Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 12.11.2020 року у справі №657/206/20

Ухвала

12 листопада 2020 року

м. Київ

справа №657/206/20

провадження №61-16112ск20

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Висоцької В. С. (суддя-доповідач), Литвиненко І. В., Фаловської І. М., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" на рішення Чаплинського районного суду Херсонської області від 29 липня 2020 року та постанову Херсонського апеляційного суду від 07 жовтня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" про захист прав споживача банківських послуг та повернення безпідставно стягнутих грошових коштів,

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2020 року ОСОБА_1 звернулася до акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" (далі - АТ КБ "ПриватБанк") з позовом про захист прав споживача банківських послуг шляхом визнання дій банку щодо автоматичного списання грошових коштів з рахунку відкритого на її ім'я неправомірними та повернення безпідставно стягнутих грошових коштів у розмірі 54 483,55 грн.

Рішенням Чаплинського районного суду Херсонської області від 29 липня 2020 року позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано незаконними дії АТ КБ "ПриватБанк" щодо автоматичного списання коштів з зарплатної картки ОСОБА_1. Стягнуто з АТ КБ "ПриватБанк" на користь

ОСОБА_1 безпідставно списані грошові кошти у сумі 54 483,55 грн. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

АТ КБ "ПриватБанк" не погодилося з рішенням суду першої інстанції, подало апеляційну скаргу.

Постановою Херсонського апеляційного суду від 07 жовтня 2020 року апеляційну скаргу АТ КБ "ПриватБанк" залишено без задоволення. Рішення Чаплинського районного суду Херсонської області від 29 липня 2020 року залишено без змін.

У касаційній скарзі, поданій у жовтні 2020 року, АТ КБ "ПриватБанк" просить скасувати ухвалені у справі судові рішення та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Суд апеляційної інстанцій встановив, що дана справа є малозначною.

Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд погоджується з наведеним вище висновком суду та приходить до висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки вона подана на судові рішення у малозначній справі, що не підлягає касаційному оскарженню.

Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8).

Згідно з пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, зазначених у цій же нормі ЦПК України.

Відповідно до пункту 5 частини 6 статті 19 ЦПК України для цілей пункту 5 частини 6 статті 19 ЦПК України малозначними справами є справи про захист прав споживачів, ціна позову в яких не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом

на 01 січня календарного року, в якому подається скарга (частина 9 статті 19 ЦПК України).

Предметом спору у даній справі є вимоги як немайнового характеру - визнання дій банку щодо автоматичного списання грошових коштів з рахунку відкритого на позивача неправомірними, так і майнового характеру - повернення безпідставно стягнутих грошових коштів у сумі

54 483,55 грн.

Вимоги майнового характеру станом на 01 січня 2020 року не перевищують ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 102 * 250 = 525 500).

Зазначена справа є незначної складності та не належить до виключень із цієї категорії, передбачених пунктом 2 частини 6 статті 19 ЦПК України.

Малозначна справа є такою в силу своїх властивостей, тому незалежно від того, визнавав її такою суд першої чи апеляційної інстанції, ураховуючи, що частина 6 статті 19 ЦПК України належить до Загальних положень частина 6 статті 19 ЦПК України, які поширюються й на касаційне провадження, Верховний Суд вважає за можливе визнати цю справу малозначною.

Отже, зазначена справа є малозначною відповідно до вищенаведених приписів ЦПК України.

Верховним Судом досліджено та взято до уваги: ціну позову, предмет позову, складність справи, а також значення справи для сторін і суспільства.

Касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять посилання на випадки, передбачені пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України, за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню.

При цьому Верховним Судом також перевірено, чи мають місце обставини, передбачені пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України, та зазначених обставин не встановлено.

Відповідно до вимог пункту 1 частини 2 статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Зазначене відповідає Рекомендаціям № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини "с" статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: "Levages Prestations Services v. France" (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року; "Brualla Gomez de la Torre v. Spain" (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року).

Верховний Суд зауважує, що застосування критерію малозначності справи в цій справі було передбачуваним, справу розглянули суди двох інстанцій, які мали повну юрисдикцію, заявник не продемонстрував наявності інших виключних обставин, які за положеннями Кодексу могли вимагати касаційного розгляду справи.

З урахуванням наведеного, оскільки касаційну скаргу подано на судове рішення у малозначній справі, що не підлягає касаційному оскарженню, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України випадків не встановлено, у відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити.

Керуючись статтею 129 Конституції України, пунктом 5 частини 6 статті 19, пунктом 2 частини 3 статті 389, пунктом 1 частини 2 статті 394 ЦПК України, Верховний Суд,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" на рішення Чаплинського районного суду Херсонської області від 29 липня 2020 року та постанову Херсонського апеляційного суду від 07 жовтня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" про захист прав споживача банківських послуг та повернення безпідставно стягнутих грошових коштів.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали надіслати заявникові.

Ухвала суду касаційної інстанції оскарженню не підлягає.

Судді: В. С. Висоцька

І. В. Литвиненко

І. М. Фаловська