Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 03.04.2018 року у справі №450/3013/13

Ухвала

18 квітня 2018 року

м. Київ

справа № 450/3013/13

провадження №61-10852зп18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Штелик С. П. (судді-доповідача), Лесько А. О., Мартєва С. Ю.,

розглянув заяву ОСОБА_4 про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 26 жовтня 2017 року в справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_6 про стягнення боргу за договором про надання послуг,

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2013 року ОСОБА_4 звернулася до суду з указаним позовом.

Позовні вимоги обґрунтовувала тим, що 06 липня 2010 року між нею та ОСОБА_7 був укладений договір про надання послуг. Позивач зазначала, що вона виконала свої зобов'язання за указаним договором у повному обсязі, однак ОСОБА_7 узятих на себе зобов'язань за договором не виконала та не оплатила вартість отриманих послуг в розмірі 400 000 грн.

ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_7 померла. Спадщину після смерті боржника прийняли ОСОБА_5, ОСОБА_6, які 09 вересня 2013 року отримали свідоцтва про право на спадщину за законом.

Оскільки ОСОБА_7 за життя узятих на себе договірних зобов'язань не виконала то ОСОБА_4 просила суд стягнути вартість наданих нею послуг в розмірі 400 000 грн солідарно із ОСОБА_5, ОСОБА_6 як спадкоємців боржника.

Рішенням Пустомитівського районного суду Львівської області від

17 січня 2015 року позовні вимоги ОСОБА_4 задоволено.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_6 та ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 400 000 грн, в межах вартості спадкового майна отриманого після смерті ОСОБА_7, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 року, вирішено питання про розподіл судових витрат.

Рішенням Апеляційного суду Львівської області від 20 грудня

2016 року рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від

17 січня 2015 року скасовано, ухвалено у справі нове рішення про відмову в позові.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 20 жовтня 2017 року касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилено, рішення Апеляційного суду Львівської області від 20 грудня

2016 рокузалишено без змін.

08 грудня 2017 року ОСОБА_4 звернулась до Верховного Суду України із заявою про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 20 жовтня 2017 року на підставі пункту 1 частини 1 статті 355 Цивільного процесуального кодексу України, в редакції чинній на день звернення до суду.

15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року № 2147‑ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів".

З набуттям чинності Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII Верховний Суд України, Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ, Вищий господарський суд України, Вищий адміністративний суд України припинили роботу та розпочав роботу Верховний Суд.

Відповідно до пункту 1 розділу XIII Перехідні положення ЦПК України, у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України у цивільних справах, які подані та розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку колегією у складі трьох або більшої непарної кількості суддів за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. Такі заяви розглядаються без повідомлення та виклику учасників справи, за винятком випадку, коли суд з огляду на обставини справи ухвалить рішення про інше.

23 лютого 2018 року заяву ОСОБА_8 про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 20 жовтня 2017 року передано до Касаційного цивільного суду у складі Верховного суду.

У поданій заяві ОСОБА_4, вказує на неоднакове застосування судом касаційної інстанції положень статті 1281 ЦК України, що, на її думку, спричинило ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах, у зв'язку з чим просить скасувати ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 26 жовтня 2017 року та рішення Апеляційного суду Львівської області від 20 грудня 2016 року та направити справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

На підтвердження підстави перегляду вищевказаних судових рішень, передбаченої пунктом 1 частини 1 статті 355 ЦПК України, заявник посилається на ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 22 лютого 2012 року в справі № 6-1912св12, від 20 квітня 2016 року в справі № 6-35489ск15 та від 25 травня 2016 року в справі № 699/1122/14-ц.

Перевіривши викладені у заяві доводи Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку про те, що у допуску справи за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_6 про стягнення боргу за договором про надання послуг, до провадження за заявою ОСОБА_4 про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 26 жовтня 2017 року належить відмовити з огляду на таке.

Відповідно до пункту 1 статті 355 ЦПК України, у редакції чинній на день подання заяви, заява про перегляд судових рішень у цивільних справах може бути подана з підстав неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що спричинило ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

Під судовими рішеннями у подібних правовідносинах належить розуміти такі рішення де тотожними є предмет спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені судом фактичні обставини справи, а також наявне однакове матеріально правове регулювання спірних правовідносин.

При цьому ухвалення різних за змістом судових рішень означає, що суд (суди) касаційної інстанції при розгляді двох або більше справ за подібних правовідносин при однаковому їх матеріально-правовому регулюванні дійшов (дійшли) неоднакових правових висновків.

