Клопотання про поновлення процесуального строку можна заявляти і усно. Письмова форма НЕ ОБОВ’ЯЗКОВА (ВС/КГС № 910/6915/19 від 02.12.2019)

Фабула судового акту: Положеннями Господарського процесуального кодексу України (ст. 119 ГПК України) та Цивільного процесуального кодексу (ст. 127 ЦПК України) визначено, що Суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. При цьому одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), щодо якої пропущено строк.

Однак, зазначені норми не вказують у якій саме формі має бути подана названа заява -в усній або в письмовій.

Ураховуючи таку прогалину в законодавстві суди не мають єдиної позиції у даному питанні – окремі судді вимагають виключно письмові заяви, інші ж задовольняються усними.

Лад у такому різному трактуванні процесуального закону вніс Касаційний господарський суд, який висловився про те, що письмова форма заяви про поновлення процесуального строку не є обов’язковою.

У даній справі зустрічну позовну заяву було повернуто відповідачу на підставі ч. 6 ст. 180 ГПК України з підстав її подання поза межами строку, встановленого для вчинення такої процесуальної дії. При цьому матеріали зустрічної позовної заяви та доданих документів не містять письмової заяви про продовження встановленого судом процесуального строку, а також обґрунтування поважності причин пропуску строку для подання зустрічного позову, що на думку суду першої інстанції є обов’язковим.

Апеляційний суд із такою думкою погодився.

Однак відповідач вирішив виборювати свою правоту у касаційному суді, який став на його сторону.

Вирішуючи згадане вище проблемне питання КГС у своїй постанові зазначив, що ч. 1 ст. 119 ГПК України передбачено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Відповідно до ч. 2 ст. 169 ГПК України заяви, клопотання і заперечення подаються в письмовій або усній формі. У випадках, визначених цим Кодексом, або на вимогу суду заяви і клопотання подаються тільки в письмовій формі.

Водночас ст. 119 ГПК України не передбачає подання заяви про поновлення процесуального строку виключно в письмовій формі, як відсутня і вимога суду у даній справі про подання такої заяви в письмовій формі, а тому допускається її подання в усній формі за умови дотримання вимог ч. 4 ст. 119 ГПК України.

У даній справі вчинення відповідачем такої процесуальної дії за формою узгоджується з вимогами ч. 2 ст. 169 ГПК України, а також відповідає встановленому ч. 4 ст. 119 цього Кодексу критерію одночасності, оскільки на момент подання усної заяви про поновлення строку питання про прийняття до розгляду зустрічного позову судом ще не вирішувалось.

Аналізуйте судовий акт: Апеляційна скарга залишається без руху, а не повертається ВІДРАЗУ без розгляду, якщо апелянтом не додано документу на підтвердження повноважень підписанта - ст. 260 ГПК України (ВС/КГС у справі № 910/3826/19 від 17 вересня 2019 р.)

У спорах в яких держава є стороною зміна органу, що представляє її в тих чи інших правовідносинах не перериває перебігу строку позовної давності (ВС/КГС № 911/926/17 від 28.11.2018)

Прийменник «до» з календарною датою в українській мові вживають на позначення кінцевої календарної дати чинності включно або виконання чого-небудь (ВС/КГС № 927/490/18 від 08.10.2018)

Поновлення судом процесуального строку на оскарження рішення БЕЗ наведення причини та скасування цього рішення, є порушенням п. 1 ст. 6 Європейської конвенції з прав людини (ВСУ від 16 серпня 2017р. у справі № 6-577цс17)

Порушення судом апеляційної інстанції строків надання (направлення) власного судового акту учаснику справи є підставою для поновлення строку на касаційне оскарження цього акту (ВСУ у справі № 6-3102цс16 від 8 лютого 2017р.)

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 грудня 2019 року

м. Київ

Справа № 910/6915/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Міщенка І.С. - головуючого, Берднік І.С., Сухового В.Г.

