Головна Блог ... Цікаві судові рішення Для огляду місця вчинення злочину ухвала слідчого судді не потрібна (ВС/ККС від 1 лютого 2018 р., № 51-230 км 18) Для огляду місця вчинення злочину ухвала слідчого ...

Для огляду місця вчинення злочину ухвала слідчого судді не потрібна (ВС/ККС від 1 лютого 2018 р., № 51-230 км 18)

Відключити рекламу
- 0_87320000_1542649922_5bf2f842d5341.jpeg

Фабула судового акту: Громадянин подав касаційну скаргу на вирок місцевого суду, згідно з яким його було засуджено за ч. 2 ст. 121 Кримінального кодексу України (умисне тяжке тілесне ушкодження), та ухвалу апеляційного суду, якою рішення попередньої інстанції залишено без змін. Заявник послався, зокрема, на те, що слідчий суддя не надав дозволу на проведення обшуку, огляду місця події. З цих підстав особа вважала проведену слідчу дію незаконною, а зібрані докази – недопустимими, повідомляє court.gov.ua

У постанові колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду, яка розглянула касаційну скаргу, зазначається: доводи чоловіка про недопустимість протоколу огляду місця події як доказу не ґрунтуються на вимогах закону.

«Доводи засудженого про те, що протокол огляду місця події є неналежним та недопустимим доказом, оскільки не було дозволу суду на огляд житла, є неспроможними. Ця слідча дія проведена у відповідності до вимог закону, оскільки проводився огляд місця події, тобто огляд місця вчинення злочину, а не огляд житла, як на це вказує особа», − йдеться в постанові ВС.

Розглянувши касаційну скаргу, колегія суддів ККС ВС не встановила істотних порушень кримінального процесуального закону чи неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність, які були б підставами для скасування чи зміни судового рішення. Тому вирок місцевого та ухвала апеляційного судів були залишені без змін.

Аналізуйте судовий акт: Проведення огляду місця події до внесення відомостей до ЄРДР є законним лише у разі наявності інформація про вчинення кримінального правопорушення, зафіксованої у процесуальній формі (ВС/ККС № 740/5066/15-к від 07.06.2018)

Не звернення слідчого до суду за наданням дозволу на обшук автомобіля наступного дня після проведення його огляду, який за тих обставин був невідкладним, унеможливлює доказову силу протоколу огляду (ВССУ, справа № 5-1735км15, 20.08.15)

Суд визнав недопустимим доказом протокол огляду місця події та виправдав підсудного на підставі п. 3 ч. 1 ст. 284 КПК України (ВССУ, справа № 5-1944км15)

Доказ отриманий без дозволу слідчого судді на обшук житла є недопустимим і на нього неможливо посилатись при ухваленні вироку, при цьому сам вирок підлягає скасуванню, а провадження закриттю (Апеляційний суд Херсонської області)

Постанова

Іменем України

1 лютого 2018 року

м. Київ

Провадження № 51-230 км 18

Колегія суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду у складі:

головуючого - Кравченка С.І.,

суддів: Білик Н.В., Ємця О.П.,

при секретарі Остафійчук К.В.,

за участю прокурора Матюшевої О.В.,

засудженого ОСОБА_1,

захисника ГорбаляІ.В.,

розглянувши у судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12016100010008432, за обвинуваченням

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, який народився в с. Вінницькі

Хутори Вінницької області, зареєстрований за адресою:

АДРЕСА_2, проживає АДРЕСА_1, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України,

за касаційною скаргою ОСОБА_1 на вирок Голосіївського районного суду м. Києва від 7 червня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 6 вересня 2017 року,

встановила:

як вбачається зі змісту касаційної скарги, ОСОБА_1 ставить питання про скасування постановлених судових рішень та призначення нового розгляду в суді першої інстанції. Вказує на невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, істотні порушення кримінального процесуального закону, неналежну, на його думку, оцінку доказів. Зазначає, що відповідно до ч. 3 ст. 233 КПК України слідчим суддею не було надано дозволу на проведення обшуку, огляду місця події, тому вважає слідчу дію незаконною, а зібрані докази недопустимими. Наголошує, що звертався до суду з клопотанням про ознайомлення з матеріалами кримінального провадження та надання процесуальних документів, однак в порушення вимог ч. 4 ст. 395 КПК Українийого не ознайомили з матеріалами кримінального провадження, чим порушили право на захист. Повідомляє, що суд апеляційної інстанції на вказані порушення вимог закону увагу не звернув, а тому підлягає скасуванню і ухвала апеляційного суду.

Заслухавши доповідь судді; пояснення ОСОБА_1 та його захисника на підтримку касаційних доводів засудженого; думку прокурора, який судові рішення вважає законними і заперечував проти задоволення скарги; перевіривши матеріали провадження та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Вироком Голосіївського районного суду міста Києва від 7 червня 2017 року ОСОБА_1 засуджено за ч. 2 ст. 121 КК України на 8 років позбавлення волі.

