Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 19.08.2019 року у справі №760/3335/19

Ухвала

Іменем України

04 вересня 2019 року

м. Київ

справа № 760/3335/19

провадження № 61-15306ск19

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Жданової В. С. (суддя-доповідач), Ігнатенка В. М., Кузнєцова В.

О.

розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Солом'янського районного суду м.

Києва від 08 лютого 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 10 липня 2019 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Веллфін" (далі - ТОВ "Веллфін") до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики,

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2019 року ТОВ "Веллфін" звернулось до суду з указаним позовом до ОСОБА_1, у якому просило стягнути з останньої заборгованість за договором позики № 8733 від 01 лютого 2016 року у сумі 85 308 грн.

Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 08 лютого 2019 року, залишеною без змін постановою Київського апеляційного суду від 10 липня 2019 року, прийнято справу до провадження Солом'янського районного суду м. Києва.

Відкрито спрощене позовне провадження в цивільній справі за позовом ТОВ "Веллфін" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики.

Місцевий суд, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, відкриваючи провадження у справі, виходив з того, що справа підсудна Солом'янському районному суду м. Києва.

У серпні 2019 року до суду касаційної інстанції надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Солом'янського районного суду м. Києва від 08 лютого 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 10 липня 2019 року, у якій заявник, посилаючись на порушення судами норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення.

В обґрунтування касаційної скарги ОСОБА_1 зазначає, що оскаржувані судові рішення постановленні з порушенням правил підсудності, оскільки вона зареєстрована по АДРЕСА_1.

Верховний Суд, дослідивши подану касаційну скаргу та додані до неї документи, оскаржувані судові рішення, зробив висновок, що у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Солом'янського районного суду м. Києва від 08 лютого 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 10 липня 2019 року необхідно відмовити з огляду на наступне.

Згідно з частиною 3 статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно із положенням частини 2 статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно із частиною 8 статті 28 ЦПК України, позови, що виникають із договорів, у яких зазначено місце виконання або виконувати які через їх особливість можна тільки в певному місці, можуть пред'являтися також за місцем виконання цих договорів.

Згідно роз'яснень, які містяться у пункті 39 постанови Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ "Про деякі питання юрисдикції загальних суддів та визначення підсудності цивільних справ" від 01 березня 2013 року № 3, позови, що виникають із договорів, у яких зазначено місце виконання або виконувати які через їх особливість можна тільки в певному місці, можуть пред'являтися також за місцем виконання цих договорів (частина 8 статті 110 ЦПК). Правила визначення місця виконання зобов'язання передбачено статтею 532 ЦК. При цьому слід ураховувати, що правила цієї статті застосовуються до зобов'язань, виконання яких з урахуванням їх особливостей можливе лише у певному місці. У разі якщо така особливість не визначена (наприклад, пункт 4 частини 1 статті 532 ЦК) і не вбачається зі специфіки спірних відносин, то підсудність справи визначається за загальними правилами підсудності.

Судами встановлено, що відповідно до пункту 7.3 договору позики № 8801 від 01 лютого 2016 року, місцем виконання цього договору є місцезнаходження позикодавця, зазначене в розділі 8 цього Договору.

У розділі 8 вказаного договору зазначена адреса позикодавця, а саме: АДРЕСА_2.

Посилання заявника у касаційній скарзі на те, що пункт 3.2, пункт 6.2 договору, передбачають виконання договору з боку позичальника, тобто відповідача, у вигляді перерахування грошових коштів на рахунок позивача, що дозволяє виконати зобов'язання з повернення позики, в будь-якому місці в світі з доступом до платіжних систем України, призводять до нікчемності пункту 7.3 договору, та неможливості посилання при виборі підсудності на частину 8 статті 28 ЦПК України, є необґрунтованими, оскільки це не спростовує висновків судів попередніх інстанцій про наявність правових підстав для відкриття провадження у справі та не свідчить про порушення правил підсудності.

Таким чином, суди попередніх інстанцій дійшли до правильного висновку про те, що справа підсудна Солом'янському районному суду м. Києва, оскільки у розділі 8 договору № 8801 від 01 лютого 2016 року адресою позикодавця є АДРЕСА_2.

Згідно з положеннями пункту 5 частини 2 статті 394 ЦПК України суд в порядку, передбаченому частинами четвертою, п'ятою цієї статті, відмовляє у відкритті касаційного провадження, якщо касаційна скарга є необґрунтованою.

Частиною 4 статті 394 ЦПК України передбачено, що у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо, зокрема, правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Враховуючи, що зазначені у касаційній скарзі доводи щодо порушення норм процесуального права судами попередніх інстанцій не знайшли свого підтвердження, правильне застосування норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, що свідчить про необґрунтованість скарги, а отже відсутні підстави для відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Солом'янського районного суду м. Києва від 08 лютого 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 10 липня 2019 року.

Керуючись пунктом 5 частини 2 , частинами 4 , 5 та 6 статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Солом'янського районного суду м. Києва від 08 лютого 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 10 липня 2019 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Веллфін" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики відмовити.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:В. С. Жданова В. М. Ігнатенко В. О. Кузнєцов