26.06.2019 | Автор: Олександр Б.
Задать вопрос автору
Присоединяйтесь к нам в социальных сетях: telegram viber youtube

ВС/КГС: Зупиняючи провадження у справі, суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють оцінити обставини які є предметом розгляду (ВС/КГУС,справа № 910/12694/18, 20.06.19)

ВС/КГС: Зупиняючи провадження у справі, суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють оцінити обставини які є предметом  розгляду (ВС/КГУС,справа № 910/12694/18, 20.06.19) - 0_45537200_1561533928_5d131de86f32b.jpg

Фабула судового акта: Справа, що пропонується увазі читачів, заслуговує на увагу не стільки у зв’язку з предметом позову Товариства з обмеженою відповідальністю Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (відповідач) про визнання недійсним пункту 6.1 Договору купівлі-продажу природного газу (Договір), укладеного між Позивачем та Відповідачем, скільки з огляду на висновки суду щодо законності зупинення провадження у справі на підстави норми статті 227 ГПК України, отже, - з точки зору господарського процеса.

Місцевий господарський суд  прийняв рішення, яким у позові відмовив повністю, і яке було оскаржене позивачем. Ухвалою апеляційного господарського суду клопотання позивача про зупинення провадження у справі задоволено, - апеляційне провадження у справі зупинено до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі № 826/9959/18. Ухвала мотивована тим, що в адміністративній справі вирішується питання про визнання протиправною та скасування постанови Кабінету Міністрів України від 26.10.2016 № 853 «Про внесення змін до пункту 20 Примірного договору купівлі-продажу природного газу з постачальниками природного газу із спеціальними обов`язками для потреб побутових споживачів та релігійних організацій», якою сторони у цій справі керувалися при укладанні Договору, зокрема в частині спірного пункту 6.1 Договору, отже, за висновками апеляційного суду, результат розгляду Окружним адміністративним судом міста Києва справи № 826/9959/18 безпосередньо впливає на розгляд даної справи.

При цьому апеляційний господарський суд виходив з того, що «рішення іншого суду в адміністративній справі, який розглядає іншу справу, встановлює обставини, що впливають на збирання та оцінку доказів у даній справі, зокрема, факти, що мають преюдиціальне значення».

Втім, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду з наведеним висновком не погодився, зазначену ухвалу скасував, а справу направив до апеляційного господарського суду для продовження розгляду.

При цьому ВС/КГС зазначив, що для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарський суд у кожному випадку повинен з`ясовувати, яким чином пов`язана справа, яка розглядається іншим судом, а також, чим саме обумовлюється неможливість розгляду цієї справи. Саме по собі твердження про неможливість розгляду даної справи до розгляду іншої справи не може бути підставою для застосування пункту 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України.

Зупиняючи провадження у цій справі з наведених мотивів, суд апеляційної інстанції залишив поза увагою те, що зазначена постанова уряду, яка є предметом оскарження за адміністративним позовом у справі № 826/9959/18, була чинною на час виникнення спірних правовідносин, зокрема укладення Договору та прийняття місцевим господарським судом рішення у цій справі; апеляційний перегляд рішення господарського суду міста Києва з урахуванням обставин, встановлених у справі № 826/9959/18, фактично призвів би до перегляду справи по суті, виходячи з інших фактичних та правових підстав, що є недопустимим на стадії апеляційного провадження відповідно до вимог ГПК України.

Отже сама по собі взаємопов`язаність двох справ ще не свідчить про неможливість розгляду цієї справи до прийняття рішення у іншій справі, оскільки незалежно від результату розгляду адміністративної справи, апеляційний господарський суд має достатньо правових підстав для розгляду та вирішення по суті цієї справи.

Суд також зауважив, що іідповідно до ст. 269 ГПК України, що подальше визнання протиправною та скасування постанови Кабінету Міністрів України від 26.10.2016 № 853 і можливе набрання цим рішенням суду законної сили (у разі настання такої обставини) може бути підставою лише для перегляду судових рішень з даної справи за нововиявленими обставинами.