Вирішені питання про речові докази та судові витрати у провадженні.

Ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 6 вересня 2017 року вирок залишено без зміни.

ОСОБА_1 визнаний винуватим у тому, що він 28 серпня 2016 року приблизно о 18 годині, знаходячись у квартирі АДРЕСА_1, під час конфлікту з ОСОБА_3, умисно, наніс їй множинні удари кулаками в обличчя, від яких вона впала на підлогу, після чого наніс удари ногами в область обличчя. Для того, щоб потерпіла перестала кричати, ОСОБА_1 наступив їй п'ятою на рот. Таким чином, ОСОБА_1 своїми діями заподіяв ОСОБА_3 тяжкі тілесні ушкодження, від яких вона померла.

Згідно з ч. 1 ст. 438 КПК України підставами для скасування або зміни касаційним судом судового рішення є істотне порушення кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.

Однобічність або неповнота судового слідства, чи невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження не є предметом розгляду суду касаційної інстанції.

Натомість, зазначені обставини, на які, зокрема, посилається у касаційній скарзі засуджений, були предметом перевірки суду апеляційної інстанції, який зазначив про відсутність порушень вимог КПК України при проведенні досудового розслідування і розгляді справи в районному суді. Тому, при перегляді судових рішень, колегія суддів виходить із фактичних обставин справи, встановлених судом першої інстанції.

Судові рішення свідчать, що суди ретельно перевіряли доводи, аналогічні тим, що викладені у касаційній скарзі. Зазначені в них мотиви про визнання цих доводів безпідставними, колегія суддів знаходить обґрунтованими і такими, що відповідають дослідженим у судовому засіданні доказам.

Зокрема, суд першої інстанції дослідив пояснення ОСОБА_1, який не заперечував, що наносив потерпілій удари, наступав ногою на рот, її обличчя було в крові. Вказував, що після нанесених ударів потерпіла не могла піднятися з підлоги і він разом із ОСОБА_4поклали її на ліжко. Разом з тим вину не визнав, зазначивши, що нанесені ним удари не могли спричинити смерть ОСОБА_3

Взято до уваги і показання свідка ОСОБА_4 - безпосереднього очевидця події, який в деталях повідомив про нанесення ОСОБА_1 потерпілій з достатньою силою руками та ногами тілесних ушкоджень. Підтвердив, що ОСОБА_5 не могла піднятися з підлоги і вони з ОСОБА_1 поклали її на ліжко. Він пішов спати, а коли проснувся, то мати вже була мертва.

Проаналізовано судом і показання свідка ОСОБА_6, яка є сусідкою ОСОБА_3 та зазначила, що в день події, приблизно о 18 годині, чула, як у сусідній квартирі падали меблі.

Здійснено посилання і на показання свідка ОСОБА_7 - доньки потерпілої, яка повідомила, що за неділю до смерті приїздила до матері і бачила синець на шиї, а остання повідомила, що ОСОБА_1 підіймає на неї руку.

Також суд дослідив висновок експерта щодо наявності та ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, виявлених у ОСОБА_3 З вказаного висновку убачається, що характер та особливості ушкоджень на голові і їх розташування вказує на те, що вони утворилися від неодноразових ударів тупого (тупих) предмету (предметів). Закрита черепно-мозкова травма з переломом кісток склепіння та черепа з крововиливами в оболонки та в тканину головного мозку, має ознаки тяжких тілесних ушкоджень (небезпека для життя) і знаходиться в прямому причинному зв'язку з настанням смерті потерпілої.

З урахуванням даних судово-гістологічного дослідження, ушкодження на голові (крововиливи в м'яких тканинах нижньої губи, лівої скроневої ділянки, правої тім'яно-скроневої ділянки) виникли за 30-40 хвилин до настання смерті.

Обґрунтовано судом покладено в основу вироку і протокол слідчого експерименту, під час якого обвинувачений продемонстрував механізм нанесення ним тілесних ушкоджень ОСОБА_3, неодноразових ударів в область обличчя, а також як він наступив і ногою вдавлював в обличчя, тримаючись в такому положенні близько 5 хв., після чого у потерпілої пішла кров з рота та носа.

Сукупність зібраних у справі та належним чином досліджених у судовому засіданні доказів, які доповнюють один одного та у своїй сукупності підтверджують винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, а тому доводи щодо незаконності засудження спростовуються матеріалами справи.

З достатньою повнотою суд перевірив доводи засудженого про його невинуватість в судовому засіданні, його критичний аналіз окремих доказів належним чином мотивований.

