Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 13.01.2019 року у справі №521/1872/17

Ухвала

Іменем України

14 лютого 2019 року

місто Київ

справа № 521/1872/17

провадження № 61-321ск19

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Погрібного С. О. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Апеляційного суду Одеської області від 04 грудня 2018 року у цивільній справі за позовом Товариства з додатковою відповідальністю "Чорноморгідробуд" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Товариства з додатковою відповідальністю "Чорноморгідробуд" про відшкодування моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2017 року Товариство з додатковою відповідальністю "Чорноморгідробуд" (далі - ТДВ "Чорноморгідробуд") звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги у розмірі 14 110,00 грн.

ОСОБА_1 звернувся до суду із зустрічним позовом до ТДВ "Чорноморгідробуд" про відшкодування моральної шкоди у розмірі 70 000,00 грн.

Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 04 липня 2018 року у задоволенні первісного та зустрічного позову відмовлено.

Постановою Апеляційного суду Одеської області від 04 грудня 2018 року рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 04 липня 2018 року у частині відмови у задоволені первісного позову скасовано, ухвалено нове рішення, яким позовні вимоги ТДВ "Чорноморгідробуд" задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТДВ "Чорноморгідробуд" заборгованість за житлово-комунальні послуги у розмірі 11
130,00 грн. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

ОСОБА_1 29 січня 2019 року із застосуванням засобів поштового зв'язку звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на зазначене судове рішення, в якій, посилаючись на неправильне застосування судоми апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд зробив висновок про наявність підстав для відмови у відкритті касаційного провадження, оскільки скаргу подано на судові рішення, ухвалені у малозначній справі, які не підлягають касаційному оскарженню.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 394 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Згідно з пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах.

За правилом пункту 1 частини 6 статті 19 ЦПК України малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до пункту 1 частини 6 статті 19 ЦПК України розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" передбачено, що у 2019 році прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць установлено в розмірі з 01 січня 2019 року (на час подання касаційної скарги) - 1 921,00 грн.

Ціна позову у справі щодо стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги становить 14 110,00 грн, ціна позову за зустрічним позовом про відшкодування моральної шкоди складає 70 000,00 грн, яка станом на 01 січня 2019 року не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1 921,00
грн х 100 = 192 100,00 грн).

Враховуючи, що положення статті 19 ЦПК України в структурі законодавчого акту розташовані серед Загальних положень статті 19 ЦПК України, суд вправі відносити справу до категорії малозначних на будь-якій стадії її розгляду. При цьому, за змістом правил пункту 1 частини 6 статті 19 ЦПК України справи, зазначені в ньому, є малозначними в силу властивостей, притаманних такій справі, виходячи з ціни пред'явленого позову та його предмета, без необхідності ухвалення окремого судового рішення щодо віднесення зазначеної справи до відповідної категорії.

Касаційна скарга не містить посилання на винятки, передбачені пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України, за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню. Верховний Суд таких випадків не встановив, заявник їх наявність не обґрунтував.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 394 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Правила, запроваджені законодавцем щодо обмеження права на касаційне оскарження, відповідають Конституції України, відповідно до статті 129 якої основними засадами судочинства є, серед інших, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Зазначене відповідає Рекомендаціям № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини "с" статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.

Наведене повністю узгоджується з правовою позицією, сформованою Європейським судом з прав людини у справі"Brualla Gomez de la Torre v. Spain" від 19 грудня 1997 року, заява №26737/95, згідно з якою умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.

Оскільки оскаржувана заявником постанова Апеляційного суду Одеської області від 04 грудня 2018 року ухвалена у малозначній справі, а отже, не підлягає касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження у справі необхідно відмовити.

Верховний Суд наголошує на тому, що під час вирішення питання про відкриття касаційного провадження (зокрема й про відмову у відкритті провадження) у справі не надається правова оцінка законності та обґрунтованості оскаржуваних судових рішень, а виключно встановлюється наявність підстав чи відсутність таких підстав для їх касаційного оскарження відповідно до вимог статей 389, 394 ЦПК України.

Керуючись статтею 129 Конституції України, статтями 19, 389, 394 ЦПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження у справі за позовом Товариства з додатковою відповідальністю "Чорноморгідробуд" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Товариства з додатковою відповідальністю "Чорноморгідробуд" про відшкодування моральної шкоди за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Апеляційного суду Одеської області від 04 грудня 2018 року відмовити.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити заявнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя С. О. Погрібний