Історія справи

Ухвала КГС ВП від 23.06.2020 року у справі №910/19106/19
Ухвала ВП ВС від 22.09.2020 року у справі №910/19106/19

УХВАЛА

15 вересня 2020 року

м. Київ

Справа № 910/19106/19

Провадження № 12-56гс20

Велика Палата Верховного Суду у складі:

судді-доповідача Бакуліної С. В.,

суддів Антонюк Н. О., Анцупової Т. О., Британчука В. В., Власова Ю. Л., Гриціва М. І., Гудими Д. А., Данішевської В. І., Єленіної Ж. М., Золотнікова О. С., Кібенко О. Р., Князєва В. С., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Прокопенка О. Б., Пророка В. В., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.,

перевіривши наявність підстав для передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду матеріалів оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 3 березня 2020 року у справі № 910/19106/19

за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Вопак-Трейд"

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 26 травня 2020 року

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вопак-Трейд"

до Акціонерного товариства "Альфа-Банк",

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Шевченко Інни Леонтіївни, Приватного виконавця виконавчого округу Волинської області Таранка Дмитра Вікторовича,

про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,

ВСТАНОВИЛА:

У грудні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Вопак-Трейд" (далі - ТОВ "Вопак-Трейд") звернулося до Господарського суду міста Києва із позовом до Акціонерного товариства "Альфа-Банк" (далі - АТ "Альфа-Банк") про визнання виконавчого напису, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевченко І. Л. 26 жовтня 2019 року, зареєстрованого в реєстрі за № 1931, яким звернено стягнення на нерухоме майно ТОВ "Вопак-Трейд", а саме: нежитлову будівлю, продовольчий двоповерховий склад з підвалом В-2 загальною площею 1 565,7 кв. м, що знаходиться за адресою: Волинська обл., м.

Луцьк, вул. Клима Савура, 21 А; склад-магазин, літера Н-2 загальною площею 2 570,5 кв. м, що знаходиться за адресою Волинська обл., м. Луцьк, вул. Клима Савура, 21 А; продовольчий склад двоповерховий з підвалом Д-2 загальною площею 2 355,4 кв. м, що знаходиться за адресою: Волинська обл., м. Луцьк, вул. Клима Савура, 21 А, на користь АТ "Альфа-Банк", таким, що не підлягає виконанню.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевченко І. Л. при вчиненні спірного виконавчого напису було порушено строки, передбачені статтею 88 Закону України "Про нотаріат". При цьому, за твердженням позивача, станом на дату вчинення виконавчого напису між сторонами існував спір щодо стягнення заборгованості, тобто заборгованість не була безспірною.

У лютому 2020 року ТОВ "Вопак-Трейд" звернулося до Господарського суду міста Києва із заявою про забезпечення позову, в якій просило суд зупинити стягнення на підставі виконавчого напису № 1931, вчиненого 26 жовтня 2019 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевченко І. Л.

Обґрунтовуючи зазначену заяву, ТОВ "Вопак-Трейд" зазначало, що право власності на нерухоме майно, на яке звернуто стягнення за спірним виконавчим написом, може бути оформлене за АТ "Альфа-Банк" або іншим покупцем та може бути відчужене, передане іншій особі, що в майбутньому ускладнить виконання судового рішення у разі задоволення позовних вимог або зробить таке виконання неможливим. Наведене, на думку позивача, підтверджується постановою приватного виконавця виконавчого округу Волинської області Таранка Д. В. від 11 грудня 2019 року про відкриття виконавчого провадження № 60857580 з примусового виконання спірного виконавчого напису від 26 жовтня 2019 року № 1931, постановою приватного виконавця виконавчого округу Волинської області Таранка Д. В. від 15 січня 2020 року про призначення суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні № 60857580 з примусового виконання виконавчого напису від 26 жовтня 2019 року № 1931, якою, зокрема, зобов'язано суб'єкта оціночної діяльності надати висновок (звіт) щодо вартості описаного та арештованого майна боржника згідно з переліком. Також, за твердженнями ТОВ "Вопак-Трейд", АТ "Альфа-Банк" розпочав процес реалізації майна, що підтверджується, зокрема, повідомленням приватного виконавця від 14 лютого 2020 року № 582, відповідно до якого останній повідомив сторін про вартість описаного та арештованого майна, яке належить позивачу, та оголошенням на сайті Державного підприємства "Сетам" про проведення 23 березня 2020 року аукціону з продажу майна. Позивач наголошував, що такі дії свідчать про намір реалізації майна ТОВ "Вопак-Трейд" в найкоротші строки, тоді як у випадку прийняття рішення у цій справі на користь позивача підстави для такої реалізації майна будуть відсутні.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 3 березня 2020 року заяву ТОВ "Вопак-Трейд" про забезпечення позову задовольнив; зупинив стягнення на підставі виконавчого напису від 26 жовтня 2019 року № 1931, вчиненого Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевченко І. Л., дійшовши висновку, що обраний ТОВ "Вопак-Трейд" захід забезпечення позову співвідноситься з предметом позову, а отже існує конкретний зв'язок між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, а тому вжитий судом захід забезпечення позову здатний забезпечити фактичне виконання судового рішення у разі задоволення позову.