У своїх висновках суд першої інстанції навів мотиви, заяких взяв до уваги одні докази та відкинув інші, обґрунтовано дійшов висновку про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України.

Правильно, відповідно до вимог ст. 65 КК України,з урахуванням обставин справи та даних про особу винного, судом призначено і покарання, яке є необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження вчинення нових правопорушень.

Що стосується доводів засудженого про недопустимість, як доказу протоколу огляду місця події, оскільки судом не надано відповідного дозволу для проведення вказаної слідчої дії, то вони не ґрунтуються на вимогах закону.

Доводи засудженого про те, що протокол огляду місця події є неналежним та недопустимим доказом, оскільки не було дозволу суду на огляд житла є неспроможними. Ця слідча дія проведена у відповідності до вимог закону, оскільки проводився огляд місця події, тобто огляд місця вчинення злочину, а не огляд житла, як на це вказує ОСОБА_1

Спростовуються матеріалами провадження і доводи засудженого про порушення права на захист через не ознайомлення його з матеріалами кримінального провадження та ненадання процесуальних документів.

З матеріалів провадження убачається ( а. к. п. 222 том №1), що ОСОБА_1 звернувся до місцевого суду з клопотанням про ознайомлення з матеріалами, а також надання йому копій слідчих дій, обвинувального акту з реєстром матеріалів судового слідства, копію журналу судових засідань та технічний запис судового процесу.

З наданої на вказане клопотання відповіді (а. к. п. 255 том №1) вбачається, що ОСОБА_1 було надіслано журнали судових засідань та копії звукозапису судових засідань. Також роз'яснено, що відповідно до ст. 317 КПК України він може ознайомитися з матеріалами кримінального провадження, під час чого має право робити необхідні виписки.

Також, згідно акту, складеного секретарем судового засідання та помічником судді (а. к. п. 254 том №1), ОСОБА_1 21.06.2017 року доставлений до Голосіївського районного суду м. Києва, однак відмовився знайомитися з матеріалами провадження, зазначивши що йому потрібна копія матеріалів.

Крім того, 18.10.2016 року ОСОБА_1 отримав копію обвинувального акта та копію реєстру матеріалів досудового розслідування, що підтверджується його розпискою (а. к. п. 7 том №1).

Враховуючи зазначене, касаційні доводи засудженого ОСОБА_1 безпідставні.

Істотних порушень кримінального процесуального закону чи неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність, які були б підставами для скасування чи зміни судового рішення, колегією суддів не встановлено, а тому підстави для задоволення касаційної скарги відсутні.

Керуючись ст. ст. 434 436 КПК України, п. 15 розділу ХІ «Перехідні положення» КПК (в редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII), колегія суддів

ухвалила :

вирок Голосіївського районного суду м. Києва від 7 червня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 6 вересня 2017 року щодо ОСОБА_1 залишити без зміни, а касаційну скаргу засудженого - без задоволення.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді:

С.І.Кравченко Н.В.Білик О.П.Ємець

Фото: ukr.lb.ua.

  • 19964

    Переглядів

  • 0

    Коментарі

  • 19964

    Переглядів

  • 0

    Коментарі


  • Подякувати Відключити рекламу

    Залиште Ваш коментар:

    Додати

    КОРИСТУЙТЕСЯ НАШИМИ СЕРВІСАМИ ДЛЯ ОТРИМАННЯ ЮРИДИЧНИХ ПОСЛУГ та КОНСУЛЬТАЦІЙ

    • Безкоштовна консультація

      Отримайте швидку відповідь на юридичне питання у нашому месенджері, яка допоможе Вам зорієнтуватися у подальших діях

    • ВІДЕОДЗВІНОК ЮРИСТУ

      Ви бачите свого юриста та консультуєтесь з ним через екран , щоб отримати послугу Вам не потрібно йти до юриста в офіс

    • ОГОЛОСІТЬ ВЛАСНИЙ ТЕНДЕР

      Про надання юридичної послуги та отримайте найвигіднішу пропозицію

    • КАТАЛОГ ЮРИСТІВ

      Пошук виконавця для вирішення Вашої проблеми за фильтрами, показниками та рейтингом

    Популярні судові рішення

    Дивитись всі судові рішення
    Дивитись всі судові рішення
    logo

    Юридичні застереження

    Protocol.ua є власником авторських прав на інформацію, розміщену на веб - сторінках даного ресурсу, якщо не вказано інше. Під інформацією розуміються тексти, коментарі, статті, фотозображення, малюнки, ящик-шота, скани, відео, аудіо, інші матеріали. При використанні матеріалів, розміщених на веб - сторінках «Протокол» наявність гіперпосилання відкритого для індексації пошуковими системами на protocol.ua обов`язкове. Під використанням розуміється копіювання, адаптація, рерайтинг, модифікація тощо.

    Повний текст