ВС/КАС: Звернення юридичних осіб, державних органів щодо порушення трудового законодавства не є підставою для проведення Держпрацею позапланових перевірок (ВС/КАС у справі № 804/3566/17 від 27.11.2020)

24.11.2020 | Автор: Кірюшин Артем Андрійович
Задать вопрос автору
Присоединяйтесь к нам в социальных сетях: telegram viber youtube
ВС/КАС: Звернення юридичних осіб, державних органів щодо порушення трудового законодавства не є підставою для проведення Держпрацею позапланових перевірок (ВС/КАС у справі № 804/3566/17 від 27.11.2020) - 0_08517900_1606203418_5fbcb81a14d39.png

Фабула судового акту: Перевірки Держпраці на підприємствах давно вже стали «притчей во языцех» завдяки своїм космічним штрафам.

Важко спорити з тим, що усі підприємства повинні оформлювати своїх працівників відповідно до вимог чинного законодавства про працю, сплачувати за них відповідні податки, збори та внески.

Але ж органи Держпраці теж не святі і допускають помилки і недоліки у своїй роботі, які у подальшому за позовами підприємств нанівець усі намагання контролерів.

У даній справі на підприємстві Держпрацею було проведено перевірку під час якої було виявлено ряд порушень. При цьому підставою для проведення вказаної перевірки стали листи управління Пенсійного фонду України в районі.

Наявність таких порушень стала підставою для накладення штрафу у розмірі 96 000 грн.

Роботодавцем рішення Держпраці було оскаржено шляхом подання позову в порядку адміністративного судочинства.

Позов підприємства було задоволено. Підставою для задоволення позову стало те, що позапланову перевірку було проведено не лише з питань порушених у листі органу ПФУ, а й з інших питань, в результаті яких встановлені інші порушення вимог законодавства про працю, а тому суд вирішив, що позапланову перевірку проведено з порушенням статті 6 Закону України «Про основні заходи державного накладу (контролю) у сфері господарської діяльності», результатом чого є відсутність правових наслідків такої перевірки.

Апеляційний суд із такими висновками погодився.

Прийняття такого рішення стало підставою для їх касаційного оскарження відповідачем.

Проте, Касаційний цивільний суд із доводами Держпраці не погодився і скаргу залишив без задоволення.

Аналізуючи діюче галузеве законодавство КАС у своїй постанові вказав, що ч. 1 ст. 6 Закону України «Про основні заходи державного накладу (контролю) у сфері господарської діяльності» визначено виключний перелік підстав для проведення позапланових перевірко органами контролю, а саме:

подання суб`єктом господарювання письмової заяви до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням;

виявлення та підтвердження недостовірності даних, заявлених суб`єктом господарювання у документі обов`язкової звітності, крім випадків, коли суб`єкт господарювання протягом місяця з дня первинного подання повторно подав такий документ з уточненими достовірними даними або якщо недостовірність даних є результатом очевидної описки чи арифметичної помилки, яка не впливає на зміст поданої звітності. У разі виявлення органом державного нагляду (контролю) помилки у документі обов`язкової звітності він упродовж десяти робочих днів зобов`язаний повідомити суб`єкта господарювання про необхідність її виправлення у строк до п`яти робочих днів з дня отримання повідомлення. Невиправлення помилки у встановлений строк є підставою для проведення позапланового заходу;

перевірка виконання суб`єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення попереднього заходу органом державного нагляду (контролю);

звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров`ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності). Позаплановий захід у такому разі здійснюється виключно за погодженням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу.

У такому разі перед початком здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю) посадові особи органів державного нагляду (контролю) зобов`язані пред`явити керівнику чи уповноваженій особі суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі, крім документів, передбачених цим Законом, додатково копію погодження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу на проведення такої перевірки. Суб`єкти господарювання мають право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю), якщо вони не пред`явили документи, передбачені цим абзацом;

неподання суб`єктом господарювання документів обов`язкової звітності за два звітні періоди підряд без поважних причин або без надання письмових пояснень про причини, що перешкоджали поданню таких документів;

доручення Прем`єр-міністра України про перевірку суб`єктів господарювання у відповідній сфері у зв`язку з виявленими системними порушеннями та/або настанням події, що має значний негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров`я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави;

настання аварії, смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання, що було пов`язано з діяльністю суб`єкта господарювання.

