Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 21.12.2020 року у справі №752/4479/16

Ухвала

18 грудня 2020 року

м. Київ

справа № 752/4479/16-ц

провадження № 61-17735ск20

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

Шиповича В. В. (суддя - доповідач), Синельникова Є. В., Хопти С. Ф.,

розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1, в інтересах якого діє адвокат Мірошник Сергій Борисович, на постанову Київського апеляційного суду, у складі колегії суддів: Олійника В. І., Желепи О. В., Кулікової С. В., від 07 жовтня 2020 року у справі за скаргою ОСОБА_2 на бездіяльність старшого державного виконавця Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві Галас Галини Іванівни,

заінтересована особа, - ОСОБА_1,

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2020 року ОСОБА_2 звернулася до суду із скаргою на бездіяльність старшого державного виконавця Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м.

Києві (далі - Голосіївського РВДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві) Галас Г. І.

Скарга обґрунтована тим, що рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 23 червня 2016 року стягнуто із ОСОБА_1, на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання сина ОСОБА_3,

ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі ј частини всіх видів заробітку щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на період навчання дитини, починаючи із 22 березня 2016 року і до досягнення дитиною 23 років.

14 вересня 2016 року державним виконавцем Голосіївського РВДВС м. Київ ГТУЮ у місті Києві відкрито виконавче провадження № 52210489.

Боржник ОСОБА_1, крім заробітної плати, отримує також пенсію, однак аліменти на пенсію не нараховувались.

02 жовтня 2019 року старшим державним виконавцем Голосіївського РВДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві Галас Г. І. прийнято постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника. Проте, зазначену постанову державним виконавцем направлено для виконання лише за місцем роботи боржника, що свідчить про протиправну бездіяльність державного виконавця, яка полягає у виконанні рішення суду не в повному обсязі.

З огляду на викладене ОСОБА_2, просила суд зобов'язати Голосіївський РВДВС м.

Київ ГТУЮ у м. Києві в особі старшого державного виконавця Галас Г. І.: виконати рішення Голосіївського районного суду м. Києва

від 23 червня 2016 року у справі № 752/4479/16-ц в частині стягнення з пенсії ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання сина ОСОБА_3; направити постанову про звернення стягнення на доходи боржника від 02 жовтня 2019 року на виконання до ГУ ПФУ в м. Києві для стягнення аліментів на утримання ОСОБА_3 із пенсії ОСОБА_1.

Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва, у складі судді Плахотнюк К. Г., від 23 липня 2020 року скаргу залишено без задоволення.

Постановою Київського апеляційного суду від 07 жовтня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено, ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 23 липня 2020 року скасовано, скаргу

ОСОБА_2 задоволено, зобов'язано Голосіївський РВДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві, в особі старшого державного виконавця Галас Г. І., виконати рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 23 червня 2016 року у справі № 752/4479/16-ц в частині стягнення з пенсії ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання сина ОСОБА_3; зобов'язано Голосіївський РВДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві, в особі старшого державного виконавця Галас Г. І. направити постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 02 жовтня 2019 року на виконання до ГУ ПФУ в м. Києві для стягнення аліментів на утримання ОСОБА_3 з пенсії ОСОБА_1. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

26 листопада 2020 року засобами поштового зв'язку представник ОСОБА_1 - адвокат Мірошник С. Б. подав до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Київського апеляційного суду від 07 жовтня 2020 року (повний текст складено 12 жовтня 2020 року), в якій просив постанову апеляційного суду скасувати, а провадження за апеляційною скаргою адвоката Самофалової О. Ю., яка діє від імені та в інтересах ОСОБА_2 на ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 23 липня 2020 року закрити, а у разі незадоволення вимог про закриття провадження за апеляційною скаргою, постанову апеляційного суду скасувати, а ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.

Касаційна скаргамотивована тим, що апеляційний суд необґрунтовано відмовив у задоволенні клопотання про закриття апеляційного провадження, оскільки ордер КВ № 272057 від 13 березня 2019 року, виданий адвокатом Самофаловою О. Ю. на представництво інтересів ОСОБА_2, не містить відомостей про номер і дату видачі посвідчення адвоката, адресу робочого місця адвоката, а також в ордері не зазначений конкретний суд, у якому надається правова допомога адвокатом.

Крім того, суд апеляційної інстанції, посилаючись на постанову Кабінету Міністрів України від 26 лютого 1993 року № 146 "Перелік видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб" (далі - постанову Кабінету Міністрів України

від 26 лютого 1993 року № 146), дійшов помилкового висновку, зазначивши, що пенсія є трудовим доходом боржника, не взявши до уваги те, що право на пенсійне забезпечення є складовою конституційного права на соціальний захист громадян, яке згідно з частини 2 статті 46 Конституції України гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням і не є заробітком громадян або іншим доходом, пов'язаним з будь-яким видом діяльності.

Викладене у касаційній скарзі клопотання заявника про поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення підлягає задоволенню, оскільки аналіз касаційної скарги та доданих до неї матеріалів дають підстави для висновку, що строк на касаційне оскарження пропущений з поважних причин.

За змістом частини 1 статті 394 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження) вирішує колегія у складі трьох суддів після одержання касаційної скарги, оформленої відповідно до вимог статті 392 ЦПК України.

Відповідно до вимог частини 2 статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2,3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

У разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення (частина 4 статті 394 ЦПК України).

Вказане правило застосовується судом касаційної інстанції також при оскарженні постанови апеляційного суду, яка прийнята за результатами апеляційного перегляду відповідної ухвали суду першої інстанції.

Ухвала суду за результатами розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця, не є ухвалою, якою закінчено розгляд справи.

Верховний Суд вважає, що касаційна скарга є необґрунтованою, а правильне застосування апеляційним судом норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування та тлумачення.

Судами встановлено, що боржник у виконавчому провадженні про стягнення аліментів, крім заробітної плати, отримує пенсію.

02 жовтня 2019 року державним виконавцем винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи ОСОБА_1, яку направлено для виконання лише за місцем роботи боржника.

Стаття 129 Конституції України передбачає, що обов'язковість судового рішення належить до основних засад судочинства.

Відповідно до статті 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до статті 447 ЦПК України, порушено їхні права чи свободи.

Відповідно до положень частини 1 статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов'язаний вживати передбачених частини 1 статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

У частині 1 статті 183 СК України зазначено, що частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Відповідно до статті 81 СК України перелік видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб, затверджується Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 26 лютого 1993 року № 146 затверджено Перелік видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб (далі - Перелік).

Відповідно до підпункту 14 пункту 1 Переліку, утримання аліментів з працівників провадиться з усіх видів заробітку і додаткової винагороди як за основною роботою, так і за роботою за сумісництвом, в тому числі з одержуваної пенсії, за винятком надбавок до пенсії, що виплачуються інвалідам першої групи на догляд за ними.

Отже пенсія є тим видом доходу, який враховується під час розрахунку та стягнення аліментів.

Доводи касаційної скарги про те, що рішення Голосіївського районного суду м.

Києва від 23 червня 2016 року передбачає стягнення аліментів виключно із заробітної плати боржника є надуманими.

У разі, якщо боржник добровільно сплачував аліменти синові зі своєї пенсії, він не позбавлений права надати відповідні докази державному виконавцю.

Апеляційний суд, встановивши, що державний виконавець не вчинив всіх необхідних дій, спрямованих на стягнення аліментів з пенсії боржника, дійшов обґрунтованого висновку про задоволення скарги ОСОБА_2.

Посилання заявника на те, що в ордері на надання правничої допомоги на підставі якого адвокат Самофалової О. Ю. здійснювала в суді представництво інтересів ОСОБА_2, відсутні реквізити посвідчення адвоката та адреса його робочого місця, а в графі "Назва органу, в якому надається правова допомога" вказано "У підприємствах, установах, організаціях України усіх форм власності, всіх судах системи судоустрою, правоохоронних органах, органах прокуратури", на правильність вирішення справи апеляційним судом не впливають.

З огляду на викладене касаційна скарга є необґрунтованою, правильне застосування апеляційним судом норм права при розгляді скарги на бездіяльність державного виконавця є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, а тому у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити.

Керуючись статтями 388, 389, 390, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Поновити ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження постанови Київського апеляційного суду від 07 жовтня 2020 року у справі № 752/4479/16-ц.

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1, в інтересах якого діє адвокат Мірошник Сергій Борисович, на постанову Київського апеляційного суду від 07 жовтня 2020 року у справі № 752/4479/16-ц.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді: В. В. Шипович

Є. В. Синельников

С. Ф. Хопта