Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 15.08.2019 року у справі №643/14143/17

Ухвала

17 вересня 2019 року

м. Київ

справа № 643/14143/17

провадження № 61-15142ск19

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Лідовця Р. А. розглянув клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення та касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Московського районного суду м. Харкова від 04 квітня 2018 року та постанову Харківського апеляційного суду від 05 квітня 2019 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2019 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на рішення Московського районного суду м.

Харкова від 04 квітня 2018 року та постанову Харківського апеляційного суду від 05 квітня 2019 року з пропуском строку на касаційне оскарження судового рішення, оскільки згідно з поштовим штемпелем на конверті касаційна скарга відправлена до Верховного Суду 05 серпня 2019 року.

Ухвалою судді Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду

від 15 серпня 2019 року визнано наведені ОСОБА_1 підстави для поновлення строку на касаційне оскарження неповажними, запропоновано надати належні докази на підтвердження поважності причин пропуску строку, а касаційну скаргу залишено без руху з наданням строку для усунення недоліків. Крім того, запропоновано доплатити судовий збір за подання касаційної скарги та надати документ, що підтверджує сплату судового збору. Зазначено строк виконання ухвали, а також попереджено про наслідки її невиконання.

У наданий суддею Касаційного цивільного суду у складі Верховного Судустрок ОСОБА_1 направила матеріали на усунення недоліків, зазначених в ухвалі Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 15 серпня 2019 року.

У заяві про поновлення строку на касаційне оскарження заявник зазначає, що повний текст оскаржуваного рішення Московського районного суду м. Харкова вона отримала 29 липня 2019 року, що підтверджується наданими доказами.

Однак такі доводи ОСОБА_1 щодо поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження неможливо визнати поважними, оскільки зазначені причини пропуску строку є по суті аналогічними, які заявник зазначала у касаційній скарзі і які вже були визнані неповажними. Крім того ОСОБА_1 не надано доказів, які підтверджують дату отримання копії постанови Харківського апеляційного суду від 05 квітня 2019 року.

Частиною 1 статті 44 ЦПК України передбачено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до пункту 4 частини 2 статті 394 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником в строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження, визнані судом неповажними.

Норми ЦПК України не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного процесуального строку. Такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.

Разом з тим, право суду на поновлення строку не є безмежним.

У статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод проголошено право на справедливий судовий розгляд.

Одним з елементів справедливого судового розгляду є принцип правової визначеності прав і обов'язків сторін спору та неможливість безпідставного поновлення пропущеного процесуального строку для оскарження рішення суду, що набрало законної сили, лише з метою його скасування на шкоду інтересам іншого учасника процесу.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"), поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, зі спливом значного проміжку часу, є порушенням принципу юридичної визначеності та "права на суд", гарантованого пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (пункти 42 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Пономарьов проти України" від 3 квітня 2008 року).

Необґрунтоване поновлення процесуальних строків на оскарження "остаточного судового рішення" є порушенням принципу res judicata (правової визначеності), про що неодноразово наголошувалося у практиці Європейського суду з прав людини.

Так, у параграфі 41 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Пономарьов проти України" від 3 квітня 2008 року зазначено, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Аналогічні висновки викладені Європейським судом з прав людини також у справах "Науменко проти України" від 9 листопада 2004 року, "Полтораченко проти України" від 18 січня 2005 року та "Тімотієвич проти України" від 8 листопада 2005 року.

Поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення без доведеності поважності причин не забезпечувало б рівновагу між інтересами сторін та правову визначеність у цивільних правовідносинах, яка є складовою верховенства права, проголошеного статтею 8 Конституції України.

Оскільки касаційна скарга ОСОБА_1 подана з пропуском строку на касаційне оскарження, а наведені нею підстави для поновлення пропущеного строку визнані неповажними та заявником не наведено інших підстав для поновлення строку, тому у відкритті касаційного провадження слід відмовити.

Керуючись пунктом 4 частиною 2 статті 394 ЦПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Московського районного суду м. Харкова від 04 квітня 2018 року та постанову Харківського апеляційного суду від 05 квітня 2019 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості відмовити.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали надіслати заявникові.

Ухвала суду касаційної інстанції оскарженню не підлягає.

Суддя Р. А. Лідовець