Антропологи назвали головний фактор, що визначив будову тіла людини

Полювання справило колосальний вплив на анатомію і фізіологію людини. Щоб ефективніше полювати, люди навчилися розмовляти. Ймовірно, саме специфічні методи полювання, які практикували наші давні предки, також визначили і будову нашого тіла.

Десятиліттями серед науковців точилися дискусії про те, чи могла наша анатомія бути результатом так званого бігового полювання - коли здобич безперервно женуть до повної знемоги, доки вона сама не впаде без сил. З одного боку люди унікальні серед інших тварин тим, що їхні м'язи складаються з переважно стійких до втоми волокон. Крім того, люди мають найпотужнішу систему боротьби з перегрівом - розсіювання метаболічного тепла через потовиділення.

Науково доведено, що людина здатна загнати антилопу чи навіть гепарда - найшвидших тварин на короткій дистанції. Світовий рекорд людського бігу, зафіксований у ХХ столітті - понад 300 км за добу.

Однак у гіпотези завжди було багато скептиків. По-перше, сам по собі біг дуже енерговитратний, що робить його сумнівним інструментом для добування їжі. По-друге, переконливі приклади "бігового полювання" в наш час винятково рідкісні. Багато скептиків схилялися до того, що для полювання наші пращури все ж таки застосовували піше полювання - той самий принцип, що і у випадку з біговим полюванням, але гонитва ведеться звичайним кроком, а не бігом.

Нова наукова робота, опублікована в журналі Nature Human Behaviour, спростовує сумніви скептиків. Міжнародна група дослідників стверджує, що тварини роду Homo (зокрема й Homo sapiens) відрізняються від австралопітеків та інших долюдських приматів помітною адаптацією скелета і м'яких тканин до специфічної активності - бігу.

Автори роботи провели розрахунки енерговитрат для різних типів полювання і з'ясували, що видобуток їжі "пішки" вимагає надто багато часу і, як наслідок, вимагає більших витрат енергії, ніж бігове полювання. У підсумку віддача енергії (кілокалорії в м'ясі здобичі) на одиницю витраченого часу під час бігу збільшується одразу в п'ять разів. Це при тому, що перехід з кроку на біг у людини підвищує витрату енергії не дуже значно - з 58,5 кілокалорій на кілометр до 69 кілокалорій.

Ці підрахунки справедливі для спортсмена або "нецивілізованої" людини, яка звикла до постійного руху.

Як писав УНІАН, упродовж тривалого часу вважалося, що мозок використовує сон, щоб позбутися шкідливих молекул, проте нові дослідження, які проводили на мишах, свідчать про протилежне.

Також ми розповідали, що в Австралії реконструювали голову давньоєгипетської мумії, що зберігалася у звичайній школі. Судово-медична реконструкція обличчя заснована на точній 3D-моделі черепа, створеній за допомогою медичних сканувань.