Отже, в переліку підстав для здійснення позапланових заходів відсутня така підстава як звернення юридичних осіб, державних органів щодо порушення трудового законодавства, а відповідно до частини другої статті 6 вказаного Закону проведення позапланових заходів з інших підстав, крім передбачених цією статтею, забороняється, крім позапланових заходів, передбачених частиною четвертою статті 2 цього Закону.

Таким чином у даній справі орган Держпраці діяв поза межами наданих повноважень та в порушення вимог діючого законодавства. У зв`язку із цим рішення прийняті згаданим органом за результатами такої перевірки не можуть породжувати для підприємства правових наслідків.

Аналізуйте судовий акт: Анонімне звернення як підстава для скасування постанови Держпраці - про накладення штрафу на суму 125 190,00 грн. (Полтавський окружний адміністративний суд від 09.06.2020 р. по справі № 440/482/20)

Достатньою підставою для скасування результатів перевірки суб’єкта господарювання контролюючим органом є порушення порядку проведення такої перевірки (ВС/КАС,справа № 420/6544/18, 24.10.19)

З яких підстав суд скасував постанову Управління Держпраці щодо накладення штрафу на підприємство в розмірі 1 563 660,00 грн. (справа № 440/964/19, Полтавський окружний адмінсуд від 12.09.2019 р.)

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 жовтня 2020 року

м. Київ

справа № 804/3566/17

адміністративне провадження № К/9901/15375/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого суді Берназюка Я.О.,

суддів: Желєзного І.В., Коваленко Н.В.,

при секретарі судового засідання Лупу Ю.Д.,

за участю:

представника відповідача Якомова Г.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції у касаційному порядку адміністративну справу №804/3566/17

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Новомосковська швейна фабрика «Пан-та-Пані»

до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області

про скасування припису та постанов

за касаційною скаргою Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 7 липня 2017 року (прийняту у складі головуючого судді Сидоренко Д.В.) та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 25 вересня 2017 року (постановлену у складі колегії: головуючого судді Шальєвої В.А., суддів Білак С.В., Олефіренко Н.А.),

В С Т А Н О В И В :

Короткий зміст позовних вимог

Товариство з обмеженою відповідальністю «Новомосковська швейна фабрика «Пан-та-Пані» (далі - ТОВ «НШФ «Пан-та-Пані», позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області (далі - ГУ Держпраці, відповідач) про скасування припису від 12 квітня 2017 року №126/4.1-12-92, постанови про накладення штрафу від 4 травня 2017 року №126/4.1-12/432 в розмірі 96 000 грн, скасування постанови від 4 травня 2017 року №126/4.1-12/430 про накладення штрафу в розмірі 3 200 грн.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 2017 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 25 вересня 2017 року, позов задоволено.

Задовольняючи позов, суди попередніх інстанцій виходили з того, що підставою для позапланової перевірки стали листи Новомосковського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області, в яких міститься інформація щодо страхувальників-роботодавців міста Новомосковська, Новомосковського та Магдалинівського районів, у яких наймані працівники (застраховані особи) у грудні 2016 року (січень 2017 року) мали нараховану заробітну плату на рівні або менше мінімальної (за умови відпрацювання "повного" місяця роботи та наявності трудової книжки у страхувальника, тобто за основним місце роботи), а тому позапланова перевірка мала проходити лише з питань нарахування заробітної плати найманим працівникам (застраховані особи) на рівні або менше мінімальної (за умови відпрацювання "повного" місяця роботи та наявності трудової книжки у страхувальника, тобто за основним місце роботи). Разом з тим, відповідачем проведено позапланову перевірку не лише з цього питання, а й з інших питань, в результаті яких встановлені інші порушення вимог законодавства про працю, а тому суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що позапланову перевірку проведено з порушенням статті 6 Закону України «Про основні заходи державного накладу (контролю) у сфері господарської діяльності» від 5 квітня 2007 року №877-V (далі - Закон №877-V), результатом чого є відсутність правових наслідків такої перевірки.