У справі, щодо якої вирішується питання про допуск до провадження за заявою ОСОБА_4 про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 26 жовтня 2017 року, суд апеляційної, інстанції, з висновком якого погодився суд касаційної інстанції, ухвалюючи рішення про відмову у позові, виходив із того, що позовні вимоги ОСОБА_4 до спадкоємців боржника пред'явлені поза межами строку, встановленого частиною 2 статті 1281 ЦК України, відповідно до якої кредиторові спадкодавця належить протягом шести місяців від дня, коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини, пред'явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, незалежно від настання строку вимоги, тому позивач відповідно до частини 4 статті 1281 ЦК України втратив право такої вимоги.

В ухвалі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 22 лютого 2012 року, яка надана заявником на підтвердження передбаченої пунктом 1 частини 1 статті 355 Цивільного процесуального кодексу України, в редакції чинній на день подання заяви, підстави перегляду судових рішень, суд касаційної інстанції скасовуючи судові рішення попередніх судів та направляючи справу на новий розгляд до суду першої інстанції виходив із того, що суди під час розгляду справи не встановили обставини, які мають значення для вирішення спору, а саме чи були дотримані позивачем вимоги частини 1 статті 1281 ЦК України щодо пред'явлення вимог до спадкоємців боржника.

У наданій для порівняння ухвалі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 20 квітня 2016 року, суд касаційної інстанції скасовуючи рішення апеляційного суду про відмову в задоволенні позовних вимог кредитора до спадкоємців боржника та направляючи справу на новий апеляційний розгляд, виходив із того, що судом не перевірялась обставина, коли кредитору стало відомо про смерть боржника, тому висновок апеляційного суду про відмову в позові є передчасним.

В ухвалі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 25 травня 2016 року, в якій, на думку заявника, судом касаційної інстанції по іншому застосовано положення статті 1281 ЦК України, ніж в ухвалі, про перегляд якої подано заяву, суд касаційної інстанції скасував рішення суду апеляційної інстанції про відмову в стягненні коштів з спадкоємця, з направленням справи на новий апеляційний розгляд, оскільки судом апеляційної інстанції в порушення вимог статей 212 213 214 ЦПК України, у редакції чинній на день подання заяви, не було перевірено доводів позивача щодо настання строку вимоги до спадкоємця та не було надано належної оцінки поясненням позивача щодо початку перебігу вказаного строку.

Порівняння наведених судових рішень із ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 26 жовтня 2017 року, про перегляд якої подано заяву, не дає підстав вважати, що суд касаційної інстанції під час розгляду двох чи більше справ з тотожними предметами спору, підставами позову та аналогічними обставинами й однаковим регулюванням норм матеріального права у спірних правовідносинах дійшов протилежних висновків щодо заявлених вимог, оскільки фактичні обставини й підстави позову в справі, щодо якої вирішується питання про допуск до провадження ОСОБА_4 про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 26 жовтня 2017 року, та фактичні обставини й підстави позову у справах, в яких прийняті судові рішення, надані на підтвердження передбаченої пунктом 1 частини 1 статті 355 Цивільного процесуального кодексу України, в редакції чинній на день подання заяви, підстави перегляду судового рішення, не є тотожними, тому правовідносини у справах не є подібними.

З огляду на зазначене, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку про те, що у допуску справи до провадження за заявою про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 1 частини 1 статті 355 ЦПК України, у редакції чинній на день подання заяви, належить відмовити.

Згідно із положеннями частини 1 статті 360 ЦПК України, в редакції чинній на день подання заяви, у разі якщо суддя-доповідач дійде висновку, що подана заява є необґрунтованою, вирішення питання про допуск справи до провадження здійснюється колегією з трьох суддів у складі судді-доповідача та двох суддів, визначених автоматизованою системою документообігу суду додатково. Провадження відкривається, якщо хоча б один суддя із складу колегії дійшов висновку про необхідність його відкриття.

Керуючись пунктом 1 розділу XIII Перехідні положення ЦПК України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, частиною 1 статті 360 ЦПК України, в редакції, що діяла до набрання чинності Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII,

УХВАЛИВ:

У допуску справи за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_6 про стягнення боргу за договором про надання послуг, до провадження ОСОБА_4 про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 26 жовтня 2017 року, відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:С. П. Штелик А. О. Лесько С. Ю. Мартєв