При цьому, за висновком господарського суду першої інстанції, у разі відчуження АТ "Альфа-Банк" спірного нерухомого майна, яке належить ТОВ "Вопак-Трейд", невжиття заходів забезпечення позову може ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог.

Північний апеляційний господарський суд постановою від 26 травня 2020 року скасував ухвалу Господарського суду міста Києва від 3 березня 2020 року у цій справі та відмовив у задоволенні заяви ТОВ "Вопак-Трейд" про забезпечення позову, зазначивши про те, що ТОВ "Вопак-Трейд" не наведено достатніх підстав, які би унеможливили захист прав, свобод та інтересів позивача без вжиття відповідних заходів, не надано належних доказів щодо існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди його правам, свободам та інтересам до ухвалення рішення у цій справі, або того, що захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів. За висновком апеляційного господарського суду, заява позивача про вжиття заходів забезпечення позову не містить обґрунтованих доводів щодо реальних, існуючих обставин, які вказують на ймовірну складність або неможливість виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог, і так само не містить документального обґрунтування наявності фактичних обставин, які свідчать про загрозу невиконання чи ускладнення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.

З урахуванням приписів статті 16 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів", Північний апеляційний господарський суд зазначив, що призначений в межах виконання спірного виконавчого напису аукціон є таким, що проводиться уповноваженою державою особою і саме від імені держави. Тому суд дійшов висновку, що на вимоги, заявлені у заяві про вжиття заходів забезпечення позову, поширюються імперативні приписи частини 12 статті 137 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) щодо обмеження зупинення судом процедури проведення аукціону.

Не погоджуючись з постановою Північного апеляційного господарського суду від 26 травня 2020 року, ТОВ "Вопак-Трейд" звернулося з касаційною скаргою до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, в якій просить скасувати зазначене судове рішення та залишити в силі ухвалу Господарського суду міста Києва від 3 березня 2020 року.

Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду ухвалою від 22 червня 2020 року відкрив касаційне провадження у цій справі за касаційною скаргою ТОВ "Вопак-Трейд" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 26 травня 2020 року.

Відповідно до частини 5 статті 302 ГПК України суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії або палати, має право передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо дійде висновку, що справа містить виключну правову проблему і така передача необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики.

Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду ухвалою від 17 липня 2020 року, зупинивши дію постановиПівнічного апеляційного господарського суду від 26 травня 2020 року до закінчення її перегляду в касаційному порядку, матеріали оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 3 березня 2020 рокуразом із касаційною скаргою передав на розгляд Великої Палати Верховного Суду на підставі частини 5 статті 302 ГПК України, оскільки справа містить виключну правову проблему і така передача необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики.

Мотивуючи своє рішення про передачу справи на розгляд Великою Палатою Верховного Суду, Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду виходив з такого.

Пунктом 5 частини 1 статті 137 ГПК України передбачено, що позов забезпечується зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Водночас Законом України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", який набрав чинності 8 лютого 2020 року, зокрема внесено зміни до положень Господарського процесуального кодексу України і доповнено статтю 137 зазначеного кодексу частиною дванадцятою.

Відповідно до частини 12 статті 137 ГПК України (у редакції, що набрала чинності з 8 лютого 2020 року) не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які полягають в (або мають наслідком) припиненні, відкладенні, зупиненні чи іншому втручанні у проведення конкурсу, аукціону, торгів, тендера чи інших публічних конкурсних процедур, що проводяться від імені держави (державного органу), територіальної громади (органу місцевого самоврядування) або за участю призначеного державним органом суб'єкта у складі комісії, що проводить конкурс, аукціон, торги, тендер чи іншу публічну конкурсну процедуру.