Крім того, суди попередніх інстанцій зазначили, що позивач не мав можливості реалізувати своє право щодо недопуску до перевірки, оскільки доказів ознайомлення під час проведення перевірки з листами Новомосковського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області як підставою для проведення позапланового заходу відповідачем не було надано.

Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, відповідач звернувся з касаційною скаргою до суду касаційної інстанції, в якій просить скасувати судові рішення судів попередніх інстанцій та направити справу на новий розгляд.

Касаційна скарга обґрунтована тим, що судами попередніх інстанцій необґрунтовано незастосування Конвенції Міжнародної організації праці №81 1947 про інспекцію праці у промисловості й торгівлі, яка ратифікована Законом України «Про ратифікацію Конвенції Міжнародної організації праці №81 1947 року про інспекцію праці у промисловості й торгівлі», у зв`язку з чим здійснено неправильний висновок щодо незаконності проведеної позапланової перевірки.

Скаржником зазначається, що в ході проведення перевірки встановлення порушення позивачем трудового законодавства в частині невиплати заробітної плати за грудень 2016 року та січень 2017 року двічі на місяць; порушення строків виплати заробітної плати; встановлення посадових окладів працівникам без врахування кваліфікації та складності виконуваної роботи; несвоєчасне проведення кінцевого розрахунку; відсутність колективного договору; порушення статті 142 КЗпП в частині затвердження правил внутрішнього трудового розпорядку керівником підприємства, а не трудовим колективом; неознайомлення працівників з цими правилами; неукладання з працівниками трудових договорів.

Позиція інших учасників справи

13 листопада 2017 року до суду надійшли заперечення позивача на касаційну скаргу відповідача, в яких зазначається, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій є законними та обґрунтованими, прийнятими з правильним застосуванням норм матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, тому просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.

Процесуальні дії у справі та клопотання учасників справи

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 18 жовтня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі №804/3566/17, витребувано адміністративну справу та запропоновано сторонам надати заперечення на касаційну скаргу, однак розгляд справи цим судом не був закінчений.

У зв`язку із початком роботи Верховного Суду, на виконання підпункту 4 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній з 15 грудня 2017 року, далі - КАС України) матеріали цієї справи передано до Верховного Суду.

Суддя-доповідач ухвалою від 10 вересня 2020 року прийняв до провадження адміністративну справу №804/3566/17 та призначив її до в судове засідання з повідомленням та викликом учасників справи колегією у складі трьох суддів.

При розгляді цієї справи в касаційному порядку учасниками справи клопотань заявлено не було.

Встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи

Судами попередніх інстанцій на підставі наявних у матеріалах справи доказів встановлено, що 9 лютого 2017 року ГУ Держпраці отримано лист Новомосковського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області від 7 лютого 2017 року №1298/07/14, в якому міститься інформація щодо страхувальників-роботодавців міста Новомосковська, Новомосковського та Магдалинівського районів, у яких наймані працівники (застраховані особи) у грудні 2016 року мали нараховану заробітну плату на рівні або менше мінімальної (за умови відпрацювання «повного» місяця роботи та наявності трудової книжки у страхувальника, тобто за основним місцем роботи).

17 березня 2017 року ГУ Держпраці отримано лист Новомосковського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області №2597/07/14 від 17 березня 2017 року, в якому міститься інформація щодо страхувальників-роботодавців міста Новомосковська, Новомосковського та Магдалинівського районів, у яких наймані працівники (застраховані особи) у січні 2017 року мали нараховану заробітну плату на рівні або менше мінімальної (за умови відпрацювання «повного» місяця роботи та наявності трудової книжки у страхувальника, тобто за основним місцем роботи).

У зазначених листах одним зі страхувальників-роботодавців вказано ТОВ «НШФ «Пан-та-Пані».

Відповідно до наказу від 4 квітня 2017 року №627-П ГУ Держпраці видано направлення на проведення позапланової перевірки ТОВ «НШФ «Пан-та-Пані», в якому зазначено, що під час перевірки буде перевірятися додержання законодавства про працю у позивача з питань, викладених у листах Новомосковського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області від 7 лютого 2017 року №1298/07/14 та від 17 березня 2017 року №2597/07/14, за згодою Держпраці на проведення перевірки від 22 березня 2017 року №3265/4.3/4.1-ДП-17 в період з 6 квітня 2017 року по 12 квітня 2017 року.