Аналізуйте судовий акт:  Зупинення провадження у справі скасовується з підстав порушення права сторони на розгляд справи у розумний строк відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод (ВСУ від 1 лютого 2017р. у справі № 6-1957цс16)

Вирішення питання конституційності закону Конституційним Судом не є підставою для зупинення провадження у адміністративній справі (№ 826/24755/15 від 23.01.2017)

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 червня 2019 року

м. Київ

Справа № 910/12694/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

головуючого - Пількова К. М., суддів: Кушніра І. В., Чумака Ю. Я.,

розглянув у письмовому провадженні касаційну скаргу Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 07.03.2019 (головуючий суддя Михальська Ю. Б., судді Тищенко А. І., Скрипка І. М.) у справі Господарського суду міста Києва за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кременчукгаз-постачання" до Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" про визнання частково недійсним договору купівлі-продажу природного газу,

1. Короткий зміст позовних вимог

1.1. 24.09.2018 Товариство з обмеженою відповідальністю "Кременчукгаз-постачання" (далі - Позивач) звернулося до Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (далі - Відповідач) з позовом про визнання недійсним пункту 6.1 Договору від 10.04.2017 № 17-224-Н купівлі-продажу природного газу (далі - Договір), укладеного між Позивачем та Відповідачем.

1.2. Позовні вимоги мотивовані тим, що пункт 6.1 Договору суперечить встановленому законодавством порядку розрахунків між постачальником природного газу для населення та власником ресурсу природного газу, оскільки суперечить постанові Кабінету Міністрів України від 11.01.2005 № 20 "Про затвердження Порядку перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам та надання пільг, субсидій та компенсацій", наказу Міністерства енергетики та вугільної промисловості України, Міністерства фінансів України "Про затвердження Порядку проведення розрахунків за природний газ, теплопостачання і електроенергію" № 493/688 від 03.08.2015, з огляду на те, що встановлені цим пунктом умови проведення розрахунків між сторонами є такими, що заздалегідь виключають можливість сторін впливати на їх виконання.

2. Короткий зміст рішення суду першої інстанції

2.1. 12.12.2018 Господарський суд міста Києва прийняв рішення, яким у позові відмовив повністю.

2.2. Судове рішення мотивоване тим, що пункт 6.1 Договору викладений з урахуванням Примірного договору, при цьому, керуючись частиною четвертою статті 179 ЦК України, сторони доповнили його зміст, у зв`язку з чим, враховуючи свободу договору як одну із загальних засад законодавства, Позивач, підписуючи Договір, підтвердив обізнаність з його умовами та наявність волі на його укладення саме в такій редакції. Також Позивач вчинив дії щодо схвалення Договору, прийнявши поставлений Відповідачем природний газ та підписавши акти приймання-передачі. У зв`язку з цим суд дійшов висновку про те, що Позивач не довів, яким саме нормам чинного законодавства цей Договір суперечить, враховуючи, що спірне положення викладено на підставі примірного договору та доповнено його зміст.

3. Короткий зміст оскаржуваного судового рішення

3.1. Позивач подав на рішення місцевого суду апеляційну скаргу, за якою Північний апеляційний господарський суд ухвалою від 30.01.2019 відкрив апеляційне провадження.

3.2. 07.03.2019 ухвалою Північного апеляційного господарського суду клопотання Позивача про зупинення провадження у справі задоволено; апеляційне провадження у справі зупинено до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі № 826/9959/18.

3.3. Ухвала мотивована тим, що в адміністративній справі вирішується питання про визнання протиправною та скасування постанови, якою сторони у цій справі керувалися при укладанні Договору, зокрема в частині спірного пункту 6.1 Договору, отже результат розгляду Окружним адміністративним судом міста Києва справи № 826/9959/18 безпосередньо впливає на розгляд даної справи.

Об`єктивна неможливість розгляду даної справи полягає у тому, що рішення іншого суду в адміністративній справі, який розглядає іншу справу, встановлює обставини, що впливають на збирання та оцінку доказів у даній справі, зокрема, факти, що мають преюдиціальне значення. Ці обставини повинні бути такими, що мають значення для даної справи. Водночас, зібрані докази у даній справі не дозволяють встановити та оцінити факти, зокрема щодо протиправності та скасування постанови Кабінету Міністрів України № 853 від 26.10.2016, виходячи з повноважень господарських судів.

