Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 30.06.2021 року у справі №234/8746/20

Ухвала

29 червня 2021 року

м. Київ

справа № 234/8746/20

провадження № 61-10078ск21

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

Синельникова Є. В. (суддя-доповідач), Хопти С. Ф., Шиповича В. В.,

розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Краматорського міського суду Донецької області від 17 листопада

2020 року та постанову Донецького апеляційного суду від 12 травня

2021 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу,

ВСТАНОВИВ:

У червні 2020 року ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом

до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу.

Рішенням Краматорського міського суду Донецької області

від 17 листопада 2020 року, залишеним без змін постановою Донецького апеляційного суду від 12 травня 2021 року, позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу задоволено.

Розірвано шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1, що зареєстрований

у відділі державної реєстрації актів цивільного стану по місту Харкову Харківського міського управління юстиції 21 листопада 2015 року, актовий запис № 2921, свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1.

Вирішено питання щодо розподілу витрат по сплаті судового збору.

18 червня 2021 року ОСОБА_1 подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Краматорського міського суду Донецької області

від 17 листопада 2020 року та постанову Донецького апеляційного суду

від 12 травня 2021 року і ухвалити нове судове рішення про відмову

у задоволенні позову ОСОБА_2, або передати справу на новий розгляд.

У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить поновити строк на касаційне оскарження судових рішень, посилаючись на те, що повний текст

постанови суду апеляційної інстанції отримано ним 20 травня 2021 року,

що підтверджується копією конверта Донецького апеляційного суду.

Оскільки причина пропуску процесуального строку є поважною,

строк на касаційне оскарження на підставі частини другої

статті 390 ЦПК України підлягає поновленню.

Частиною 1 статті 394 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог Частиною 1 статті 394 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).

Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки касаційна скарга подана на судові рішення у малозначній справі,

що не підлягають касаційному оскарженню.

Згідно зі статтею 129 Конституції України та статтями 2, 17 ЦПК України однією з основних засад цивільного судочинства є забезпечення апеляційного перегляду справи та у визначених законом випадках -

на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України "Про виконання рішень

та застосування практики Європейського суду з прав людини"), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви.

Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, специфіку його повноважень як "суду права", процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, враховуючи те, що провадження здійснюється судом після розгляду справи судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції, і учасникам справи був наданий відповідний обсяг гарантій права на справедливий суд у судах попередніх інстанцій.

Згідно з пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах

та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, зазначених

у цій же статті ЦПК України.

Встановлення у процесуальному законі виняткових підстав для касаційного оскарження судових рішень у малозначних справах, лише у тих випадках, коли таке оскарження є дійсно необхідним (зокрема, коли касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до ЦПК України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу), має гарантувати право на остаточне та обов'язкове до виконання судове рішення, сприяти дотриманню розумного строку розгляду справи, а також визначеності й стабільності у цивільних правовідносинах.

Відповідно до пункту 4 частини 6 статті 19 ЦПК України для цілей пункту 4 частини 6 статті 19 ЦПК України малозначними справами є справи про розірвання шлюбу.

Згідно з частиною 4 статті 274 ЦПК України в порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах, що виникають з сімейних відносин, крім спорів про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, розірвання шлюбу та поділ майна подружжя.

Отже, справа, на судові рішення у якій подана касаційна скарга, відноситься до категорії малозначних в силу вимог процесуального закону, які відповідають критеріям правової визначеності та передбачуваності.

Касаційна скарга не містить прямих посилань на наявність обставин,

які передбачені підпунктами а-г пункту 2 частини 3 статті 389 ЦПК України.

Обставин, за наявності яких судові рішення у малозначній справі підлягають касаційному оскарженню, Верховним Судом у цій справі

не встановлено. При цьому враховано зміст правовідносин сторін, значення результату розгляду справи для сторін та суспільства, а також те, що судовими рішеннями не було вирішено питання щодо місця проживання дитини чи інші питання, пов'язані з опікою над дитиною.

Відповідно до вимог пункту 1 частини 2 статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

З урахуванням наведеного, оскільки ОСОБА_1 подав касаційну скаргу

на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити.

Керуючись статтею 129 Конституції України, частинами 6 , 9 статті 19, пунктом 2 частини 3 статті 389, частиною 1 , пунктом 1 частини 2 статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку

на касаційне оскарження рішення Краматорського міського суду Донецької області від 17 листопада 2020 року та постанови Донецького апеляційного суду від 12 травня 2021 року задовольнити.

Поновити ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження рішення Краматорського міського суду Донецької області від 17 листопада

2020 року та постанови Донецького апеляційного суду від 12 травня

2021 року.

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Краматорського міського суду Донецької області від 17 листопада 2020 року та постанову Донецького апеляційного суду від 12 травня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу - відмовити.

Копію ухвали та додані до касаційної скарги матеріали надіслати особі,

яка подала касаційну скаргу.

Ухвала суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді: Є. В. Синельников

С. Ф. Хопта

В. В. Шипович