12 квітня 2017 року відповідачем складено акт перевірки додержання суб`єктами господарювання законодавства про працю та загальнообов`язкове державне соціальне страхування №126/4.1-12, в якому зафіксовані порушення вимог законодавства, виявлені під час перевірки.

Акт позапланової перевірки від 12 квітня 2017 року №126/4.1-12 отримано під підпис головним бухгалтером ТОВ «НШФ «Пан-та-Пані» 12 квітня 2017 року.

За наслідками перевірки ГУ Держпраці прийнято припис від 12 квітня 2017 року № 126/4.1-12-92, яким вимагається від ТОВ «НШФ «Пан-та-Пані» усунути порушення та забезпечити виконання вимог частини першої статті 11 КЗпП, статті 2 Закону України «Про колективні договори і угоди», частини другої статті 97 КЗпП, частини першої статті 15 Закону України «Про оплату праці», статті 142 КЗпП, частини першої статті 117 КЗпП, пункту 2 статті 29 КЗпП, частини першої статті 53, частини першої статті 106 КЗпП, статті 83 КЗпП, статті 96 КЗпП та частини третьої статті 6 Закону України «Про оплату праці», статті 21, статті 23, частини першої, частини третьої статті 24 КЗпП, та в подальшому не порушувати вимоги частин першої-третьої статті 115 КЗпП та частини першої, третьої статті 24 Закону України «Про оплату праці», частини першої статті 47 КЗпП, частини першої статті 38, частини першої статті 116 КЗпП.

20 квітня 2017 року головним державним інспектором відділу з додержання законодавства про працю, застрахованих осіб, зайнятість, працевлаштування інвалідів та з питань дитячої праці у Дніпропетровському регіоні складено протокол №112/4.1-12 про адміністративне правопорушення, в якому зазначено, що ОСОБА_1 (генеральний директор ТОВ «НШФ «Пан-та-Пані») вчинено адміністративне правопорушення.

4 травня 2017 року відповідачем прийнято постанову про накладення штрафу № 126/4.1-12/430 у розмірі 3200 грн.

4 травня 2017 року відповідачем прийнято постанову про накладення штрафу №126/4.1-12/432 у розмірі 96 000 грн.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка висновків судів попередніх інстанцій і доводів учасників справи

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з положенням частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Крім того, стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Зазначеним вимогам процесуального закону постанова Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 7 липня 2017 року та ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 25 вересня 2017 року відповідають, а викладені у касаційній скарзі доводи скаржника є неприйнятні з огляду на наступне.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), відповідно до статті 2 якого дія цього Закону поширюється на відносини, пов`язані зі здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Дія цього Закону не поширюється на відносини, що виникають під час здійснення заходів валютного контролю, митного контролю на кордоні, державного експортного контролю, контролю за дотриманням бюджетного законодавства, банківського нагляду, державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції, державного нагляду (контролю) в галузі телебачення і радіомовлення.

Заходи контролю здійснюються органами Державної фіскальної служби (крім митного контролю на кордоні), державного нагляду за дотриманням вимог ядерної та радіаційної безпеки (крім здійснення державного нагляду за провадженням діяльності з джерелами іонізуючого випромінювання, діяльність з використання яких не підлягає ліцензуванню), державного архітектурно-будівельного контролю (нагляду), державного нагляду у сфері господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім діяльності з переказу коштів, фінансових послуг з ринку цінних паперів, похідних цінних паперів (деривативів) та ринку банківських послуг), державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зокрема державного нагляду (контролю) в галузі цивільної авіації - з урахуванням особливостей, встановлених Повітряним кодексом України, нормативно-правовими актами, прийнятими на його виконання (Авіаційними правилами України), та міжнародними договорами у сфері цивільної авіації.

Зазначені у частині четвертій цієї статті органи, що здійснюють державний нагляд (контроль) у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зобов`язані забезпечити дотримання вимог статті 1, статті 3, частин першої, четвертої, шостої - восьмої, абзацу другого частини десятої, частин тринадцятої та чотирнадцятої статті 4, частин першої - четвертої статті 5, частини третьої статті 6, частин першої - четвертої та шостої статті 7, статей 9, 10, 19, 20, 21, частини третьої статті 22 цього Закону.

