Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 12.04.2021 року у справі №335/1893/19

УХВАЛА

07 квітня 2021 року

м. Київ

справа № 335/1893/19

провадження № 61-4037ск21

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Олійник А. С. (суддя-доповідач), Погрібного С. О., Яремка В.

В.,

розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1, подану через адвоката Світлицького Дмитра Анатолійовича, на постанову Запорізького апеляційного суду від 20 січня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Запоріжгаз" про зобов'язання відновити газопостачання,

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом, у якому просив зобов'язати Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Запоріжгаз" (далі - АТ "ОГС "Запоріжгаз", товариство) відновити за власний кошт газопостачання до житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1.

Позов обгрунтований тим, що позивач є власником житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1.03 січня 2019 року працівниками товариства відключено будинок від газопостачання, про що складено відповідний акт про припинення газопостачання № 67, у якому підставою для відключення вказано: невідповідність системи газопостачання житлового будинку проєктній та виконавчо-технічній документації. 03 січня 2019 року складено акт про порушення № 0600486252, яким встановлено наявність несанкціонованих газопроводів на два окремих будинки.

Оскільки на території домоволодіння збудована літня кухня, яка відповідно до проєкту повинна бути газифікованою від мереж централізованого газопостачання, але газопровід не введено в експлуатацію і цей газопровід не під'єднаний до мережі, він використовується від з'ємного газового балону. Посилаючись на те, що він не втручався в систему газопостачання та система газопостачання будинку повністю відповідає проєктній та виконавчо-технічній документації, несанкціонованих газопроводів у будинку немає, позивач вважав, що підстав для припинення йому газопостачання немає, а відповідач фактично припинив газопостачання через використання позивачем газових приладів.

Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 12 серпня 2020 року позов задоволено.

Зобов'язано АТ "ОГС "Запоріжгаз" відновити за власний рахунок газопостачання житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, який належить ОСОБА_1.

Суд першої інстанції зазначив, що додатки до акта про порушення не є належними й достовірними доказами, які могли б підтвердити несанкціонований газопровід, та дійшов висновку про непідтвердження несанкціонованих газопроводів. Згідно з актом Публічного акціонерного товариства "Запоріжгаз" від 03 січня 2019 року, що дає підстави для висновку про необґрунтованість припинення газопостачання до будинку позивача на підставі акта про припинення (обмеження) газопостачання від 03 січня 2019 року № 67 за невідповідність системи газопостачання будинку проєктній та виконавчо-технічній документації.

Суд першої інстанції зазначив, що відповідальність за експлуатацію розподільчого газопроводу покладена на відповідача.

Постановою Запорізького апеляційного суду від 20 січня 2021 року апеляційну скаргу АТ "ОГС "Запоріжгаз" задоволено. Рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 12 серпня 2020 року скасовано, ухвалено нове про відмову в позові.

Суд апеляційної інстанції встановив, що письмових звернень ОСОБА_1 із заявами про відновлення газопостачання не надходило, а дії АТ "ОГС "Запоріжгаз" щодо відключення від послуг газопостачання відповідають положенням Кодексу газорозподільних систем та правил безпеки систем газопостачання.

У березні 2021 року ОСОБА_1 через адвоката Світлицького Д. А., звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Запорізького апеляційного суду від 20 січня 2021 року.

Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню: судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до пункту 2 частини 3 статті 389 ЦПК України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Згідно з пунктом 2 частини 6 статті 19 ЦПК України малозначними справами є справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує двісті п'ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З огляду на положення статті 19 у системному зв'язку з нормами статей 274, 389 та 394 ЦПК України, суд вправі віднести справу до категорії малозначних на будь-якій стадії її розгляду.

Предметом спору у цій справі є зобов'язання відновити газопостачання. Справа є незначної складності.

У касаційній скарзі не викладено переконливих аргументів щодо обґрунтування умов застосування винятків, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України, за яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню.

Правила, запроваджені законодавцем щодо обмеження права на касаційне оскарження, відповідають статті 129 Конституції України, згідно з якою, основними засадами судочинства є, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Наведене повністю узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини згідно з якою умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: "Levages Prestations Services v.

France" (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції), "Brualla Gomez de la Torre v.

Spain" (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії)).

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 394 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Оскільки оскаржувана заявником постанова Запорізького апеляційного суду від 20 січня 2021 року постановлена у малозначній справі, у відкритті касаційного провадження у справі необхідно відмовити.

Керуючись статтями 19, 389, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1, подану через адвоката Світлицького Дмитра Анатолійовича, на постанову Запорізького апеляційного суду від 20 січня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Запоріжгаз" про зобов'язання відновити газопостачання відмовити.

Копію ухвали та додані до касаційної скарги матеріали направити заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: А. С. Олійник

С. О. Погрібний

В. В. Яремко