Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 12.07.2018 року у справі №534/858/18

Ухвала

12 липня 2018 року

місто Київ

справа № 534/858/18

провадження № 61-72вп18

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Погрібного С. О. розглянув питання про визначення підсудності у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

ВСТАНОВИВ:

У червні 2018 року ОСОБА_3 звернулася до Комсомольського міського суду Полтавської області з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.

Ухвалою Комсомольського міського суду Полтавської області від 25 червня 2018 року цивільну справу за зазначеним позовом направлено до Верховного Суду для визначення підсудності відповідно до правил статті 29 ЦПК України.

Верховний Суд встановив, що позивач ОСОБА_3 є громадянкою України, зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_2

Позивачем зазначено, що відповідач ОСОБА_2 є громадянином Австралії та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1. Доказів проживання та реєстрації відповідача на території України чи держави Кувейт стороною не надано.

Відповідно до свідоцтва про укладення шлюбу від 31 травня 2018 року

серії НОМЕР_1 ОСОБА_3 та ОСОБА_2 14 вересня 2017 року зареєстрували шлюб у Деснянському районному у місті Києві відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у місті Києві.

Під час вирішення питання про визначення підсудності спору про розірвання шлюбу Верховний Суд керується положеннями ЦПК України та Законом України "Про міжнародне приватне право", якими встановлено порядок урегулювання приватноправових відносин, які хоча б через один із своїх елементів пов'язані з одним або кількома правопорядками, іншими, ніж український правопорядок.

Відповідно до статті 29 ЦПК України підсудність справ за участю громадян України, якщо обидві сторони проживають за її межами, а також справ про розірвання шлюбу між громадянином України та іноземцем або особою без громадянства, які проживають за межами України, визначається суддею Верховного Суду у порядку, передбаченому статті 29 ЦПК України, одноособово.

Аналіз наведеної норми права свідчить, що підсудність справ про розірвання шлюбу між громадянином України та іноземцем або особою без громадянства визначається ухвалою Верховного Суду у тому разі, якщо обидві сторони проживають за межами України.

Відповідно до статті 63 Закону України "Про міжнародне приватне право" припинення шлюбу та правові наслідки припинення шлюбу визначаються правом, яке діє на цей час щодо правових наслідків шлюбу.

Згідно з частиною 1 статті 60 Закону України "Про міжнародне приватне право" правові наслідки шлюбу визначаються спільним особисчастиною 1 статті 60 Закону України "Про міжнародне приватне право" подружжя, а за його відсутності - правом держави, у якій подружжя мало останнє спільне місце проживання, за умови, що хоча б один з подружжя все ще має місце проживання у цій державі, а за відсутності такого - правом, з яким обидва з подружжя мають найбільш тісний зв'язок іншим чином.

Відповідно до частини 1 статті 16 Закону України "Про міжнародне приватне право" особисчастини 1 статті 16 Закону України "Про міжнародне приватне право" фізичної особи вважається право держави, громадянином якої вона є.

Відповідно до пункту 7 частини 1 статті 76 Закону України "Про міжнародне приватне право" суди можуть приймати до свого провадження і розглядати будь-які справи з іноземним елементом, зокрема, у випадку якщо дія або подія, що стала підставою для подання позову, мала місце на території України.

Оскільки позивач проживає в Україні, відсутні правові підстави для визначення Верховним Судом підсудності справи за її позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу відповідно до правил статті 29 ЦПК України.

ОСОБА_3 не позбавлена права на звернення до суду із зазначеним позовом відповідно до положень частини 2 статті 28 ЦПК України, за зареєстрованим її місцем проживання чи перебування у разі, якщо на її утриманні є малолітні або неповнолітні діти або якщо вона не може за станом здоров'я чи з інших поважних причин виїхати до місця проживання відповідача.

Зважаючи на викладене, враховуючи, що одна із сторін спору проживає на території України, позивач є громадянкою України, доводи ухвали суду першої інстанції є необґрунтованими, а отже прохання про визначення підсудності не підлягає задоволенню.

Під час відкриття провадження та вирішення спору у справі суду першої інстанції належить з'ясувати дотримання позивачем вимог статей 16, 60, 63 Закону України "Про міжнародне приватне право" щодо наявності підстав для звернення до суду України.

При цьому, за правилами частини 6 статті 187 ЦПК України уразі якщо відповідачем у позовній заяві вказана фізична особа, яка не є суб'єктом підприємницької діяльності, суд не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи.

Керуючись статтею 29 ЦПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у визначенні підсудності цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.

Повернути цивільну справу №534/858/18 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу до Комсомольского районного суду Полтавської області для вирішення питання про відкриття провадження у справі.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя С. О. Погрібний