Підстави для здійснення позапланових заходів визначені частиною першою статті 6 Закону №877-V, відповідно до якої такими підставами є:

подання суб`єктом господарювання письмової заяви до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням;

виявлення та підтвердження недостовірності даних, заявлених суб`єктом господарювання у документі обов`язкової звітності, крім випадків, коли суб`єкт господарювання протягом місяця з дня первинного подання повторно подав такий документ з уточненими достовірними даними або якщо недостовірність даних є результатом очевидної описки чи арифметичної помилки, яка не впливає на зміст поданої звітності. У разі виявлення органом державного нагляду (контролю) помилки у документі обов`язкової звітності він упродовж десяти робочих днів зобов`язаний повідомити суб`єкта господарювання про необхідність її виправлення у строк до п`яти робочих днів з дня отримання повідомлення. Невиправлення помилки у встановлений строк є підставою для проведення позапланового заходу;

перевірка виконання суб`єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення попереднього заходу органом державного нагляду (контролю);

звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров`ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності). Позаплановий захід у такому разі здійснюється виключно за погодженням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу.

У такому разі перед початком здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю) посадові особи органів державного нагляду (контролю) зобов`язані пред`явити керівнику чи уповноваженій особі суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі, крім документів, передбачених цим Законом, додатково копію погодження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу на проведення такої перевірки. Суб`єкти господарювання мають право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю), якщо вони не пред`явили документи, передбачені цим абзацом;

неподання суб`єктом господарювання документів обов`язкової звітності за два звітні періоди підряд без поважних причин або без надання письмових пояснень про причини, що перешкоджали поданню таких документів;

доручення Прем`єр-міністра України про перевірку суб`єктів господарювання у відповідній сфері у зв`язку з виявленими системними порушеннями та/або настанням події, що має значний негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров`я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави;

настання аварії, смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання, що було пов`язано з діяльністю суб`єкта господарювання.

Отже, в переліку підстав для здійснення позапланових заходів відсутня така підстава як звернення юридичних осіб, державних органів щодо порушення трудового законодавства (у цій справі це лист Новомосковського об`єднаного управління Пенсійного фонду України від 17 березня 2017 року №2597/07/14), а відповідно до частини другої статті 6 вказаного Закону проведення позапланових заходів з інших підстав, крім передбачених цією статтею, забороняється, крім позапланових заходів, передбачених частиною четвертою статті 2 цього Закону.

Зазначені висновки суду узгоджуються із позицією Верховного Суду, викладеною в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду від 19 жовтня 2018 року у справі №805/3137/17-а та від 9 липня 2020 року у справі №823/647/17.

Тому є правильним висновок судів попередніх інстанцій про те, що приймаючи рішення про проведення позапланової перевірки позивача на підставі листа Новомосковського об`єднаного управління Пенсійного фонду України щодо встановлення нарахування заробітної плати на рівні або менше мінімальної заробітної плати, відповідач діяв поза межами наданих повноважень та в порушення вимог діючого законодавства. У зв`язку із цим, суд зазначає, що рішення прийнятті відповідачем за результатами такої перевірки не можуть породжувати для позивача правових наслідків.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Колегія суддів Верховного Суду зазначає, що відповідач як орган державної влади при призначенні та проведення позапланової перевірки діяв не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому суди попередніх інстанцій дійшли вірних висновків про протиправність оскаржуваного припису та постанови про накладення штрафу.

Враховуючи викладене вище, колегія суддів Верховного Суду погоджується із судами попередніх інстанцій про наявність підстав для задоволення позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Новомосковська швейна фабрика «Пан-та-Пані» до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про скасування припису та постанов, а доводи касаційної скарги зазначених у цій справі висновків суду не спростовують.

Конституцією України (частина перша статті 8 та частина перша статті 129) гарантується, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права; суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права.

