Історія справи

Ухвала ВП ВС від 24.10.2019 року у справі №904/49/19
Ухвала КГС ВП від 01.09.2019 року у справі №904/49/19

УХВАЛА

21 жовтня 2019 року

м. Київ

Справа № 904/49/19

Провадження № 12-168гс19

Велика Палата Верховного Суду у складі:

судді-доповідача Уркевича В. Ю.,

суддів Антонюк Н. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Власова Ю. Л., Гудими Д. А., Данішевської В. І., Єленіної Ж. М., Золотнікова О. С., Князєва В. С., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Прокопенка О. Б., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Яновської О. Г.,

перевірила наявність підстав для передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду справи № 904/49/19 за позовом Приватного акціонерного товариства "Компанія "Райз" до Приватного виконавця Крайчинського Сергія Станіславовича, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Товариства з додатковою відповідальністю "Житлобуд-2", про зобов'язання вчинити дії за касаційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Компанія "Райз" на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 08 липня 2019 року (головуючий суддя Широбокова Л. П., судді Подобєд І. М., Орєшкіна Е. В. ) і ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 25 квітня 2019 року (суддя Петренко Н. Е.) та

ВСТАНОВИЛА:

У січні 2019 року Приватне акціонерне товариство "Компанія "Райз" (далі - ПрАТ
"Компанія "Райз") звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Приватного виконавця Крайчинського Сергія Станіславовича (далі - приватний виконавець) про звільнення з-під арешту майна, що належить позивачу на праві власності, перелік якого наведено в позовній заяві.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що спірним майном забезпечено виконання зобов'язань за кредитними договорами, що були укладені з Публічним акціонерним товариством "Державний експортно-імпортний банк України" (далі - ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України") про що укладені іпотечні договори у період з 24 березня 2006 року по 22 вересня 2016 року та внесені відповідні записи до Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна. Приватним виконавцем неправомірно накладено арешт на все нерухоме майно в рамках виконавчих проваджень № 56838418, № 56838755 без урахування положень частин 6 , 7 статті 3 Закону України "Про іпотеку", статті 51 Закону України "Про виконавче провадження", відповідно до яких звернення стягнення на заставлене майно в порядку примусового виконання допускається за виконавчими документами для задоволення вимог виключно стягувача - заставодержателя.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 27 березня 2019 року, залишеною без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 23 травня 2019 року, на підставі пункту 1 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України закрито провадження у справі у зв'язку з тим, що спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.

Рішення судів попередніх інстанцій мотивовані тим, що, спір не є господарським і повинен розглядатися у порядку цивільного судочинства, оскільки визначений у справі відповідач - приватний виконавець є особою, якій державою делеговані повноваження по здійсненню діяльності з примусового виконання рішень у порядку, встановленому законом, тому така діяльність не може вважатися господарською в розумінні статті 3 Господарського кодексу України. При цьому обов'язковою ознакою юрисдикційної належності таких справ до господарських є склад учасників, тобто спір повинен існувати саме між суб'єктами господарювання. Натомість сторонами не надано доказів реєстрації приватного виконавця як підприємця, у зв'язку з чим він не може бути відповідачем у господарському процесі.

У серпні 2019 року до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга ПрАТ "Компанія "Райз" на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 08 липня 2019 року і ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 25 квітня 2019 року, в якій скаржник, посилаючись на порушення норм процесуального права, просить скасувати судові рішень попередніх інстанцій та передати справу до суду першої інстанції для продовження розгляду. Скаржник вважає помилковими висновки судів першої та апеляційної інстанцій про те, що спір не підлягає вирішенню в господарських судах.

Касаційну скаргу ПрАТ "Компанія "Райз" мотивовано тим, що накладене приватним виконавцем обтяження виникло на підставі господарських правовідносин між банком і позивачем. Неправильними вважає посилання судів попередніх інстанцій на те, що делеговані приватним виконавцям повноваження по здійсненню діяльності з примусового виконання рішень не є господарською діяльністю і останній не може вважатися суб'єктом господарювання. Посилається на положення підпункту 14.1.226 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, статті 31 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" і вказує, що ці норми ототожнюють правовий статус фізичної особи - підприємця зі статусом самозайнятої особи. Вважає спір приватноправовим.

Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду ухвалою від 29 серпня 2019 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ПрАТ "Компанія "Райз", призначив до розгляду касаційну скаргу, надав учасникам справи строк для подання відзиву на касаційну скаргу.

24 вересня 2019 року Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду ухвалою передав справу № 904/49/19 разом з касаційною скаргою ПрАТ "Компанія "Райз" на розгляд Великої Палати Верховного Суду відповідно до частини 6 статті 302 Господарського процесуального кодексу України.

Мотивуючи своє рішення про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, суд касаційної інстанції вказав, що доводи касаційної скарги ПрАТ

"Компанія "Райз" зводяться до оскарження судових рішень з підстав порушення судами правил суб'єктної юрисдикції.

Велика Палата Верховного Суду, перевіривши наявність підстав для передачі справи на її розгляд, дійшла таких висновків.

Законом України від 02 жовтня 2019 року № 142-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підстав передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду та щодо строків повернення справи" частину 6 статті 303 Господарського процесуального кодексу України викладено в новій редакції, згідно з якою якщо Велика Палата Верховного Суду дійде висновку про відсутність підстав для передачі справи на її розгляд, а також якщо дійде висновку про недоцільність розгляду справи Великою Палатою Верховного Суду, зокрема через відсутність виключної правової проблеми, наявність висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Великої Палати Верховного Суду, або якщо Великою Палатою Верховного Суду вже висловлена правова позиція щодо юрисдикції спору у подібних правовідносинах, справа повертається (передається) відповідній колегії (палаті, об'єднаній палаті) для розгляду, про що постановляється ухвала. Справа, повернута на розгляд колегії (палати, об'єднаної палати), не може бути передана повторно на розгляд Великої Палати.

Велика Палата Верховного Суду зазначає, що правова позиція щодо юрисдикційності спору у правовідносинах, подібних до правовідносин у цій справі, вже висловлена.

Так, у постанові від 02 жовтня 2019 року у справі № 904/51/19 (провадження № 12-122гс19) Велика Палата Верховного Суду вказала на право боржника звернутися до суду, який видав виконавчий документ, зі скаргою на рішення, дії чи бездіяльність виконавців та посадових осіб державної виконавчої служби в порядку частини 1 статті 74 Закону України "Про виконавче провадження", якщо цей виконавчий документ виданий на виконання судового рішення, або - до адміністративного суду в порядку частини другої цієї ж статті, якщо він виданий на виконання рішення іншого органу (посадових осіб), та/або за умови перебування його у зведеному виконавчому провадженні, у якому об'єднано виконання судових рішень, ухвалених судами за правилами різних юрисдикцій. Звідси, вимоги боржника до приватного виконавця про звільнення майна з-під арешту, заявлені в порядку позовного провадження шляхом подання позовної заяви, не підлягають вирішенню у господарських судах і закриття провадження у справі є правильним саме з цих мотивів. Однак такі мотиви для закриття провадження як відсутність у приватного виконавця статусу підприємця станом на момент винесення постанови про накладення арешту є помилковими.

З огляду на зазначене, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про недоцільність розгляду цієї справи Великою Палатою Верховного Суду.

Отже, справу № 904/49/19 разом з касаційною скаргою ПрАТ "Компанія "Райз" на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 08 липня 2019 року і ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 25 квітня 2019 року слід повернути відповідній колегії Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду для розгляду відповідно до частини 6 статті 303 Господарського процесуального кодексу України.

Ураховуючи наведене та керуючись статтями 302, 303 Господарського процесуального кодексу України, Велика Палата Верховного Суду

УХВАЛИЛА:

Справу № 904/49/19 за позовом Приватного акціонерного товариства "Компанія "Райз" до Приватного виконавця Крайчинського Сергія Станіславовича, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Товариства з додатковою відповідальністю "Житлобуд-2", про зобов'язання вчинити дії за касаційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Компанія "Райз" на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 08 липня 2019 року і ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 25 квітня 2019 року в цій справі повернути відповідній колегії Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду для розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач В. Ю. УркевичСудді: Н. О. Антонюк В. С. Князєв С. В. Бакуліна Л.

М. Лобойко В. В. Британчук Н. П. Лященко Ю. Л. Власов О. Б. Прокопенко Д. А.

Гудима Л. І. Рогач В. І. Данішевська О. М. Ситнік Ж. М. Єленіна О. Г. Яновська О. С. Золотніков