Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 26.09.2019 року у справі №420/91/19

Ухвала

Іменем України

19 грудня 2019 року

м. Київ

справа №420/91/19

провадження №61-17185ск19

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати

Касаційного цивільного суду: Висоцької В. С. (суддя-доповідач),

Литвиненко І. В., Фаловської І. М. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Луганського апеляційного суду

від 09 серпня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_1, третя особа - орган опіки та піклування Новопсковської селищної ради Новопсковського району Луганської області, про визначення місця проживання дітей з матір'ю, відібрання дітей і повернення їх матері; за зустрічним позовом ОСОБА_3, ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа - орган опіки та піклування Новопсковської селищної ради Новопсковського району Луганської області, про визначення місця проживання дітей,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернулась до Новопсковського районного суду Луганської області з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_1, третя особа - орган опіки та піклування Новопсковської селищної ради Новопсковського району Луганської області, про визначення місця проживання дітей з матір'ю, відібрання дітей і повернення їх матері.

ОСОБА_3 та ОСОБА_1 звернулися із зустрічним позовом до ОСОБА_2, третя особа - орган опіки та піклування Новопсковської селищної ради Новопсковського району Луганської області, про визначення місця проживання дітей.

Ухвалою Старобільського районного суду Луганської області від 03 липня 2019 року дану справу прийнято до розгляду.

Не погодившись із вказаною ухвалою ОСОБА_3, ОСОБА_1 оскаржили її в апеляційному порядку.

Ухвалою Луганського апеляційного суду від 09 серпня 2019 року апеляційну скаргу на ухвалу суду першої інстанції повернуто заявникам з підстав, передбачених пунктом 4 частиною 5 статті 357 ЦПК України.

Повертаючи апеляційну скаргу ОСОБА_3, ОСОБА_1 на підставі пункту 4 частини 5 статті 357 ЦПК України, суд апеляційної інстанції виходив із того, що ухвала суду першої інстанції про прийняття справи до розгляду не входить до переліку ухвал, який міститься у частині 1 статті 353 ЦПК Українита не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

У касаційній скарзі, поданій у вересні 2019 року, ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції, справ передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, посилаючись на порушення судом норм процесуального права.

Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційним судом неправильно застосовано частину 2 статті 187 ЦПК України, за якою про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі суд постановляє ухвалу. Фактично, ухвала про прийняття справи до розгляду іншим судом є ухвалою про відкриття провадження у справі, оскільки відкрито нове провадження у справі.

Касаційна скарга також містить посилання на те, що суд апеляційної інстанції неправильно застосував пункт 8 частини 1 статті 353 ЦПК України, за якою окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо відкриття провадження у справі з порушенням правил підсудності.

У відкритті касаційного провадження слід відмовити з таких мотивів.

У статті 353 ЦПК України наведено перелік ухвал місцевого суду, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення суду.

Оскарження ухвал суду першої інстанції про прийняття справ до розгляду, у наведеній вище статті 353 ЦПК України, яка є спеціальною нормою процесуального права, що регламентує право апеляційного оскарження ухвал місцевого суду окремо від рішення суду, не передбачено.

Згідно з пунктом 4 частини 5 статті 357 ЦПК України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції, якщо апеляційну скаргу подано на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Обґрунтованим є висновок апеляційного суду, що ЦПК України не передбачена можливість оскарження окремо від рішення суду ухвали місцевого суду про прийняття справи до розгляду, а тому наявні правові підстави для повернення апеляційної скарги особі, яка її подала.

Підстави вважати, що апеляційний суд допустив порушення норм процесуального права, відсутні.

Щодо посилання в касаційній скарзі на порушення правил підсудності.

Зі змісту ухвали Старобільського районного суду Луганської області

від 03 липня 2019 року вбачається, що передача даної справи до Старобільського районного суду Луганської області відбулась за розпорядженням Новопсковського районного суду Луганської області

від 01 липня 2019 року

Положеннями статті 31 ЦПК України встановлено порядок передача справи з одного суду до іншого.

Суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо: 1) справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду; 2) після задоволення відводів (самовідводів) чи з інших підстав неможливо утворити новий склад суду для розгляду справи; 3) ліквідовано або з визначених законом підстав припинено роботу суду, який розглядав справу (частина 1 статті 31 ЦПК України).

Відповідно до статті 32 ЦПК України спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статті 32 ЦПК України, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.

Із змісту касаційної скарги, оскаржуваної ухвали та доданих до касаційної скарги матеріалів убачається, що вона є необґрунтованою, правильне застосовування норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення, а наведені в ній доводи не дають підстав для висновків щодо їх незаконності та неправильності.

За правилом пункту 5 частини 2 статті 394 ЦПК України суд в порядку, передбаченому частинами четвертою, п'ятою цієї статті, відмовляє у відкритті касаційного провадження, якщо касаційна скарга є необґрунтованою.

Відповідно до пункту 2 частини 4 статті 394 ЦПК України у справі з ціною позову, що не перевищує п'ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (крім справ, які відповідно до пункту 2 частини 4 статті 394 ЦПК України розглядаються за правилами загального позовного провадження), а також у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо: правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Зі змісту касаційної скарги, оскаржуваного судового рішення та доданих до касаційної скарги матеріалів убачається, що вона є необґрунтованою, правильне застосовування норм процесуального права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, а наведені в ній доводи не дають підстав для висновків щодо незаконності та неправильності судового рішення.

Керуючись пунктом 5 частини 2 статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Луганського апеляційного суду від 09 серпня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_1, третя особа - орган опіки та піклування Новопсковської селищної ради Новопсковського району Луганської області, про визначення місця проживання дітей з матір'ю, відібрання дітей і повернення їх матері; за зустрічним позовом ОСОБА_3, ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа - орган опіки та піклування Новопсковської селищної ради Новопсковського району Луганської області, про визначення місця проживання дітей.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: В. С. Висоцька

І. В. Литвиненко

І. М. Фаловська