4. Короткий зміст вимог касаційної скарги

4.1. Відповідач (Скаржник) подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 07.03.2019, справу повернути до Північного апеляційного господарського суду для продовження розгляду.

5. Доводи Скаржника, викладені в касаційній скарзі

5.1. Ухвала суду апеляційної інстанції прийнята з порушенням статей 203, 215, 217 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та статей 73, 74, 77, 227 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

5.2. Суд не взяв до уваги те, що при укладенні Договору Позивач не заперечував проти його умов, а також вчинив цілий ряд дій, які свідчать про схвалення та прийняття спірного правочину до виконання, а сторони є вільними в укладенні договору відповідно до статті 627 ЦК України.

5.3. Зупинення провадження у справі на стадії її розгляду по суті з підстав, встановлених частиною п`ятою статті 227 ГПК України, є неможливим в силу імперативних приписів статті 195 ГПК України.

5.4. Верховний Суд у справі № 910/5425/18 дійшов висновку про те, що розгляд справи № 926/9959/18 не є перешкодою для встановлення, з урахуванням вимог статті 74 ГПК України, суттєвих обставин у даній справі під час її розгляду господарським судом.

6. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи

6.1. Позивач подав відзив на касаційну скаргу, в якій просить відмовити у її задоволенні. Взаємопов`язаність цієї справи зі справою № 826/9959/18, яка розглядається в порядку адміністративного судочинства, об`єктивно унеможливлює розгляд судом даної справи до набрання законної сили рішенням у справі № 826/9959/18, тому оскаржувана ухвала є правильним рішенням на підставі пункту 5 частини першої статті 227 ГПК України.

7. Встановлені судом обставини

7.1. Предметом позову у цій справі є визнання частково недійсним пункту 6.1 Договору.

7.2. Положення спірного Договору повністю відображають зміст порядку розрахунків, що визначений Примірним договором купівлі-продажу природного газу з постачальниками природного газу із спеціальними обов`язками для потреб побутових споживачів та релігійних організацій, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 13.07.2016 №444, з урахуванням змін, внесених постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.2016 №853 (яка оскаржується в адміністративній справі).

Отже, предметом розгляду даної справи є визнання частково недійсним пункту 6.1. Договору купівлі-продажу природного газу від 10.04.2017, який за своїм змістом є типовим відповідно до вимог наведеної норми Закону України.

7.3. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.07.2018 відкрито провадження у справі №826/9959/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровськгаз збут" до Кабінету Міністрів України про визнання протиправною та скасування з моменту прийняття постанови Кабінету Міністрів України від 26.10.2016 № 853 "Про внесення змін до пункту 20 Примірного договору купівлі-продажу природного газу з постачальниками природного газу із спеціальними обов`язками для потреб побутових споживачів та релігійних організацій".

8. Позиція Верховного Суду

8.1. Відповідно до пункту 5 частини першої статті 227 ГПК України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадку об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

8.2. При цьому пов`язаною є така інша справа, у якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у даній справі; в тому числі йдеться про факти, які мають преюдиціальне значення (частини четверта - шоста статті 75 ГПК України).

Під неможливістю розгляду справи слід розуміти неможливість для господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв`язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи даному господарському суду, одночасністю розгляду двох пов`язаних між собою справ різними судами або з інших причин.

Отже, для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарський суд у кожному випадку повинен з`ясовувати, яким чином пов`язана справа, яка розглядається іншим судом, а також, чим саме обумовлюється неможливість розгляду цієї справи. Саме по собі твердження про неможливість розгляду даної справи до розгляду іншої справи не може бути підставою для застосування пункту 5 частини першої статті 227 ГПК України.

8.3. Зупиняючи провадження у справі, суд апеляційної інстанції виходив з того, що об`єктивна неможливість розгляду цієї справи полягає у тому, що рішенням іншого суду в адміністративній справі буде встановлено обставини, що впливають на збирання та оцінку доказів у даній справі, зокрема факти, що мають преюдиціальне значення. За висновком апеляційного суду, зібрані у цій справі докази не дозволяють встановити та оцінити факти, зокрема щодо протиправності та скасування постанови Кабінету Міністрів України № 853 від 26.10.2016, виходячи з повноважень господарського суду. У разі скасування (або відмови у скасуванні) цієї постанови уряду будуть встановлені обставини, які впливають на розгляд даної справи та не можуть бути встановлені судом господарської юрисдикції самостійно. Тобто в адміністративній справі вирішується питання про визнання протиправною та скасування постанови, якою сторони у даній справі керувалися при укладенні спірного Договору, зокрема в спірній частині пункту 6.1.

