Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 04.07.2018 року у справі №158/3397/17

Ухвала

11 червня 2020 року

місто Київ

справа № 158/3397/17

провадження № 61-37229св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Погрібного С. О. (суддя-доповідач), Олійник А. С., Ступак О.

В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідач - Ківерцівська районна рада Волинської області,

третя особа - Редакція Ківерцівської районної газети "Вільним шляхом",

розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Апеляційного суду Волинської області від 25 квітня 2018 року у складі колегії суддів: Федонюк С. Ю., Осіпука В. В., Русинчука М. М.,

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, у якому просила зобов'язати Ківерцівську районну раду Волинської області виплатити їй середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 16 березня 2017 року до 05 жовтня 2017 року у розмірі 31 896,99 грн за час затримки виконання рішення Ківерцівського районного суду Волинської області від 15 березня 2017 року у справі № 158/2153/16-ц у частині зобов'язання Ківерцівської районної ради Волинської області не чинити перешкоди та допустити позивача до виконання посадових обов'язків заступника редактора Ківерцівської районної газети "Вільним шляхом".

Рішенням Ківерцівського районного суду Волинської області від 16 лютого 2018 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Постановою Апеляційного суду Волинської області від 25 квітня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Ківерцівського районного суду Волинської області від 16 лютого 2018 року скасовано і ухвалено нове судове рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1.

У касаційній скарзі, поданій до Верховного Суду засобами поштового зв'язку у травні 2018 року, ОСОБА_1 просила скасувати постанову Апеляційного суду Волинської області від 25 квітня 2018 року, ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Ухвалою Верховного Суду від 27 червня 2018 року відкрито касаційне провадження у справі.

У липні 2018 року надійшов відзив на касаційну скаргу, у якому Ківерцівська районна рада Волинської області просить постанову суду апеляційної інстанції залишити без змін, а касаційну скаргу ОСОБА_1 без задоволення.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями цивільна справа разом з матеріалами касаційного провадження 14 квітня 2020 року передана судді-доповідачеві Погрібному С. О.

Провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи (частина 3 статті 3 ЦПК України).

Відповідно до пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15 січня 2020 року № 460-IX

(далі - ~law23~) касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності ~law24~, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності ~law25~.

Враховуючи, що касаційна скарга у справі, що переглядається, подана у лютому 2018 року, вона підлягає розгляду в порядку, що діяв до набрання чинності ~law26~.

Отримавши матеріали цивільної справи, під час підготовки справи до касаційного розгляду судом виявлено, що провадження за касаційною скаргою відкрито помилково, оскільки її подано на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню, тому Верховний Суд дійшов висновку про закриття касаційного провадження.

Згідно з пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах.

За правилом пункту 1 частини 6 статті 19 ЦПК України малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до пункту 1 частини 6 статті 19 ЦПК України розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2018 рік" передбачено, що у 2018 році прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць установлено в розмірі з 01 січня 2018 року (на час подання касаційної скарги) - 1 762,00 грн.

Ціна позову у цій справі про зобов'язання виплатити середній заробіток за час вимушеного прогулу при затримці виконання рішення суду про поновлення на роботі становить 31 896,99 грн, яка станом на 01 січня 2018 року не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1 762,00 грн х 100 = 176
200,00 грн).

Враховуючи, що положення статті 19 ЦПК України в структурі законодавчого акта розташовані серед Загальних положень статті 19 ЦПК України, суд вправі констатувати, що справа відноситься до категорії малозначних, на будь-якій стадії її розгляду.

При цьому, за змістом правил пункту 1 частини 6 статті 19 ЦПК України справи, зазначені в ньому, є малозначними в силу властивостей, притаманних такому спору, виходячи з ціни пред'явленого позову та його предмета, без необхідності ухвалення окремого судового рішення щодо віднесення зазначеної справи до відповідної категорії.

Верховним Судом враховано, що ухвалою Ківерцівського районного суду Волинської області від 29 грудня 2017 року прийнято до розгляду позовну заяву ОСОБА_1, ухвалено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження, передбаченого статтями 274 275 276 277 278 279 ЦПК України. Суд першої інстанції дійшов висновку, що згідно з правилами частини 6 статті 19 ЦПК України зазначений спір є малозначним, а тому відповідно до вимог статті 274 ЦПК України справа підлягає розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

Отже, суд першої інстанції, відкриваючи провадження у справі, дійшов висновків про те, що спір є малозначним, рішення судів першої та апеляційної інстанцій ухвалені після набрання чинності Законом України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", тобто після 15 грудня 2017 року; заявником не наведено доводи, що справа помилково віднесена до малозначних.

Отже, зазначена справа є малозначною в силу вимог закону, яким, за загальним правилом, виключається можливість перегляду ухвалених у ній судових рішень судом касаційної інстанції.

Касаційна скарга не містить посилання на винятки, передбачені пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України, за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню. Верховний Суд таких випадків не встановив, заявник їх наявність не обґрунтував.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 394 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Правила, запроваджені законодавцем щодо обмеження права на касаційне оскарження, відповідають Конституції України, відповідно до статті 129 якої основними засадами судочинства є, серед інших, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Зазначене відповідає Рекомендаціям № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини "с" статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.

Наведене повністю узгоджується з правовою позицією, сформованою Європейським судом з прав людини у справі "Brualla Gomez de la Torre v. Spain" від 19 грудня 1997 року, заява №26737/95, згідно з якою умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.

Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 15 травня 2019 року у справі № 761/10509/17, провадження № 14-53цс19, сформулювала правову позицію, згідно з якою, якщо касаційна скарга прийнята до провадження суду касаційної інстанції помилково, тому у зв'язку з цим касаційне провадження у справі належить закрити.

Наведена правова позиція підлягає застосуванню судом до процесуальних правовідносин, що виникли під час розгляду цієї касаційної скарги.

З урахуванням наведеного, оскільки Верховним Судом помилково відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на судове рішення у малозначній справі, що не підлягає касаційному оскарженню, касаційне провадження необхідно закрити.

Верховний Суд наголошує на тому, що під час вирішення питання про закриття касаційного провадження у справі не надається правова оцінка законності та обґрунтованості оскаржуваних судових рішень, а виключно встановлюється наявність підстав чи відсутність таких підстав для їх касаційного оскарження відповідно до вимог статей 389 394 ЦПК України.

Верховний Суд додатково роз'яснює заявнику, відповідно до пункту 5 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір", право на подання заяви про повернення сплаченого судового збору.

Керуючись статтею 129 Конституції України, статтями 19 389 394 ЦПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Апеляційного суду Волинської області від 25 квітня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Ківерцівської районної ради Волинської області, третя особа - Редакція Ківерцівської районної газети "Вільним шляхом", про зобов'язання виплатити середній заробіток за час вимушеного прогулу при затримці виконання рішення суду про поновлення на роботі закрити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття і оскарженню не підлягає.

Судді С. О. Погрібний

А. С. Олійник

О. В. Ступак