Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 22.04.2021 року у справі №183/5400/18

УХВАЛА

14 квітня 2021 року

м. Київ

справа № 183/5400/18

провадження № 61-4859ск21

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Антоненко Н. О. (суддя-доповідач), Крата В. І., Русинчука М.

М., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" на рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 04 серпня 2020 року та на постанову Дніпровського апеляційного суду від 25 лютого 2021 року в справі за позовом акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2018 року АТ КБ "ПриватБанк" звернулося в суд із позовом, в якому просило стягнути з відповідача на свою користь 110 461,32 грн заборгованості за кредитним договором.

Рішенням Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 04 серпня 2020 року в складі судді Сороки О. В., залишеним без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 25 лютого 2021 року в складі колегії суддів Городничої В. С., Лаченкової О. В., Петешенкової М. Ю., у задоволенні позову відмовлено.

22 березня 2021 року АТ КБ "ПриватБанк" засобами поштового зв'язку подало до Верховного Суду касаційну скаргу на вказані судові рішення.

У відкритті касаційного провадження слід відмовити з наступних підстав.

Відповідно до пункту 1 частини 6 , частини 9 статті 19 ЦПК України для цілей пункту 1 частини 6 , частини 9 статті 19 ЦПК України малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Ціна позову у справі № 183/5400/18 становить 110 461,32 грн та не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а тому справа є малозначною у силу вимог закону.

АТ КБ "ПриватБанк" у касаційній скарзі зазначає, що суди не врахували висновки Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах у справах №№ 591/8058/15-ц, 743/150/17,279/3879/16-ц, чим порушено формування єдиної правозастосовчої практики, проте не обґрунтовує, чому саме касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики.

Посилання АТ КБ "ПриватБанк" у касаційній скарзі на виняткове значення для банку цієї справи у зв'язку з невиконанням відповідачем зобов'язань за кредитним договором щодо сплати відсотків за користування кредитними коштами тягне загрозу для повернення банком залучених коштів вкладникам та ставить під загрозу репутацію банку, що перешкоджає його стабільній роботі, обмежує права та порушує майнові інтереси позивача, не беруться до уваги, оскільки надання на договірних засадах юридичним і фізичним особам грошових сум у кредит та права і обов'язки банку, які виникають з даних правовідносин, є суттю діяльності банку.

Посилання у касаційній скарзі на порушення норм матеріального та процесуального права фактично підтверджує незгоду особи, яка подала касаційну скаргу, з оскарженими судовими рішеннями.

Однією з основних засад судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом (пункт 8 частини 2 статті 129 Конституції України, пункт 9 частини 3 статті 2 ЦПК України).

Європейський суд з прав людини зауважує, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Вимоги до прийнятності апеляції з питань права мають бути більш жорсткими ніж для звичайної апеляційної скарги. З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду, як касаційного суду, процедура, яка застосовується у Верховному Суді може бути більш формальною (LEVAGES PRESTATIONS SERVICES v. FRANCE, № 21920/93, § 45, ЄСПЛ, від 23 жовтня 1996 року; BRUALLA GOMEZ DE LA TORRE v. SPAIN, № 26737/95, § 37,38, ЄСПЛ, від 19 грудня 1997 року).

З огляду на викладене та відповідно до пункту 2 частини 3 статті 389, пункту 1 частини 2 статті 394 ЦПК України у відкритті касаційного провадження у цій справі слід відмовити.

Керуючись пунктом 2 частини 3 статті 389, пунктом 1 частини 2 статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" на рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 04 серпня 2020 року та на постанову Дніпровського апеляційного суду від 25 лютого 2021 року відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді Н. О. Антоненко

В. І. Крат

М. М. Русинчук