Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 20.08.2019 року у справі №643/437/19

Ухвала

Іменем України

19 серпня 2019 року

м. Київ

справа № 643/437/19

провадження № 61-15061ск19

Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

Кривцової Г. В. (суддя-доповідач), Лідовця Р. А., Сакари Н. Ю.,

розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Харківського апеляційного суду у складі колегії суддів: Маміної О. В., Кругової С. С., Пилипчук Н. П. від 18 червня 2019 року у справі за позовом акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Заочним рішенням Московського районного суду міста Харкова від 25 лютого 2019 року позов акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" (далі - АТ КБ "ПриватБанк") до ОСОБА_1 задоволено частково.

Ухвалою Московського районного суду міста Харкова від 14 травня 2019 року заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення залишено без задоволення.

На вказане заочне рішення суду першої інстанції ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу.

Ухвалою Харківського апеляційного суду від 27 травня 2019 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на заочне рішення Московського районного суду міста Харкова від 25 лютого 2019 року у цивільній справі за позовом АТ КБ "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

13 червня 2019 року до суду апеляційної інстанції ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу на ухвалу Московського районного суду міста Харкова від 14 травня 2019 року про відмову у перегляді заочного рішення.

Ухвалою Харківського апеляційного суду від 18 червня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Московського районного суду міста Харкова від 14 травня 2019 року повернуто апелянту.

До Верховного Суду 31 липня 2019 року ОСОБА_1, засобами поштового зв'язку, подав касаційну скаргу на ухвалу Харківського апеляційного суду від 18 червня 2019 року, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просить скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції.

У відкритті касаційного провадження слід відмовити з таких підстав.

Відповідно до ч.4 ст. 287 ЦПК України, у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ч.4 ст. 287 ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Положення частини 1 статті 353 ЦПК України містить вичерпний перелік ухвал суду першої інстанції, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення суду.

Вказаний перелік не містить ухвали суду першої інстанції щодо залишення без задоволення заяви про перегляд заочного рішення.

Згідно з частиною 2 статті 353 ЦПК України заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Пунктом 4 частини 5 статті 357 ЦПК України визначено, що апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції, якщо скаргу подано на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про повернення апеляційної скарги з підстав, визначених пунктом 4 частини 5 статті 357 ЦПК України, оскільки ухвала Московського районного суду міста Харкова від 14 травня 2019 року про залишення без задоволення заяви відповідача про перегляд заочного рішення не підлягає апеляційному оскарженню, а заперечення на неї включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

При цьому, колегія суддів зазначає, що право на апеляційне оскарження ухвали про залишення без задоволення заяви відповідача про перегляд заочного рішення, заявникміг реалізувати у порядку, визначеному частиною 2 статті 353 ЦПК України.

Посилання заявника на те, що апеляційний суд порушив його конституційне право на звернення до суду - спростовується тим, що ухвалою апеляційного суду від 27 травня 2019 року вже було відкрито провадження за апеляційною скаргою заявника на заочне рішення Московського районного суду міста Харкова від 25 лютого 2019 року.

Згідно із положенням частини 2 статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно з пунктом 5 частини 2 статті 394 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд в порядку, передбаченому частинами четвертою, п'ятою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.

Відповідно до пункту 2 частини 4 статті 394 ЦПК України у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Оскільки правильне застосування судом апеляційної інстанції пункту 4 частини 5 статті 357 ЦПК України є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення, то колегія суддів вважає, що касаційна скарга є необґрунтованою та у відкритті касаційного провадження слід відмовити.

Доводи касаційної скарги висновки суду апеляційної інстанції не спростовують, на законність судового рішення не впливають.

Керуючись статтями 389, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Харківського апеляційного суду від 18 червня 2019 року у справі за позовом акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Додані до скарги матеріали повернути заявнику.

Ухвала суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді Г. В. Кривцова

Р. А. Лідовець

Н. Ю. Сакара