Малозначна справа є такою у силу своїх властивостей, незалежно від того, чи визнавав її такою суд першої чи апеляційної інстанції (ВС/КЦС № 761/23962/17 15.01.2019)

Фабула судового акту: Касаційний судовий суд у рішенні, що аналізується висловився щодо ознак малозначної справи, як такої що не підлягає касаційному оскарженню.

У даній справі особа яка є членом громадської організації звернулась із позовом до громадської організації про визнання незаконною та скасування постанови президії ГО про підвищення членського внеску.

Судами першої та апеляційної інстанції позовну заяву залишено без задоволення, що потягло її касаційне оскарження позивачем.

Проте КЦС відмовив у відкритті касаційного оскарження з наступних підстав.

Відповідно до норм пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, якщо: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Відповідно до пункту 2 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Тлумачення статті 19 ЦПК України свідчить, що малозначна справа є такою у силу своїх властивостей, незалежно від того, чи визнавав її такою суд першої чи апеляційної інстанції. Оскільки частина шоста статті 19 ЦПК України розміщена в розділі 1 Загальних положень ЦПК України, то вона поширюються і на стадію касаційного провадження.

З урахуванням предмету позову, характеру правовідносин, складності справи, а також значення справи для сторін і суспільства, Верховний Суд вважає за можливе визнати цю справу малозначною.

Аналізуйте судовий акт: ВС/КЦС: Оскільки серед позовних вимог наявні вимоги немайнового характеру щодо зобов'язання вчинити певні дії, ця справа в силу закону не є малозначною (ВС/КЦС,справа № 589/3937/17, 27.12.18)

ВС/КЦС: Відсутність ЄСІТС на час подання апеляційної скарги не перешкоджає часникам провадження подати таку скаргу в паперовій формі безпосередньо до апеляційного суду (ВС/КЦС № 644/3691/16-ц від 29.08.2018)

ВС: Судові рішення у малозначних справах розглянутих в спрощеному провадженні підлягають касаційному оскарженню. Поновлення строків оскарженя не стороною без поважної причини (ВС у справі №61-40814ск18 від 25 вересня 2018 р.)

Ухвала

15 січня 2019 року

м. Київ

справа № 761/23962/17

провадження № 61-142ск19

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Крата В. І. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 05 липня 2018 року та постанову Київського апеляційного суду від 21 листопада 2018 року у справі за позовом ОСОБА_1 до громадської організації «Київська міська спілка автомобілістів України» про визнання незаконною та скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до частини третьої статті 6 Закону України «Про доступ до судових рішень» суд при здійсненні судочинства може використовувати лише текст судового рішення, який опубліковано офіційно або внесено до Реєстру.

Аналіз Єдиного державного реєстру судових рішень свідчить, що у липні 2017 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до громадської організації «Київська міська спілка автомобілістів України», в якому просив суд визнати незаконною та скасувати постанову президії громадської організації «Київська міська спілка автомобілістів України» № 7 від 26 серпня 2016 року «Про перегляд та встановлення розміру членського внеску для відокремлених структурних підрозділів автостоянок громадської організації «Київська міська спілка автомобілістів України».

Позовна заява мотивована тим, що позивач з 2006 року є членом громадської організації «Київська міська спілка автомобілістів України». 26 серпня 2016 року президія громадської організації «Київська міська спілка автомобілістів України» в оспорюваній постанові безпідставно та необґрунтовано збільшила розмір членського внеску на 42 %. Всі звернення позивача в досудовому порядку, щодо надання відомості про збільшення членського внеску були проігноровані відповідачем. Позивач вважав, підставу збільшення розміру членського внеску, яка зазначена відповідачем в оспорюваній постанові, безпідставною, а тому звернувся до суду з цим позовом.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва 05 липня 2018 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 21 листопада 2018 року, позов залишено без задоволення.

22 грудня 2018 року ОСОБА_1 засобами поштового зв'язку подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 05 липня 2018 року та постанову Київського апеляційного суду від 21 листопада 2018 року. ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду першої інстанції і постанову суду апеляційної інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Касаційна скарга мотивована неправильним застосуванням судами норм матеріального права та порушенням норм процесуального права. Зокрема, ОСОБА_1 зазначає, що суди попередніх інстанцій неповно з'ясували всі фактичні обставини, що мають значення для справи, не дослідили і не надали належної правової оцінки доказам у справі. Висновки судів щодо безпідставності звернення із позовною заявою, оскільки позивач не є членом громадської організації «Київська міська спілка автомобілістів України», є такими, що не відповідають дійсності.

У відкритті касаційного провадження слід відмовити з таких мотивів.

Європейський суд з прав людини зауважує, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Вимоги до прийнятності апеляції з питань права мають бути більш жорсткими ніж для звичайної апеляційної скарги. З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду як касаційного суду, процедура, яка застосовується у Верховному Суді, може бути більш формальною (LEVAGES PRESTATIONS SERVICES v. FRANCE, № 21920/93, § 45, ЄСПЛ, від 23 жовтня 1996 року; BRUALLA GOMEZ DE LA TORRE v. SPAIN, № 26737/95, § 37, 38, ЄСПЛ, від 19 грудня 1997 року).

У частині третій статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Однією з основних засад судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом (пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України, пункт 9 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, якщо: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Відповідно до пункту 2 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Предметом касаційного оскарження є судові рішення, ухвалені у справі про визнання незаконною та скасування постанови президії Громадської організації «Київська міська спілка автомобілістів України» № 7 від 26 серпня 2016 року «Про перегляд та встановлення розміру членського внеску для відокремлених структурних підрозділів автостоянок Громадської організації «Київська міська спілка автомобілістів України».

Отже, справа № 761/23962/17 не є справою з ціною позову, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Справа № 761/23962/17 є незначної складності та не належить до виключень, передбачених пунктом 2 частини шостої статті 19 ЦПК України.

Європейський суд з прав людини зауважує, що національні суди мають вибирати способи такого тлумачення, які зазвичай можуть включати акти законодавства, відповідну практику, наукові дослідження тощо (VOLOVIK v. UKRAINE, № 15123/03, § 45, ЄСПЛ, 06 грудня 2007 року).

Тлумачення статті 19 ЦПК України свідчить, що малозначна справа є такою у силу своїх властивостей, незалежно від того, чи визнавав її такою суд першої чи апеляційної інстанції. Оскільки частина шоста статті 19 ЦПК України розміщена в розділі 1 Загальних положень ЦПК України, то вона поширюються і на стадію касаційного провадження.

З урахуванням предмету позову, характеру правовідносин, складності справи, а також значення справи для сторін і суспільства, Верховний Суд вважає за можливе визнати цю справу малозначною.

Посилання на випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню, касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять.

Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Таким чином, оскаржені рішення ухвалені у малозначній справі. Тому у відкритті касаційного провадження слід відмовити, оскільки касаційна скарга ОСОБА_1 подана на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню.

Керуючись статтями 19 260 389 394 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Відмовити ОСОБА_1 у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 05 липня 2018 року та постанову Київського апеляційного суду від 21 листопада 2018 року у справі за позовом ОСОБА_1 до громадської організації «Київська міська спілка автомобілістів України» про визнання незаконною та скасування постанови.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя В. І. Крат