміни. 

Відомо, що після початку повномасштабної війни РФ в Україну, країна-агресор перейшла на рівень військової економіки, витрачаючи приблизно 6-7% ВВП на виробництво 4 млн артилерійських снарядів на рік. Такі цифри значно перевищують рівень Фінляндії або навіть Західної Європи. 

"У нас не воєнна економіка", - зауважив генерал-лейтенант та наголосив, що Фінляндія перебуває лише на третій сходинці з дев'яти на драбині ескалації, попри те, що країна збільшила виробництво боєприпасів, заводи не працюють 24 години на добу. 

"Ми не були в поганому стані, і зараз ми досить упевнені", - підкреслив він.

Хейсканен запевнив, що Фінляндія вже почала нарощувати виробництво боєприпасів після повномасштабного вторгнення РФ в Україну у 2022 році і наразі виготовляє приблизно в 10 разів більше снарядів, ніж лише п'ять років тому.

"Фінляндія - це золотий стандарт. Вони не втрачали пильності в 1990-х і 2000-х роках, і зараз більшість з нас може лише стояти і захоплюватися тим, що вони мають. Їх здатність мобілізувати людей і бізнес під час кризи дійсно вражає", - наголосив високопоставлений дипломат з іншої країни-члена НАТО.

За словами фінського генерала-лейтенанта, членство Фінляндії в НАТО має змінити мислення країни. 

"Ми більше не самотні. Ми можемо довіряти іншим. Нам не потрібно класти усі яйця в один кошик. Нам не потрібно володіти всіма коровами, щоб виробляти для нас молоко", - сказав він.

Хейсканен додав, що Фінляндія почала зберігати військову техніку в Норвегії та скоро почне робити це у Швеції. 

"Ми плануємо, що будемо зберігати техніку в інших країнах. Це питання безпеки постачання, розосередження запасів. Частково ми вже почали це робити. Ми плануємо зробити це, зокрема, зі Швецією та Норвегією, але також і з більш віддаленими країнами. Це стосується і техніки, і боєприпасів, і, можливо, запасних частин", - підкреслив посадовець.

Своєю чергою новий президент Фінляндії Александр Стубб заявив в інтерв'ю FT, що інші країни Європи повинні "стати більш фінськими". 

"Іншими словами, більш підготовленими. Ви повинні готуватися до найгіршого, щоб уникнути його (ймовірно, він мав на увазі конфлікту або війни з РФ)", - додав Стубб.

Як писав УНІАН, раніше міністр закордонних справ Фінляндії Еліна Валтонен заявила, що країни Заходу не повинні повністю ігнорувати ідею відправки військ в Україну, якщо ситуація стане гіршою. 

"Важливо, щоб ми не відкидали все на довгострокову перспективу, тому що ніколи не знаєш, наскільки серйозною може стати ситуація. Проте позиція Фінляндії чітка: ми не надсилаємо війська на даний момент і не хочемо це обговорювати", - зазначила вона.

Своєю чергою прем'єр Фінляндії Петтері Орпо заявив, що прагнення Путіна затвердити своє домінування в країнах Європи не закінчиться в Україні, адже РФ готується до тривалої війни із Заходом. 

"Якщо ми, як об'єднана Європа, не зможемо адекватно відповісти на цей виклик, найближчі роки будуть сповнені небезпеки і навислої загрози нападу. Ми повинні вже зараз заявити про свою підтримку Україні, щоб вона перемогла у цій війні, і в той же час посилити нашу власну обороноздатність", - закликав він.