Крім того, Закон України «Про судоустрій і статус суддів« (статті 2, 6, 48) встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Згідно з частиною першою статті 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Статтею 19 Закону України «Про міжнародні договори України» встановлено, що чинні міжнародні договори України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства і застосовуються у порядку, передбаченому для норм національного законодавства; якщо міжнародним договором України, який набрав чинності в установленому порядку, установлено інші правила, ніж ті, що передбачені у відповідному акті законодавства України, то застосовуються правила міжнародного договору.

Відповідно до статті 12 Конвенції Міжнародної організації праці № 81 1947 про інспекцію праці у промисловості й торгівлі, яка ратифікована Законом України «Про ратифікацію Конвенції Міжнародної організації праці №81 1947 року (далі - Конвенція №81 1947) інспектори праці, забезпечені відповідними документами, що засвідчують їхні повноваження, мають право:

a) безперешкодно, без попереднього повідомлення і в будь-яку годину доби проходити на будь-яке підприємство, яке підлягає інспекції;

b) проходити у денний час до будь-яких приміщень, які вони мають достатні підстави вважати такими, що підлягають інспекції;

c) здійснювати будь-який огляд, перевірку чи розслідування, які вони можуть вважати необхідними для того, щоб переконатися у тому, що правові норми суворо дотримуються, і зокрема:

i) наодинці або в присутності свідків допитувати роботодавця або персонал підприємства з будь-яких питань, які стосуються застосування правових норм;

ii) вимагати надання будь-яких книг, реєстрів або інших документів, ведення яких приписано національним законодавством з питань умов праці, з метою перевірки їхньої відповідності правовим нормам, і знімати копії з таких документів або робити з них витяги;

iii) зобов`язувати вивішувати об`яви, які вимагаються згідно з правовими нормами;

iv) вилучати або брати з собою для аналізу зразки матеріалів і речовин, які використовуються або оброблюються, за умови повідомлення роботодавцю або його представнику про те, що матеріали або речовини були вилучені або взяті з цією метою.

Суд касаційної інстанції погоджується із твердженнями відповідача про те, що на Держпраці відповідно до Конвенції №81 1947 покладено повноваження зі здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням законодавства про працю. Аналіз положень цього міжнародного договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, та який відповідно до статті 9 Конституції України є частиною національного законодавства України, дозволяє зробити висновок, що Держпраці, встановивши в ході позапланової перевірки, яка призначена у суворій відповідності до закону, порушення законодавства про працю з питань, які не були предметом перевірки, однак є типовими для всіх працівників, та безпосередньо стосуються правопорушення, яке зумовило призначення позапланової перевірки, має право винести припис та застосувати фінансову відповідальність до винної особи.

Водночас, відповідач під час проведення перевірки суб`єкта господарювання у будь-якому випадку повинен дотримуватися порядку призначення та проведення такої перевірки, визначеному законодавством України, а зазначена Конвенція не передбачає винятків щодо притягнення суб`єктів господарювання до відповідальності за результатами перевірки, призначеної та проведеної з грубим порушенням порядку, визначеного національним законодавством та результати якої не породжують для СГ правових наслідків.

При цьому, колегія суддів Верховного Суду зазначає, що порушення, які на думку відповідача, допущені позивачем, можуть бути об`єктом наступної перевірки, проведення якої відповідатиме вимогам закону.

Згідно з імперативними вимогами статті 341 КАС України, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги; на підставі встановлених фактичних обставин справи лише перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального та дотримання норм процесуального права.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

У відповідності до частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Враховуючи наведене, Верховний Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень і погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій у справі.

Рішення судів першої та апеляційної інстанцій у цій справі є законними та обґрунтованими і не підлягають скасуванню, оскільки суди, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили спір у відповідності з нормами матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, в оскаржених судових рішеннях повно і всебічно з`ясовані обставини в адміністративній справі з наданням оцінки всім аргументам учасників справи, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.

Висновки щодо розподілу судових витрат

Оскільки колегія суддів залишає в силі рішення судів першої та апеляційної інстанцій, то відповідно до статті 139 КАС України судові витрати не підлягають новому розподілу.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 7 липня 2017 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 25 вересня 2017 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.

Судді

2319
Просмотров
0
Комментариев
Оставьте Ваш комментарий:

Пожалуйста, авторизуйтесь или зарегистрируйтесь для добавления комментария.


Популярные судебные решения
ЕСПЧ
0