Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 18.02.2021 року у справі №205/8233/17

УХВАЛА

23 червня 2021 року

м. Київ

справа № 205/8233/17

провадження № 61-7401ск21

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Антоненко Н. О. (суддя-доповідач), Крата В. І., Русинчука М.

М., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 11 квітня 2019 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 14 грудня 2020 року в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, яка діє в своїх інтересах та інтересах ОСОБА_3, третя особа орган опіки та піклування Новокодацька районна у місті Дніпрі рада про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням,

ВСТАНОВИВ:

30 квітня 2021 року ОСОБА_1 з пропуском строку на касаційне оскарження засобами поштового зв'язку подала до Верховного Суду касаційну скаргу на вказані судові рішення та просить поновити строк посилаючись на те, що ухвалою Верховного Суду від 24 березня 2021 року її касаційну скаргу повернуто, після чого ОСОБА_1, реалізуючи своє право, подає вдруге касаційну скаргу.

Ухвалою Верховного Суду від 24 травня 2021 року вказані обставини визнано неповажними та касаційну скаргу залишено без руху для наведення інших підстав для поновлення строку, а також для зазначення підстави касаційного оскарження відповідно до частини 2 статті 389 ЦПК України.

17 червня 2021 року на виконання вимог указаної ухвали ОСОБА_1 подала до Верховного Суду заяву, в якій просить поновити строк на касаційне оскарження, оскільки, подаючи вдруге касаційну скаргу, вона реалізує своє право повторного звернення.

Ураховуючи, що ухвалою Верховного Суду від 24 травня 2021 року обставини пропуску строку для подачі касаційної скарги, на які посилається ОСОБА_1, визнано неповажними та запропоновано навести інші підстави для поновлення пропущеного строку, і ОСОБА_1 інших підстав для поновлення пропущеного строку не навела, підстав для поновлення такого строку немає, а тому у відкритті касаційного провадження слід відмовити.

Саме по собі посилання на поширення на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19 без належних доказів та наведення обґрунтованих причин неможливості вчинення відповідних дій через обмеження, впроваджені у зв'язку з карантином, не є підтавою для поновлення строку.

Європейський суд з прав людини зауважив, що право на звернення до суду, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним; воно може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги, оскільки за своєю природою це право вимагає регулювання з боку держави, яка щодо цього користується певними межами самостійного оцінювання (MPP GOLUB v. UKRAINE, № 6778/05, єспл, ВІД 18 ЖОВТНЯ 2005 РОКУ). Норми, які регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної вищезначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (PERETYAKA AND SHEREMETYEV v. UKRAINE, № 17160/06 та № 35548/06, § 34, ЄСПЛ, від 21 грудня 2010 року).

Відповідно до пункту 4 частини 2 статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження, якщо наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані судом неповажними.

Керуючись пунктом 4 частини 2 статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 11 квітня 2019 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 14 грудня 2020 року відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді Н. О. Антоненко

В. І. Крат

М. М. Русинчук