Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 27.12.2020 року у справі №755/9968/20

Ухвала

24 грудня 2020 року

м. Київ

справа № 755/9968/20

провадження № 61-18952ск20

Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

Грушицького А. І. (суддя-доповідач), Висоцької В. С., Литвиненко І. В.,

розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від 16 липня 2020 року та постанову Київського апеляційного суду від 03 грудня 2020 року в справі за заявою ОСОБА_1, заінтересована особа - департамент з питань цивільного захисту та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи Київської обласної державної адміністрації, про встановлення факту, що має юридичне значення,

ВСТАНОВИВ:

У липні 2020 року ОСОБА_1 в порядку окремого провадження звернувся до суду із заявою, в якій просив встановити факт, що має юридичне значення, а саме, факт залучення його до складу формувань цивільної оборони під час ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

Заява мотивована тим, що він звернувся до департаменту з питань цивільного захисту та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи Київської ОДА (далі - департамент) з проханням надати довідку про участь у ліквідації аварії на ЧАЕС у складі формувань цивільної оборони у період з 03 липня 1986 року до 12 липня 1986 року, однак департамент такої довідки заявнику не надав, в зв'язку із чим він і звернувся до суду із цією заявою для подальшого встановлення йому статусу особи з інвалідністю внаслідок війни 2 групи та отримання посвідчення особи з інвалідністю внаслідок війни.

Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 16 липня 2020 року, яка залишена без змін постановою Київського апеляційного суду від 03 грудня 2020 року, відмовлено у відкритті провадження з підстав, передбачених пунктом 1 частини 1 статті 186 ЦПК України, оскільки подана ОСОБА_1 заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

16 грудня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від 16 липня 2020 року та постанову Київського апеляційного суду від 03 грудня 2020 року у зазначеній вище справі.

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що відсутні підстави для відкриття касаційного провадження, з огляду на таке.

Суд установив, що заявник просив суд встановити факт його залучення до складу формувань цивільної оборони під час ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС в період з 03 липня 1986 року до 12 липня 1986 року.

Обґрунтовуючи заявлені вимоги, ОСОБА_1 зазначав, що він є пенсіонером та особою, постраждалою внаслідок Чорнобильської катастрофи, що підтверджується посвідченням ліквідатора ЧАЕС.

ОСОБА_1 є особою з інвалідністю 2 групи і його захворювання (інвалідність) пов'язані з виконанням обов'язків по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

Встановлення факту залучення заявника до складу формувань цивільної оборони під час ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС необхідне заявнику для встановлення статусу особи з інвалідністю внаслідок війни 2 групи та отримання посвідчення особи з інвалідністю внаслідок війни.

Відповідно до частини 1 статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Пунктом 5 частини другої вказаної норми передбачено, що суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Визначений у частині 1 статті 315 ЦПК України перелік фактів, які можуть встановлюватися судом, не є вичерпним, оскільки згідно з частиною другою зазначеної статті у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав; чинне законодавство не передбачає іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення такого факту не пов'язується з подальшим вирішенням спору про право.

Відповідно до частини 1 статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема у спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Судами встановлено, що між заявником та департаментом, як суб'єктом владних повноважень, існує спір щодо участі заявника у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у складі цивільної оборони, наслідком якого є незаконна, на думку заявника, відмова цього департаменту у видачі йому відповідної довідки.

Отже, відмовляючи у відкритті провадження у справі з підстав, передбачених пунктом 1 частини 1 статті 186 ЦПК України, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, дійшов правильного висновку, що заявник звернувся до суду з метою отримання доказу, який би підтверджував правомірність його дій, спрямованих на отримання статусу ветерана війни.

У випадку якщо заінтересована особа отримала від заявника документи, які підтверджують факт його залучення до формувань цивільної оборони для виконання робіт з ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, проте надала відмову, яку заявник, маючи документальні підтвердження зазначеного факту, вважає безпідставною, він може оскаржити такі дії заінтересованої особи до адміністративного суду, до повноважень якого належить, зокрема, перевірка законності й обґрунтованості відмови заінтересованої особи та оцінка наданих їй заявником документів як доказів його залучення до формувань цивільної оборони для виконання робіт з ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

Наведене узгоджується із правовим висновком, зробленим Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 27 березня 2019 року у справі № 310/8703/17 (провадження № 14-98цс19).

Верховним Судом сформована усталена судова практика у справах за заявами фізичних осіб про встановлення факту участі у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у складі формувань цивільної оборони, зокрема у постановах від 27 березня 2019 року в справі № 310/8703/17, від 19 листопада 2019 року в справі № 758/1149/18, від 18 вересня 2019 року в справі № 569/5187/19, від 25 вересня 2019 року в справі № 310/8705/17, від 15 січня 2020 року в справі № 482/2312/18.

Враховуючи наведене, висновки судів першої та апеляційної інстанцій відповідають обставинам справи, які встановлені відповідно до вимог процесуального закону та узгоджуються з нормами права, які судами правильно застосовані.

Аргументи касаційної скарги не спростовують висновків судів, правильне застосовування судами попередніх інстанцій норм процесуального права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, а наведені у скарзі доводи не дають підстав для висновку про незаконність судових рішень.

Відповідно до частини 4 статті 394 ЦПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Згідно з частинами 5 та 6 статті 394 ЦПК України питання про відкриття касаційного провадження у випадку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, вирішує колегія суддів у складі трьох суддів. Ухвала про відмову у відкритті касаційного провадження повинна містити мотиви, з яких суд дійшов висновку про відсутність підстав для відкриття касаційного провадження.

Оскільки правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення, тому колегія суддів вважає, що касаційна скарга є необґрунтованою та у відкритті касаційного провадження слід відмовити.

Керуючись частинами 4 , 5 та 6 статті 394 ЦПК України Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від 16 липня 2020 року та постанову Київського апеляційного суду від 03 грудня 2020 року в справі за заявою ОСОБА_1, заінтересована особа - департамент з питань цивільного захисту та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи Київської обласної державної адміністрації, про встановлення факту, що має юридичне значення - відмовити.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: А. І. Грушицький

В. С. Висоцька

І. В. Литвиненко