Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 13.09.2021 року у справі №207/878/20

Ухвала

13 вересня 2021 року

м. Київ

справа № 207/878/20

провадження № 61-14553ск21

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Коломієць Г. В. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Дніпровського апеляційного суду від 28 липня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до приватного акціонерного товариства "ЮЖКОКС" про визнання незаконними та скасування наказів про накладення дисциплінарних стягнень та про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 11 листопада 2020 року, залишеним без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 28 липня 2021 року,

у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до приватного акціонерного товариства "ЮЖКОКС" (далі - ПрАТ "ЮЖКОКС") про визнання незаконними та скасування наказів про накладення дисциплінарних стягнень та про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, моральної шкоди - відмовлено.

30 серпня 2021 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга

ОСОБА_1 на постанову Дніпровського апеляційного суду від 28 липня 2021 року, у якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржуване судове рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Подана касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження

з огляду на наступне.

Відповідно до частини 3 статті 3 ЦПК України провадження

в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Частиною 2 статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення

від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених Частиною 2 статті 389 ЦПК України.

У пункті 5 частини 2 статті 392 ЦПК України передбачено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) пункті 5 частини 2 статті 392 ЦПК України підстави (підстав).

У разі подання касаційної скарги на підставі пункті 5 частини 2 статті 392 ЦПК України в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункті 5 частини 2 статті 392 ЦПК України в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права

у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

Касаційна скарга ОСОБА_1 не відповідає зазначеним вище вимогам закону.

Так, у касаційній скарзі заявник узагальнено посилається на неправильне застосування судами попередніх інстанційнорм матеріального права та порушення норм процесуального права, проте не зазначає конкретні обов'язкові підстави касаційного оскарження, визначені частиною 2 статті 389 ЦПК України, що унеможливлює відкриття касаційного провадження.

За таких обставин, відповідно до вимог частини 2 , 4 статті 392 ЦПК України, заявнику необхідно надати суду уточнену редакцію касаційної скарги з посиланням на підставу (підстави) касаційного оскарження, передбачену (передбачені) частиною 2 статті 389 ЦПК України та надіслати копії уточненої редакції касаційної скарги і доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи.

Також, у порушення пункту 3 частини 4 статті 392 ЦПК України до касаційної скарги не додано документ, що підтверджує сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Порядок сплати та розмір судового збору визначено Законом України від 08 липня 2011 року "Про судовий збір", який набрав чинності

01 листопада 2011 року. При цьому з 15 грудня 2017 року набули чинності зміни до Законом України від 08 липня 2011 року "Про судовий збір" України щодо сплати судового збору на підставі Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII.

Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом у квітні 2020 року.

Станом на 01 січня 2020 року прожитковий мінімум для працездатних осіб був встановлений у розмірі 2 102,00 грн (0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб становило 840,80 грн).

Відповідно до підпункту 2 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до підпункту 2 пункту 1 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою-підприємцем, ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Підпунктом 7 пункту 1 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що за подання до суду касаційної скарги на рішення суду; заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір" від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Крім вимог про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку, за які особа звільнена від сплати судового збору, ОСОБА_1 заявляв також позовні вимоги про скасування наказів та стягнення моральної шкоди, за які особа не звільнена від сплати судового збору.

Отже, заявнику необхідно сплатити судовий збір за подання касаційної скарги у розмірі 3 363,20 грн (позовна вимога про відшкодування моральної шкоди - 840,80
грн; позовна вимога про скасування наказів № 2950-Д, № 1060-Д, 1157-Д - 840,80 грн; за подачу касаційної скарги: (840,80*2)*200%=3 363,20 грн).

Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду

у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до ГУК

у м. Києві/Печерс. р-н/~organization1~, код ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача:

Казначейство України (ЕАП), МФО: 899998, номер рахунку отримувача (стандарт ІВАN): UA288999980313151207000026007 ККДБ: 22030102 "Судовий збір (Верховний Суд, 055").

Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України "Про судовий збір". На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документ, що підтверджує його сплату.

Також касаційна скарга залишається без руху на підставі пункту 4 частини 2 статті 392 ЦПК України. А саме, заявнику необхідно повідомити суд, чи оскаржує він рішення суду першої інстанції, зважаючи на те, що оскаржуваною заявником постановою апеляційного суду рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Відповідно до вимог частин 2 , 3 статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених частин 2 , 3 статті 393 ЦПК України, застосовуються положення частин 2 , 3 статті 393 ЦПК України, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Ураховуючи викладене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення їх недоліків.

Керуючись статтями 185, 389, 392, 393 ЦПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Дніпровського апеляційного суду від 28 липня 2021 року залишити без руху та надати строк для виконання вимог ухвали до 13 жовтня 2021 року, але який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали настануть наслідки, передбачені законом.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Г. В. Коломієць