Обґрунтовуючи підставу для передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду, зазначив про те, що виключною правовою проблемою, яка має важливе значення для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики, є питання щодо можливості застосування передбачених пунктом 5 частини 1 статті 137 ГПК України заходів забезпечення позову, у випадку, коли застосування такого заходу призведе (може призвести) до припинення, відкладення, зупинення чи іншого втручання у проведення конкурсу, аукціону, торгів, тендера чи інших публічних конкурсних процедур, що проводяться державним чи приватним виконавцем у порядку, визначеному Законом України "Про виконавче провадження".

При цьому Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду посилався на позиції, висловлені у постанові Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 16 серпня 2018 року у справі № 910/1040/18 та у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25 лютого 2019 року у справі № 924/790/18, від 21 лютого 2020 року у справі № 910/9498/19, від 25 лютого 2020 року у справі № 924/789/18.

Так, у постанові Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 16 серпня 2018 року у справі № 910/1040/18 та у постановах Верховного Суду від 25 лютого 2019 року у справі № 924/790/18, від 21 лютого 2020 року у справі № 910/9498/19, від 25 лютого 2020 року у справі № 924/789/18 висловлено позицію, що при таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.

Однак, Велика Палата Верховного Суду не вбачає підстав для передачі справи на її розгляд згідно з частиною 5 статті 302 ГПК України з огляду на таке.

Підстава для передачі касаційним судом справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, визначена частиною 5 статті 302 ГПК України, передбачає наявність виключної правової проблеми, яку містить ця справа, і вирішення такої проблеми необхідне для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики.

Лише за наявності таких умов справа може бути передана на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Разом з цим, передаючи справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду не виклав в ухвалі правову проблему, яку містить ця справа саме у правозастосуванні відповідних норм права, відсутні також і посилання суду касаційної інстанції на конкретні справи, або їх кількісні показники, які б свідчили про те, що судами було сформовано різну правову позицію при вирішенні справ з подібними правовідносинами, а передача цієї справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики.

Питання про застосування положень процесуальних норм щодо застосування заходів забезпечення позову вирішується судом касаційної інстанції під час розгляду касаційної скарги відповідно до його повноважень.

Таким чином, на розгляд Великої Палати Верховного Суду у цій справі передане питання, яке може бути вирішено Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду як належним судом.

Відповідно до частини 6 статті 303 ГПК України, якщо Велика Палата Верховного Суду дійде висновку про відсутність підстав для передачі справи на її розгляд, а також якщо дійде висновку про недоцільність розгляду справи Великою Палатою Верховного Суду, зокрема через відсутність виключної правової проблеми, наявність висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Великої Палати Верховного Суду, або якщо Великою Палатою Верховного Суду вже висловлена правова позиція щодо юрисдикції спору у подібних правовідносинах, справа повертається (передається) відповідній колегії (палаті, об'єднаній палаті) для розгляду, про що постановляється ухвала.

Справа, повернута на розгляд колегії (палати, об'єднаної палати), не може бути передана повторно на розгляд Великої Палати.

З огляду на зазначене Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про відсутність у цій справі виключної правової проблеми, вирішення якої необхідно для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики, а звідси й про відсутність підстав для передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Отже, матеріали оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 3 березня 2020 року у справі № 910/19106/19 разом з касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Вопак-Трейд" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 26 травня 2020 року слід повернути відповідній колегії Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду для розгляду відповідно до частини 6 статті 303 ГПК України.

Ураховуючи викладене та керуючись статтями 302, 303 ГПК України, Велика Палата Верховного Суду

УХВАЛИЛА:

Матеріали оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 3 березня 2020 року у справі № 910/19106/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вопак-Трейд" до Акціонерного товариства "Альфа-Банк", за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Шевченко Інни Леонтіївни, Приватного виконавця виконавчого округу Волинської області Таранка Дмитра Вікторовича, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Вопак-Трейд" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 26 травня 2020 року повернути відповідній колегії Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду для розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач С. В. Бакуліна Судді: Н. О. Антонюк В. С. Князєв Т. О. Анцупова Л. М. Лобойко В. В. Британчук Н. П. Лященко Ю. Л. Власов О. Б. Прокопенко М. І.

Гриців В. В. Пророк Д. А. Гудима Л. І. Рогач В. І. Данішевська О. М. Ситнік Ж.

М. Єленіна О. С. Ткачук О. С. Золотніков В. Ю. Уркевич О. Р. Кібенко О. Г.

Яновська