Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 17.01.2019 року у справі №495/5155/17

Ухвала

17 січня 2019 року

м. Київ

справа № 495/5155/17

провадження № 61-390 ск19

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Білоконь О. В. розглянув касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Коблево" на постанову Апеляційного суду Одеської області від 14 листопада 2018 року про відмову в скасуванні заходів забезпечення позову у справі за позовом АСТІ КОНСОРЦІУМ С.Р.Л. до публічного акціонерного товариства "Коблево", ОСОБА_2, Баядера Менеджмент Лімітед, Міністерства економічного розвитку і торгівлі України про визнання свідоцтв на знаки для товарів і послуг недійсними та про зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 11 липня 2018 року задоволено заяву публічного акціонерного товариства "Коблево" (далі - ПАТ "Коблево") про скасування заходів забезпечення позову. Скасовано заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 12 липня 2017 року у справі № 495/5155/17 про забезпечення позову.

Постановою Апеляційного суду Одеської області від 14 листопада 2018 року ухвалу Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 11 липня 2018 року скасовано та прийнято нову постанову, якою у задоволенні заяви про скасування заходів забезпечення позову відмовлено.

До Верховного Суду 27 грудня 2018 року ПАТ "Коблево" подало касаційну скаргу, у якій, просить скасувати постанову апеляційного суду та залишити в силі ухвалу суду першої інстанції, посилаючись порушення апеляційним судом норм процесуального права.

Відповідно до частини 1 статті 406 ЦПК України ухвали судів першої та апеляційної інстанцій можуть бути оскаржені в касаційному порядку у випадках, передбачених частини 1 статті 406 ЦПК України.

Пунктами 2, 3 частини 1 статті 389 ЦПК України визначено вичерпний перелік ухвал судів першої та апеляційної інстанцій, які є предметом оскарження у касаційному порядку, а саме:

2) ухвали суду першої інстанції, вказані у Пунктами 2, 3 частини 1 статті 389 ЦПК України, після їх перегляду в апеляційному порядку;

3) ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову, щодо зустрічного забезпечення, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз'яснення рішення чи відмову у роз'ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали.

Пункт 8 частини 2 статті 129 Конституції України як і пункт 9 частини 3 статті 2 ЦПК України передбачають, що однією з основних засад судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом.

Оскаржувана постанова Апеляційного суду Одеської області від 14 листопада 2018 року про відмову в скасуванні заходів забезпечення позову відсутня в переліку судових рішень, які підлягають оскарженню у касаційному порядку відповідно до вимог статті 389 ЦПК України, а тому відсутні підстави для відкриття касаційного провадження.

Відповідно до вимог пункту 1 частини 2 статті 394 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Зазначене відповідає Рекомендаціям № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 7 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини "с" статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: "Levages Prestations Services v. France" (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року; "Brualla Gomez de la Torre v. Spain" (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року).

Оскільки касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню, то у відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити.

Керуючись пунктом 9 частини 3 статті 2, частиною 3 статті 3, пунктом 3 частини 1 статті 389, пунктом 1 частини 2 статті 394 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою публічного акціонерного товариства "Коблево" на постанову Апеляційного суду Одеської області від 14 листопада 2018 року про відмову в скасуванні заходів забезпечення позову у справі за позовом АСТІ КОНСОРЦІУМ С.Р.Л. до публічного акціонерного товариства "Коблево", ОСОБА_2, Баядера Менеджмент Лімітед, Міністерства економічного розвитку і торгівлі України про визнання свідоцтв на знаки для товарів і послуг недійсними та про зобов'язання вчинити певні дії.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О. В. Білоконь