Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 21.05.2019 року у справі №641/3764/18

Ухвала

Іменем України

16 травня 2019 року

м. Київ

справа № 641/3764/18

провадження № 61-8352ск19

Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

Синельникова Є. В. (суддя-доповідач), Білоконь О. В., Хопти С. Ф.,

розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Харківського апеляційного суду від 20 березня 2019 року у справі

за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення безпідставно набутого майна,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення безпідставно набутих коштів у розмірі 16 100 доларів США.

В обґрунтування свого позову позивач зазначила, що нею 26 серпня 2015 року у акціонерному товаристві "ОТП Банк" відкрито валютний рахунок

у доларах США. 27 серпня 2015 року, на підставі усного договору доручення між сторонами, позивачем видано відповідачу довіреність, посвідчену приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Жиляєвою Н. В. за № 5034, для зняття коштів із вказаного рахунку. Вказала, що відповідач зняв з рахунку кошти, але їй не повернув.

Рішенням Комінтернівського районного суду м. Харкова від 21 січня

2019 року позовні вимоги ОСОБА_1 - задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму коштів у розмірі 16 100 доларів США.

Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Постановою Харківського апеляційного суду від 20 березня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено.

Рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 21 січня

2019 року скасовано.

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення безпідставно набутого майна відмовлено в повному обсязі.

Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

У касаційній скарзі, поданій 19 квітня 2019 року, ОСОБА_1 просить скасувати постанову Харківського апеляційного суду від 20 березня

2019 року і ухвалити нове рішення про задоволення її позову, посилаючись

на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу, обґрунтовано тим,

що суд апеляційної інстанції безпідставно виходив з того, що грошовими коштами відповідач розпорядився в межах повноважень, визначених довіреністю, та не врахував, що відповідач не повернув їй кошти, отримані на підставі довіреності.

Перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла наступного висновку.

Суд апеляційної інстанції встановив, що ОСОБА_1 та

ОСОБА_2 з 06 грудня 2008 року перебували у шлюбі, який було розірвано рішенням Червонозаводського районного суду м. Харкова від 17 травня 2017 року.

ОСОБА_1 на ім'я ОСОБА_2 були видані нотаріально посвідчені довіреності від 27 серпня 2015 року та від 04 серпня 2016 року, якими ОСОБА_1 уповноважила ОСОБА_2 бути представником у ПАТ "ОТП Банк" з метою розпорядження рахунками, а тому числі надавла право ОСОБА_2 отримувати грошові кошти та розпоряджатися грошовими коштами (заробітна плата, яку позивач отримувала за кордоном) на рахунках на власний розсуд.

У відповідності до частини 1 статті 1004 ЦК України повірений зобов'язаний вчиняти дії відповідно до змісту даного йому доручення.

У відповідності до статті 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).

Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Здійснення права спільної сумісної власності врегульовано статтею 63 СК України, відповідно до якої дружина та чоловік мають рівні права

на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Згідно з частиною 2 статті 61 СК України об'єктом права спільної сумісної власності є заробітна плата, пенсія, стипендія, інші доходи, одержані одним із подружжя.

Суд апеляційної інстанції встановивши, що ОСОБА_2 діяв правомірно на підставі наданих позивачем довіреностей, факт отримання грошових коштів у період перебування у шлюбних відносинах з ОСОБА_1, не заперечував, а грошові кошти знімав з рахунку у період перебування сторін у шлюбних відносинах, отже ці кошти були спільною сумісною власністю подружжя і витрачались в інтересах сім'ї, дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для застосування положень статті 1212 ЦК України, визнання вказаних коштів безпідставно отриманим майном та правильно відмовив ОСОБА_1 у задоволенні її позовних вимог до колишнього чоловіка ОСОБА_2

Відповідно до пункту 5 частини 2 статті 394 ЦПК України у відкритті касаційного провадження у справі належить відмовити, якщо суд в порядку, передбаченому частинами четвертою, п'ятою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.

Відповідно до пункту 2 частини 4 статті 394 ЦПК України у справі з ціною позову, що не перевищує п'ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (крім справ, які відповідно до пункту 2 частини 4 статті 394 ЦПК України розглядаються за правилами загального позовного провадження) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

З урахуванням наведеного вище, колегія суддів дійшла висновку, що правильність застосування судом апеляційної інстанції вищевказаних норм норм матеріального права не викликає розумних сумнівів, а касаційна скарга ОСОБА_1 на постанову Харківського апеляційного суду від 20 березня 2019 року є необґрунтованою.

Згідно з частиною 5 статті 394 ЦПК України, у разі якщо суддя-доповідач дійде висновку, що подана касаційна скарга є необґрунтованою, вирішення питання про відкриття провадження здійснюється постійною колегією суддів, до складу якої входить суддя-доповідач. Якщо жоден суддя із складу колегії не дійде висновку про необхідність відкриття касаційного провадження через необґрунтованість скарги, колегія суддів постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження.

Керуючись пунктом 5 частини 2 , частинами 4 , 5 та 6 статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Харківського апеляційного суду

від 20 березня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1

до ОСОБА_2 про стягнення безпідставно набутого майна - відмовити.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: Є. В. Синельников

О. В. Білоконь

С. Ф. Хопта