Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 17.03.2020 року у справі №759/8544/19

Ухвала

Іменем України

18 травня 2020 року

м. Київ

справа № 759/8544/19

провадження № 61-3624ск20

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Дундар І. О. (суддя-доповідач), Краснощокова Є. В., Крата В. І., розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 28 січня 2020 року у складі суддів: Саліхова В. В., Шахової О. В., Вербової І. М., у справі за позовом акціонерного товариства "Укртелеком" до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про спонукання до укладення договору,

ВСТАНОВИВ:

У травні 2019 року акціонерне товариство "Укртелеком" (далі - АТ "Укртелеком") звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та просило зобов'язати відповідачів укласти з позивачем відповідний договір про відшкодування витрат з опалення, водопостачання та приймання стічних вод.

У жовтні 2019 року ОСОБА_1 подав клопотання, у якому просив залишити позов без розгляду в порядку статті 257 ЦПК України, що поданий особою, що не має цивільної процесуальної дієздатності.

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 19 листопада 2019 року клопотання ОСОБА_1 задоволено. Позов АТ "Укртелеком" залишено без розгляду.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що позов подано АТ "Укртелеком" в особі Київської міської філії АТ "Укртелеком" без належної цивільної процесуальної дієздатності.

Постановою Київського апеляційного суду від 28 січня 2020 року ухвалу Святошинського районного суду м. Києва від 19 листопада 2019 року скасовано, справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що залишаючи без руху позовну заяву, подану адвокатом Беліменко О. О. в інтересах АТ "Укртелеком", суд першої інстанції не врахував, що АТ "Укртелеком" є належним позивачем у даній справі, який має цивільну процесуальну дієздатність, а адвокат Беліменко О. О. є належним представником позивача та має право користуватись у даній справі всіма процесуальними правами позивача.

ОСОБА_1 засобами поштового зв'язку 22 лютого 2020 року подав до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Київського апеляційного суду від 28 січня 2020 року. Посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції і залишити в силі ухвалу суду першої інстанції.

Ухвалою Верховного Суду від 17 березня 2020 року касаційну скаргу залишено без руху та надано строк для усунення недоліків. Особою, яка подала касаційну скаргу, на виконання ухвали Верховного Суду від 17 березня 2020 року указані недоліки було усунуто.

Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про те, що позовна заява була подана особою, яка має процесуальні права позивача, що суперечить вимогам статей 2, 80 ЦК України та статей 48, 60 ЦПК України і не може заміняти законодавство України, застосовувати статут і положення Київської філії АТ "Укртелеком" та має право бути стороною чи представляти АТ "Укртелеком" в суді.

У відкритті касаційного провадження слід відмовити з таких мотивів.

Відповідно до частини 2 статті 175 ЦПК України позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.

У пункті 1 частини 1 статті 257 ЦПК України передбачено, що суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо позов подано особою, яка не має цивільної процесуальної дієздатності.

Згідно пункту 8 частини першої статті 257 ЦП України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо провадження у справі відкрито за заявою, поданою без додержання вимог, викладених у пункті 1 частини 1 статті 257 ЦПК України і позивач не усунув цих недоліків у встановлений судом строк.

Суд апеляційної інстанції, скасовуючи ухвалу суду першої інстанції, правильно виходив із того, що суд першої інстанції не перевірив довіреність № 3795 (чинна до 31 січня 2020року), видану 10 грудня 2018 року директором ПАТ "Укртелеком", якою уповноважено адвоката Беліменка Олександра Олександровича (свідоцтво № 3372 від 26 червня 2008 року видане Київською міською КДК адвокатури) представляти інтереси товариства в будь-яких судах України, в тому числі в третейських, при розгляді справ, стороною або третьою особою (яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору або яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору), потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем в яких виступає ПАТ "Укртелеком" або його окремі філії, з правами, наданими чинним законодавством України.

Крім того, директором товариства спільно з фінансовим директором товариства видано 02 листопада 2018 року довіреність № 3521 (чинна до 31 січня 2020 року), відповідно якої товариство уповноважило директора Київської міської філії ПАТ "Укртелеком" - Іванця А. В. вчиняти від імені товариства дії з питань діяльності Київської міської філії, зокрема укладати договори про надання правової допомоги.

Згідно частини 1 статті 47 ЦПК України здатність особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов'язки в суді (цивільно процесуальна дієздатність) мають фізичні особи, які досягли повноліття, а також юридичні особи.

Таким чином, керуючись своїм правом, директор Київської міської філії ПАТ "Укртелеком" - Іванець А. В. уклав з адвокатом Беліменко О. О. договір від 12 листопада 2018 року № 40 про надання правової допомоги, відповідно до якого адвокат Беліменко О. О. представляє інтереси ПАТ "Укртелеком" в особі Київської міської філії ПАТ "Укртелеком" з усіма правами, які настаттями 260, 394 ЦПК України позивачу, у зв'язку з чим дійшов помилкового висновку щодо залишення позову без розгляду на підставі пункту 1 частини 1 статті 257 ЦПК України.

Отже, суд апеляційної інстанції зробив обґрунтований висновок про скасування ухвали суду першої інстанції та направлення справи для продовження розгляду.

Європейський суд з прав людини зауважує, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Вимоги до прийнятності апеляції з питань права мають бути більш жорсткими ніж для звичайної апеляційної скарги. З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду як касаційного суду процедура, яка застосовується у Верховному Суді, може бути більш формальною (LEVAGES PRESTATIONS SERVICES v. FRANCE, № 21920/93, § 45, ЄСПЛ, від 23 жовтня 1996 року; BRUALLA GOMEZ DE LA TORRE v. SPAIN, № 26737/95, § 37,38, ЄСПЛ, від 19 грудня 1997 року).

Аналіз змісту касаційної скарги та оскарженого судового рішення свідчить, що правильне застосовування судом апеляційної інстанції норм права є очевидним, а касаційна скарга - необґрунтованою.

Відповідно до частини 4 статті 394 ЦПК України (в редакції, чинній станом на 07 лютого 2020 року) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Керуючись статтями 260, 394 ЦПК України (в редакції, чинній станом на 07 лютого 2020 року) Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 28 січня 2020 року у складі суддів:

Саліхова В. В., Шахової О. В., Вербової І. М., у справі за позовом акціонерного товариства "Укртелеком" до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про спонукання до укладення договору.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді: І. О. Дундар

Є. В. Краснощоков

В. І. Крат