Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 11.04.2021 року у справі №212/6551/20

Ухвала

13 травня 2021 року

м. Київ

справа № 212/6551/20

провадження № 61-4907ск21

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Лідовця Р. А. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Дніпровського апеляційного суду від 16 лютого 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства "Криворізька багатопрофільна лікарня з надання психіатричної допомоги" Дніпропетровської обласної ради про скасування наказу про накладення дисциплінарного стягнення у вигляді догани та скасування наказу про преміювання працівників у частині депреміювання,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 27 жовтня 2020 року позов ОСОБА_1 до Комунального підприємства "Криворізька багатопрофільна лікарня з надання психіатричної допомоги" Дніпропетровської обласної ради (далі - КП "Криворізька багатопрофільна лікарня з надання психіатричної допомоги" Дніпропетровської обласної ради") про скасування наказу про накладення дисциплінарного стягнення у вигляді догани та скасування наказу про преміювання працівників у частині депреміювання задоволено.

Визнано незаконним та скасовано наказ КП "Криворізька багатопрофільна лікарня з надання психіатричної допомоги" Дніпропетровської обласної ради від 30 липня 2020 року № 191к "Про винесення дисциплінарного стягнення", яким було оголошено догану головному бухгалтеру ОСОБА_1.

Визнано незаконним та скасовано наказ КП "Криворізька багатопрофільна лікарня з надання психіатричної допомоги" Дніпропетровської обласної ради від 30 липня 2020 року № 142з "Про преміювання працівників за підсумками роботи протягом липня 2020 року" в частині депреміювання головного бухгалтера ОСОБА_1 за неналежне виконання обов'язків та винесену у зв'язку із цим догану.

Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 16 лютого 2021 року апеляційну скаргу КП "Криворізька багатопрофільна лікарня з надання психіатричної допомоги" Дніпропетровської обласної ради задоволено.

Рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 27 жовтня 2020 року скасовано та ухвалено нове судове рішення.

У задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

У березні 2021 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на постанову Дніпровського апеляційного суду від 16 лютого 2021 року.

Ухвалою судді Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 09 квітня 2021 року касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху з наданням строку на усунення недоліків. Запропоновано заявнику уточнити касаційну скаргу, в якій повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 ЦПК України підстави (підстав) та направити на адресу Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду уточнену редакцію касаційної скарги з доданими до неї матеріалами відповідно до кількості учасників справи. Зазначено строк виконання ухвали, а також попереджено про наслідки її невиконання.

У наданий суддею Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду строк ОСОБА_1 направила матеріали на усунення недоліків, зазначених в ухвалі Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 09 квітня 2021 року, вважаючи, що вимоги ухвали виконано.

Однак, вимоги ухвали Касаційного цивільного судуу складі Верховного Суду від 09 квітня 2021 року виконано заявником не у повному обсязі, оскільки у касаційній скарзі на порушення пункту 5 частини 2 статті 392 ЦПК України заявником не зазначено підстав (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 ЦПК України підстави (підстав).

Абзацом першим частини 2 статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частини 2 статті 389 ЦПК України.

Згідно з підпунктами 1, 2 пункту 5 частини 2 статті 392 ЦПК України у разі подання касаційної скарги на підставі підпунктами 1, 2 пункту 5 частини 2 статті 392 ЦПК України в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі підпунктами 1, 2 пункту 5 частини 2 статті 392 ЦПК України в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

В уточненій редакції касаційної скарги, поданої на виконання ухвали Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 09 квітня 2021 року, ОСОБА_1 узагальнено посилається на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, проте не наводить конкретні обов'язкові підстави касаційного оскарження, визначені частиною 2 статті 389 ЦПК України.

Посилання у касаційній скарзі виключно на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права без зазначення на обґрунтування випадків, визначених у пунктах 1, 2, 3, 4 частини 2 статті 389 ЦПК України, не є виконанням вимог процесуального закону (пункт 5 частини 2 статті 392 ЦПК України) щодо обов'язкового зазначення у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження.

Згідно із частиною 3 статті 185, частиною 2 статті 393 ЦПК України у разі невиконання ухвали суду про залишення касаційної скарги без руху вона вважається неподаною та повертається заявникові.

Оскільки у відведений судом строк, станом на 14 травня 2021 року, вимоги ухвали Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 09 квітня 2021 року заявником не виконано, що перешкоджає Касаційному цивільному суду у складі Верховного Суду вирішити питання про відкриття касаційного провадження, тому касаційну скаргу ОСОБА_1 потрібно вважати неподаною та повернути.

Повернення касаційної скарги не перешкоджає повторному зверненню із скаргою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення (частина 7 статті 185 ЦПК України).

Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Дніпровського апеляційного суду від 16 лютого 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства "Криворізька багатопрофільна лікарня з надання психіатричної допомоги" Дніпропетровської обласної ради про скасування наказу про накладення дисциплінарного стягнення у вигляді догани та скасування наказу про преміювання працівників у частині депреміювання вважати неподаною та повернути заявнику.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали надіслати заявникові.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя Р. А. Лідовець