Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 08.03.2021 року у справі №128/2246/20

Ухвала

09 квітня 2021 року

місто Київ

справа № 128/2246/20

провадження № 61-2710ск21

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Погрібного С. О. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького апеляційного суду від 28 січня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання заповіту недійсним,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 18 лютого 2021 року звернулася із застосуванням засобів поштового зв'язку до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Вінницького апеляційного суду від 28 січня 2021 року, справу направити до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.

Ухвалою Верховного Суду від 05 березня 2021 року касаційну скаргу залишено без руху та надано заявнику строк для виконання її вимог з метою надання доказів на підтвердження сплати судового збору за подання касаційної скарги, зазначення відомостей про місце проживання або перебування ОСОБА_4, подання виправленої редакції касаційної скарги, яка за загально прийнятною формою та змістом має відповідати вимогам щодо оформлення такого роду процесуальних звернень, бути посвідчено власноручним підписом заявника, застосованим після викладу основного тексту скарги. Також заявнику запропоновано у виправленій касаційній скарзі під час викладу реквізитів скарги та її тексту виокремити з тексту касаційної скарги відомості про учасників справи, які, як правило, зазначаються у верхньому правому куті першої сторінки будь-якого процесуального звернення (скарги).

У квітні 2021 року від заявника засобами поштового зв'язку надійшли документи на усунення недоліків.

Усуваючи недоліки ОСОБА_1 зазначає, що ухвала Верховного Суду від 05 березня 2021 року підлягає частковому задоволенню, а саме в частині зазначення місця перебування ОСОБА_4: АДРЕСА_1.

Щодо судового збору заявником додано додаткові письмові докази на підтвердження доходів, отриманих за попередній календарний 2020 рік.

Відповідно до відомостей з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків ОСОБА_1 у 2020 році отримала дохід у розмірі 2 960,00 грн.

Зазначені відомості дають підстави для звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання касаційної скарги.

Верховний Суд, вивчивши касаційну скаргу та додатково подані документи, зробив висновок, що ОСОБА_1 недоліки касаційної скарги усунуто частково з огляду на таке.

Залишаючи без руху касаційну скаргу ОСОБА_1, Верховний Суд визначив обов'язок заявника подати нову редакцію касаційної скарги, яка за формою та змістом має відповідати вимогам щодо оформлення такого роду процесуальних звернень.

Зазначена вимога зумовлена тим, що оформлена у паперовій формі касаційна скарга та подана від імені ОСОБА_1 містить власноручний підпис заявника лише на першій сторінці (у лівому верхньому куті), що не дає підстав для однозначного висновку про те, що достовірність інших сторінок касаційної скарги не буде, у подальшому спростована самим заявником у зв'язку з відсутністю на цих сторінках її власноручного підпису.

З метою уникнення будь-яких сумнівів, у тому числі зі сторони інших учасників справи у достовірності намірів оскарження заявником судового рішення, викладу касаційної та процесуальної вимоги, ОСОБА_1 визначено обв'язок подати нову виправлену редакцію касаційної скарги, яку необхідно посвідчити власноручним підписом, застосованим після викладу основного тексту скарги.

Зазначена вимога суду касаційної інстанції не виконана, заявником подана нова редакція касаційної скарги, однак яка не містить власноручного підпису заявника, застосованого після викладу основного тексту скарги, тобто на підтвердження достовірності викладу такого тексту.

Усуваючи недоліки касаційної скарги, ОСОБА_1 не навела доводів щодо форми поданої касаційної скарги, які Верховний Суд міг би перевірити, погодити або відхилити.

Отже, Верховний Суд констатує, що заявником не усунуто усіх викладених недоліків касаційної скарги, встановленні попередньо Судом, також відсутні підстави для продовження строку усунення недоліків відповідно до частини 2 статті 127 ЦПК України.

Згідно з частиною 2 статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених частиною 2 статті 393 ЦПК України, застосовуються положення частиною 2 статті 393 ЦПК України, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

За змістом статті 185 ЦПК України якщо заявник не усунув недоліки скарги у строк, встановлений судом, скарга вважається неподаною і повертається заявнику.

Оскільки у встановлений Судом строк, станом на 09 квітня 2021 року, недоліки касаційної скарги заявник повністю не усунула, підстави для продовження строку усунення недоліків відсутні, тому касаційна скарга підлягає поверненню заявникові.

Суд роз'яснює, що повернення скарги не перешкоджає повторному зверненню, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.

Керуючись статтями 185, 393 ЦПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького апеляційного суду від 28 січня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання заповіту недійсним, вважати неподаною та повернути заявникові.

Роз'яснити заявникові право повторного звернення з касаційною скаргою.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя С. О. Погрібний