8.4. При цьому, предметом розгляду у даній справі є вимога про визнання частково недійсним пункту 6.1 Договору з підстав того, що зазначений пункт суперечить постанові Кабінету Міністрів України від 11.01.2005 № 20 "Про затвердження Порядку проведення розрахунків за природний газ, теплопостачання і електроенергію" № 493/688 від 03.08.2015, наказу Міністерства енергетики та вугільної промисловості України, Міністерства фінансів України "Про затвердження Порядку проведення розрахунків за природний газ, теплопостачання і електроенергію" № 493/688 від 03.08.2015.

8.5. Втім, зупиняючи провадження у цій справі з наведених мотивів, суд апеляційної інстанції залишив поза увагою те, що постанова Кабінету Міністрів України від 26.10.2016 № 853, яка є предметом оскарження за адміністративним позовом у справі № 826/9959/18, була чинною на час виникнення спірних правовідносин, зокрема укладення Договору та прийняття місцевим господарським судом рішення у цій справі; апеляційний перегляд рішення Господарського суду міста Києва від 12.12.2018 з урахуванням обставин, встановлених у справі № 826/9959/18, фактично призвів би до перегляду справи по суті, виходячи з інших фактичних та правових підстав, що є недопустимим на стадії апеляційного провадження відповідно до вимог ГПК України.

8.6. Отже сама по собі взаємопов`язаність двох справ ще не свідчить про неможливість розгляду цієї справи до прийняття рішення у іншій справі, оскільки незалежно від результату розгляду адміністративної справи, апеляційний господарський суд має достатньо правових підстав для розгляду та вирішення по суті цієї справи.

8.7. Відповідно до статті 269 ГПК України обов`язком суду апеляційної інстанції є перевірка законності та обґрунтованості прийнятого місцевим судом рішення зі справи, тоді як подальше визнання протиправною та скасування постанови Кабінету Міністрів України від 26.10.2016 №853 "Про внесення змін до пункту 20 Примірного договору купівлі-продажу природного газу з постачальниками природного газу із спеціальними обов`язками для потреб побутових споживачів та релігійних організацій" та можливе набрання цим рішенням суду законної сили (у разі настання такої обставини) може бути підставою лише для перегляду судових рішень з даної справи за нововиявленими обставинами.

8.8. Отже, не звернувши уваги на наведені обставини, апеляційний господарський суд дійшов помилкового висновку про наявність підстав для зупинення провадження у цій справі, порушивши при цьому приписи пункту 5 частини першої статті 227 ГПК України.

8.9. При цьому, необґрунтоване зупинення провадження у справі призводить до затягування строків її розгляду і перебування в стані невизначеності учасників процесу, що свідчить про порушення положень частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997, що покладає на національні суди обов`язок здійснити швидкий та ефективний розгляд справ упродовж розумного строку.

8.10. Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 05.03.2019 у справі № 910/5425/18.

8.11. Частиною шостою статті 310 ГПК України встановлено, що підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі.

8.12. З огляду на викладене оскаржувана ухвала апеляційного господарського суду підлягає скасуванню, а справа - передачі до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду, у зв`язку з чим касаційна скарга підлягає задоволенню.

9. Судові витрати

9.1. Враховуючи, що справа передається для подальшого розгляду до суду апеляційної інстанції, розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 310, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" задовольнити.

2. Скасувати ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 07.03.2019 у справі № 910/12694/18. Справу № 910/12694/18 передати до Північного апеляційного господарського суду для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя К. М. Пільков

Судді І. В. Кушнір

Ю. Я. Чумак

2873
Просмотров
0
Комментариев
Оставьте Ваш комментарий:

Пожалуйста, авторизуйтесь или зарегистрируйтесь для добавления комментария.


Популярные судебные решения