Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 18.11.2020 року у справі №766/22562/18

Ухвала

16 листопада 2020 року

м. Київ

справа № 766/22562/18

провадження № 61-15666ск20

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

Шиповича В. В. (суддя - доповідач), Синельникова Є. В., Хопти С. Ф.,

розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 02 березня 2020 року та постанову Херсонського апеляційного суду від 15 вересня 2020 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до державного вищого навчального закладу "Херсонський державний аграрний університет" про поновлення умов праці та стягнення недоплаченої заробітної плати,

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2018 року ОСОБА_1 звернувся із позовом до державного вищого навчального закладу "Херсонський державний аграрний університет" (далі - ДВНЗ "ХДАУ") про поновлення умов праці та стягнення недоплаченої заробітної плати.

Просив суд поновити його попередні істотні умови праці на посаді доцента кафедри економіки та фінансів ДВНЗ "ХДАУ" шляхом скасування наказу ДВНЗ "ХДАУ" від 08 жовтня 2018 року № 623/3 в частині встановлення ставки 0,25 на посаді доцента кафедри економіки та фінансів ДВНЗ "ХДАУ" і встановлення повної ставки на цій посаді з 08 жовтня 2018 року по 15 березня 2019 року та стягнути з відповідача недоплачений посадовий оклад разом з надбавками у розмірі 12 311,47 грн; недоплачену допомогу на оздоровлення за 2018 рік у розмірі 4 519,50 грн; недоплачену допомогу на оздоровлення за 2019 рік у розмірі 5 469,53 грн; недоплачений заробіток, який зберігається при наданні щорічної оплачуваної відпустки у розмірі 16 434,72 грн з подальшим вирахуванням із вказаних сум обов'язкових податків і зборів.

Рішенням Херсонського міського суду Херсонської області від 02 березня 2020 року, яке залишено без змін постановою Херсонського апеляційного суду від 15 вересня 2020 року, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

21 жовтня 2020 року засобами поштового зв'язку ОСОБА_1 подав касаційну скаргу на рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 02 березня 2020 року та постанову Херсонського апеляційного суду від 15 вересня 2020 року, повний текст якої складено 25 вересня

2020 року. Просив оскаржені судові рішення скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Частиною 1 статті 394 ЦПК України передбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог Частиною 1 статті 394 ЦПК України, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).

Колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки касаційна скарга подана на судові рішення у малозначній справі.

Згідно зі статтею 129 Конституції України та статей 2, 17 ЦПК України однією з основних засад цивільного судочинства є забезпечення апеляційного перегляду справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

ОСОБА_1 реалізував своє право на апеляційний перегляд справи № 766/22562/18.

Відповідно до Рекомендацій № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи

від 07 лютого 1995 року, скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу.

Європейський суд з прав людини у Рішенні від 05 квітня 2018 року (справа "Зубац проти Хорватії" (Zubac v. Croatia), № 40160/12) вказав на обмеженість доступу до судів вищої інстанції. Право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати обмеженням, які дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, і таке регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.

Спосіб застосування пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод до апеляційних та касаційних судів залежить від особливостей судового провадження, про яке йдеться, і необхідно враховувати всю сукупність процесуальних дій, проведених в рамках національного правопорядку, а також роль судів касаційної інстанції в них; умови прийнятності касаційної скарги щодо питань права можуть бути суворіші, ніж для звичайної скарги (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Леваж Престасьон Сервіс" проти Франції", рішення Європейського суду з прав людини у справі "Шамоян проти Вірменії".

Крім того Європейський суд з прав людини в Ухвалі щодо неприйнятності заяви № 26293/18 від 09 жовтня 2018 року у справі "Азюковська проти України" (Azyukovska v. Ukraine) зазначив, що застосування критерію малозначності справи у справі було передбачуваним, справа була розглянута судами двох інстанцій, які мали повну юрисдикцію, заявниця не продемонструвала наявності інших виключних обставин, які за положеннями кодексу могли вимагати касаційного розгляду справи.

Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у такому суді можуть бути більш формальними, враховуючи те, що провадження здійснюється після розгляду справи судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.

Згідно з пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Відповідно до пункту 1 частини 6 статті 19 ЦПК України для цілей пункту 1 частини 6 статті 19 ЦПК України малозначними є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до пункту 2 частини 6 статті 19 ЦПК України для цілей пункту 2 частини 6 статті 19 ЦПК України малозначними справами є справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує двісті п'ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Пунктом 1 частини 1 статті 176 ЦПК України передбачено, що у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується.

Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на

01 січня календарного року, в якому подається скарга (частина 9 статті 19 ЦПК України).

Ціна позову в справі №766/22562/18 становить 38 735,22 грн, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого станом на 01 січня 2020 року (2 102 грн х 100).

Справа №766/22562/18 не є справою значної складності, не належить до категорії справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, а крім того, відкриваючи провадження у справі Херсонський міський суд Херсонської області в ухвалі від 19 листопада 2018 року визнав справу № 766/22562/18 малозначною.

Касаційна скарга не містить доводів, які б свідчили про наявність випадків, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України, за яких судові рішення у малозначній справі підлягають касаційному оскарженню.

Верховним Судом досліджено та взято до уваги: категорію справи, ціну та предмет позову, а також значення справи для сторін і суспільства, та не встановлено випадків, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України.

Незгода позивача із оскарженими судовими рішеннями не є сама по собі обставиною, що свідчить про наявність випадків для відкриття касаційного провадження у малозначній справі.

Встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій (постанова Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц).

Відповідно до вимог пункту 1 частини 2 статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Таким чином касаційну скаргу подано на судові рішення, ухвалені у малозначній справі; позивачем реалізовано право на апеляційний перегляд справи; справа розглянута судами двох інстанцій, які мали повну юрисдикцію щодо вирішення спору; наявність випадків, передбачених підпунктами а) - г) пункту 2 частини 3 статті 389 ЦПК України, колегією суддів не встановлено, а тому у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити.

Керуючись статтею 129 Конституції України, частиною 6 , 9 статті 19, пунктом 2 частини 3 статті 389, пунктом 1 частини 2 статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 02 березня 2020 року та постанову Херсонського апеляційного суду від 15 вересня 2020 року в цивільній справі № 766/22562/18.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді: В. В. Шипович

Є. В. Синельников

С. Ф. Хопта