розглянув у письмовому провадженні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк"

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 18 вересня 2019 року (головуючий - Зубець Л. П., судді - Мартюк А. І., Пашкіна С. А.) та ухвалу Господарського суду міста Києва від 25 липня 2019 року (суддя Пукшин Л. Г. )

за позовом Департаменту автомобільних доріг Міністерства регіонального розвитку та інфраструктури Грузії

до Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк",

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Шляхове будівництво "Альтком",

про стягнення 6 785 342,57 євро, що еквівалентно 200 028 499,50 грн

Історія справи

Короткий зміст позовних вимог та ухвали суду першої інстанції

1. У травні 2019 року Департамент автомобільних доріг Міністерства регіонального розвитку та інфраструктури Грузії (далі - позивач) звернувся з позовом до Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" (далі-відповідач) про стягнення 6 785 342,57 Євро.

2. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.06.2019: (1) відкрито провадження у справі; (2) ухвалено розглядати справу за правилами загального позовного провадження; (3) призначено підготовче засідання на 02.07.2019; (4) встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позов протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали.

3. 24.07.2019 відповідач звернувся до суду першої інстанції з зустрічною позовною заявою про визнання недійсною банківської гарантії виконання від 11.12.2013 №GA/13/2103/SS.

Короткий зміст оскаржуваних ухвали суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

4. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25 липня 2019 року, залишеною без змін Постановою Північного апеляційного господарського суду від 18 вересня 2019 року, зустрічну позовну заяву повернуто відповідачу на підставі частини 6 статті 180 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) з підстав її подання поза межами строку, встановленого для вчинення такої процесуальної дії.

5. Судами встановлено, що ухвала про відкриття провадження у справі вручена відповідачу 10.06.2019, а отже зустрічний позов мав бути поданий не пізніше 25.06.2019. При цьому матеріали зустрічної позовної заяви та доданих документів не містять письмової заяви про продовження встановленого судом процесуального строку, а також обґрунтування поважності причин пропуску строку для подання зустрічного позову.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

7. Не погоджуючись із указаними судовими рішеннями, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати, справу направити до суду першої інстанції на стадію підготовчого засідання для розгляду питання про прийняття зустрічного позову.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

8. Судами порушено вимоги статей 119 169 180 ГПК України, оскільки проігноровано та не розглянуто по суті заявлене відповідачем в судовому засіданні 24.07.2019 (у день подання зустрічного позову) усне клопотання про поновлення процесуального строку на подання зустрічного позову з озвученням причин пропуску строку. При цьому для заяви про поновлення процесуального строку процесуальний закон не передбачає обов`язкову письмову форму, як і суд у даній справі не вимагав подання такої заяви саме в письмовій формі.

Позиція позивача у відзиві на касаційну скаргу

9. Відповідач заявив усне клопотання про поновлення процесуального строку вже після вчинення процесуальної дії - подання зустрічного позову, чим порушив вимоги частини 4 статті 119 ГПК України, а також не навів поважних причин пропуску строку, що належним чином було відображено в оскаржуваних судових рішеннях.

Позиція Верховного Суду

Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду апеляційної інстанції

10. Верховний Суд вважає обґрунтованими доводи касаційної скарги в пункті 8 Постанови та відхиляє доводи відзиву на касаційну скаргу в пункті 9 Постанови з огляду на таке.

11. Частиною 1 статті 180 ГПК України передбачено, що відповідач має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву. Відповідно до частини 6 цієї статті зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частини 1 статті 180 ГПК України, ухвалою суду повертається заявнику.

12. Отже, право на подання зустрічного позову може бути реалізовано відповідачем виключно у строк, встановлений судом для подання відзиву на позов, а процесуальним наслідком пропуску такого строку є втрата права на вчинення стороною відповідної процесуальної дії (частина 1 статті 118 ГПК України).

