Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 17.09.2019 року у справі №495/9323/17

Ухвала

17 вересня 2019 року

місто Київ

справа № 495/9323/17

провадження № 61-16788ск19

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Погрібного С. О. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 23 листопада 2018 року та постанову Одеського апеляційного суду від 02 липня 2019 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів, просила стягувати з ОСОБА_2 аліменти на користь ОСОБА_1 на утримання ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 1 000,00 грн щомісячно, але не нижче 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня звернення до суду і до повноліття дитини, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2; на утримання ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, у розмірі 1 000,00 грн щомісячно, але не нижче 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня звернення до суду і до повноліття дитини, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_4; на утримання ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5, у розмірі 1 000,00 грн щомісячно, але не нижче 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня звернення до суду і до повноліття дитини, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_6; на утримання ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_7, у розмірі 1 000,00 грн щомісячно, але не нижче 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня звернення до суду і до повноліття дитини, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_8; на утримання ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_9, у розмірі 1 000,00 грн щомісячно, але не нижче 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня звернення до суду і до повноліття дитини, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_10.

Рішенням Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 23 листопада 2018 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів відмовлено.

Постановою Одеського апеляційного суду від 02 липня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 23 листопада 2018 року залишено без змін.

ОСОБА_1 04 вересня 2019 року із застосуванням засобів поштового зв'язку звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою на зазначені судові рішення, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права судами першої та апеляційної інстанцій, просить касаційну скаргу задовольнити, а рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 23 листопада 2018 року та постанову Одеського апеляційного суду від 02 липня 2019 року скасувати, ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 394 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Згідно з пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах.

За правилом пункту 1 частини 6 статті 19 ЦПК України малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до пункту 1 частини 6 статті 19 ЦПК України розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

Відповідно до статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" установлено у 2019 році прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі з 1 січня 2019 року - 1 921,00 грн.

Відповідно до пункту 3 статті 176 ЦПК України у позовах про стягнення аліментів ціна позову визначається сукупністю всіх виплат, але не більше ніж за шість місяців.

Предметом спору в цій справі є вимога щодо збільшення розміру аліментів, ціна позову становить 30 000,00 грн. Згідно з пунктом 1 частини 4 статті 274 ЦПК України ця справа за визначеним спором не відноситься до категорії справ, що не можуть бути розглянуті в порядку спрощеного позовного провадження.

Враховуючи, що положення статті 19 ЦПК України в структурі законодавчого акту розташовані серед Загальних положень статті 19 ЦПК України, суд вправі відносити справу до категорії малозначних на будь-якій стадії її розгляду. При цьому, за змістом правил пункту 1 частини 6 статті 19 ЦПК України справи, зазначені в цьому положенні, є малозначними в силу властивостей, притаманних такій справі, виходячи з ціни пред'явленого позову та його предмета, без необхідності ухвалення окремого судового рішення щодо віднесення зазначеної справи до відповідної категорії.

Касаційна скарга містить посилання на винятки, передбачені пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України, за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню. Проте, заявником не зазначено, в чому полягає таке виняткове значення у розумінні підпункту "в" пункту 2 частини 3 статті 389 ЦПК України, а також яке фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики має ця справа. Непогодження заявника з оскаржуваними судовими рішеннями в цілому, за відсутності інших обставин, не має розглядатися як така обставина, що має впливати на визначення справи як такої, що має виняткове значення, оскільки це може бути оцінкою сторони щодо кожної конкретної справи, учасником якої вона є.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 394 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Правила, запроваджені законодавцем щодо обмеження права на касаційне оскарження, відповідають Конституції України, відповідно до статті 129 якої основними засадами судочинства є, серед інших, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Наведене повністю узгоджується з правовою позицією, сформованою Європейським судом з прав людини у справі Brualla Gomez de la Torre v. Spain (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) 19 грудня 1997 року, згідно з якою умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.

Оскільки оскаржуване заявником рішення ухвалене у малозначній справі й не підлягає касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження у справі необхідно відмовити.

Керуючись статтею 129 Конституції України, статтями 19, 389, 394 ЦПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 23 листопада 2018 року та постанову Одеського апеляційного суду від 02 липня 2019 року відмовити.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити заявнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя С. О. Погрібний