Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 21.03.2021 року у справі №761/45026/16

Ухвала

19 березня 2021 року

м. Київ

справа № 761/45026/16-ц

провадження № 61-4193ск21

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

Синельникова Є. В. (суддя-доповідач), Хопти С. Ф., Шиповича В. В.,

розглянув касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на постанову Київського апеляційного суду

від 10 лютого 2021 року у справі за скаргою ОСОБА_1 на постанову державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Ліщинського Олексія Валерійовича про розшук майна боржника, заінтересована особа - об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Івана Франка, 4",

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду із скаргою

на постанову державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Ліщинського О. В. про розшук майна боржника від 11 вересня 2019 року, винесену у виконавчому провадженні № 57251837, заінтересована особа - об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Івана Франка, 4" (далі - ОСББ "Івана

Франка, 4").

Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 16 листопада 2020 року, залишеною без змін постановою Київського апеляційного суду від 10 лютого 2021 року, у задоволенні скарги ОСОБА_1

на постанову державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Ліщинського О. В. про розшук майна боржника, заінтересована особа - ОСББ "Івана Франка, 4", відмовлено.

12 березня 2021 року до Верховного Суду представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Київського апеляційного суду від 10 лютого 2021 року і направити справу

на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до частини 3 статті3 ЦПК України провадження

у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Частиною 1 статті 394 ЦПК України передбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог Частиною 1 статті 394 ЦПК України, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).

Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки касаційна скарга подана на судове рішення у малозначній справі,

що не підлягає касаційному оскарженню.

Згідно зі статтею 129 Конституції України та статтями 2, 17 ЦПК України однією з основних засад цивільного судочинства є забезпечення апеляційного перегляду справи та у визначених законом випадках -

на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України "Про виконання рішень

та застосування практики Європейського суду з прав людини"), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви.

Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції та специфіку його повноважень як "суду права", процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, враховуючи те, що провадження здійснюється судом після розгляду справи судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції, і учасникам справи був наданий відповідний обсяг гарантій права на справедливий суд у судах попередніх інстанції.

Згідно з пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах

та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, зазначених

у цій же статті ЦПК України.

Встановлення у процесуальному законі виняткових підстав для касаційного оскарження судових рішень у малозначних справах, лише у тих випадках, коли таке оскарження є дійсно необхідним (зокрема, коли касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до ЦПК України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу), має гарантувати право на остаточне та обов'язкове до виконання судове рішення, сприяти стабільності цивільних правовідносин.

У відповідності до частини 1 статті 258 ЦПК України судовими рішеннями є: ухвали, рішення, постанови, судові накази.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 176 ЦПК України у позовах

про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою,

яка стягується, чи оспорюваною сумою за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.

Виконання судового рішення є завершальною стадією судового провадження.

ОСОБА_1 оскаржує дії державного виконавця, проведені

при примусовому виконанні рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 26 липня 2017 року у справі № 761/45026/16-ц про стягнення

з неї на користь ОСББ "Івана Франка, 4" заборгованості за житлово-комунальні послуги у розмірі 39 220,30 грн.

Отже, справа № 761/45026/16-ц про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, на судове рішення у якій подана касаційна скарга, відноситься до категорії малозначних в силу вимог процесуального закону,

які відповідають критеріям правової визначеності та передбачуваності.

Касаційна скарга не містить посилань на наявність обставин,

які передбачені підпунктами а-г пункту 2 частини 3 статті 389 ЦПК України.

Обставин, за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню, Верховним Судом у цій справі

не встановлено.

Відповідно до вимог пункту 1 частини 2 статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

З урахуванням наведеного, оскільки представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подав касаційну скаргу на судове рішення у малозначній справі, що не підлягає касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити.

Керуючись статтею 129 Конституції України, частинами 6 , 9 статті 19, пунктом 2 частини 3 статті 389, частиною 1 , пунктом 1 частини 2 статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на постанову Київського апеляційного суду від 10 лютого 2021 року у справі за скаргою ОСОБА_1 на постанову державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції

(м. Київ) Ліщинського Олексія Валерійовича про розшук майна боржника, заінтересована особа - об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Івана Франка, 4" - відмовити.

Копію ухвали та додані до касаційної скарги матеріали направити особі,

яка подала касаційну скаргу.

Ухвала суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді: Є. В. Синельников

С. Ф. Хопта

В. В. Шипович