13. Судами встановлено, що строк для подання відзиву, встановлений судом в ухвалі про відкриття провадження від 03.06.2019, сплинув для відповідача 25.06.2019, тоді як подання ним зустрічного позову мало місце лише 24.07.2019, тобто поза межами встановленого частиною 1 статті 180 ГПК України процесуального строку.

14. У той же час частиною 1 статті 119 ГПК України передбачено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

14.1. Частина 4 вказаної статті визначає, що одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк.

14.2. При цьому за змістом частин 6-8 статті 119 ГПК України поновлення або відмова в поновленні процесуального строку є окремою процесуальною дією суду, за наслідками вчинення якої суд постановляє ухвалу.

15. Відповідно до частини 2 статті 169 ГПК України заяви, клопотання і заперечення подаються в письмовій або усній формі. У випадках, визначених цим Кодексом, або на вимогу суду заяви і клопотання подаються тільки в письмовій формі.

16. Водночас стаття 119 ГПК України не передбачає подання заяви про поновлення процесуального строку виключно в письмовій формі, як відсутня і вимога суду у даній справі про подання такої заяви в письмовій формі, а тому допускається її подання в усній формі за умови дотримання вимог частини 4 статті 119 ГПК України.

17. Судами встановлено, що зустрічна позовна заява подана відповідачем через канцелярію суду 24.07.2019. Згідно з протоколом судового засідання від 24.07.2019 у цей же день представник відповідача в судовому засіданні заявив усне клопотання про поновлення строку для подання зустрічного позову (а.с. 50, том III). Вчинення відповідачем такої процесуальної дії за формою узгоджується з вимогами частини 2 статті 169 ГПК України, а також відповідає встановленому частиною 4 статті 119 цього Кодексу критерію одночасності, оскільки на момент подання усної заяви про поновлення строку питання про прийняття до розгляду зустрічного позову судом ще не вирішувалось.

18. За таких умов вирішення судом першої інстанції питання про прийняття до розгляду зустрічного позову могло мати місце тільки за наслідками розгляду заяви відповідача про поновлення процесуального строку згідно з вимогами статті 119 ГПК України.

19. Однак, зі змісту ухвали суду першої інстанції не вбачається, що згадана процесуальна дія була вчинена судом і заява відповідача про поновлення строку для подання зустрічного позову була розглянута по суті з наведенням судом відповідного обґрунтування та постановлення ухвали з цього приводу.

20. У свою чергу суд апеляційної інстанції на допущені судом першої інстанції процесуальні порушення уваги не звернув, обмежившись лише формальною та помилковою у даному випадку вказівкою на відсутність письмового обґрунтування поважності причин пропуску строку для подання зустрічного позову.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

21. Враховуючи вищевикладене та межі перегляду справи судом касаційної інстанції, оскаржувані судові рішення є такими, що не відповідають положенням процесуального законодавства, тому підлягають скасуванню відповідно до частини 6 статті 310 ГПК України з передачею справи на розгляд до суду першої інстанції на стадію підготовчого засідання для вирішення питання про можливість прийняття до розгляду зустрічної позовної заяви відповідача. У зв`язку з чим касаційна скарга підлягає задоволенню.

Щодо судових витрат

22. Оскільки в даному судовому провадженні переданий на вирішення суду спір по суті не вирішувався, а мало місце вирішення лише процесуального питання, пов`язаного з поверненням зустрічного позову, то відповідно до вимог статті 129 ГПК України суд касаційної інстанції не здійснює розподіл судового збору.

Керуючись статтями 300 301 304 306 308 310 314 315 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" задовольнити.

2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від18 вересня 2019 року та ухвалу Господарського суду міста Києва від 25 липня 2019 року у справі № 910/6915/19 скасувати.

3. Справу № 910/6915/19 направити на розгляд до суду першої інстанції на стадію підготовчого засідання для вирішення питання про можливість прийняття до розгляду зустрічного позову Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк".

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді