Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 07.09.2021 року у справі №755/7700/17

Ухвала

06 вересня 2021 року

м. Київ

справа № 755/7700/17

провадження № 61-14426ск21

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Коломієць Г. В. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2 на рішення Дніпровського районного суду міста Києва

від 06 жовтня 2020 року та постанову Київського апеляційного суду

від 14 липня 2021 року у справі за позовом Акціонерного товариства "УкрСиббанк" до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 06 жовтня

2020 року позовну заяву Акціонерного товариства "УкрСиббанк" (далі - АТ "УкрСиббанк") до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задоволено.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь АТ "УкрСиббанк" заборгованість за договором про надання споживчого кредиту № 11479576000 від 21 березня 2016 року станом на 17 травня

2017 року в розмірі 498 213,83 грн.

Вирішено питання розподілу судових витрат.

Постановою Київського апеляційного суду від 14 липня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2 задоволено частково, рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 06 жовтня 2020 року змінено.

Зменшено розмір пені, який підлягає стягненню солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь АТ "УкрСиббанк" за договором про надання споживчого кредиту № 11479576000 від 21 березня 2016 року, з 5 345,66 грн до 4 548,07 грн.

У зв'язку з чим, зменшено загальну суму заборгованості, яка підлягає стягненню солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь

АТ "УкрСиббанк" за договором про надання споживчого кредиту № 11479576000 від 21 березня 2016 року, з 498 213,83 грн до 497 416,24 грн.

26 серпня 2021 року ОСОБА_1, ОСОБА_2 засобами поштового зв'язку звернулися до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 06 жовтня 2020 року та постанову Київського апеляційного суду від 14 липня 2021 року (надійшла до суду 28 серпня 2021 року), в якій, посилаючись на порушення судами матеріального права та норм процесуального права, просили скасувати оскаржувані судові рішення та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції або ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Відповідно до частини 3 статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частини 1 та 2 статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частини 1 та 2 статті 390 ЦПК України.

У касаційній скарзі заявники просять поновити строк на касаційне оскарження з посиланням на те, що копію постанови Київського апеляційного суду від 14 липня 2021 року вони отримали 27 липня

2021 року в суді апеляційної інстанції, що підтверджено доказами.

За таких підстав строк на касаційне оскарження підлягає поновленню.

Однак, подана касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження

з огляду на наступне.

Частиною 2 статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення

від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених Частиною 2 статті 389 ЦПК України.

У пункті 5 частини 2 статті 392 ЦПК України передбачено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) пункті 5 частини 2 статті 392 ЦПК України підстави (підстав).

У разі подання касаційної скарги на підставі пункті 5 частини 2 статті 392 ЦПК України в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункті 5 частини 2 статті 392 ЦПК України в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права

у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

Касаційна скарга ОСОБА_1, ОСОБА_2 не відповідає зазначеним вище вимогам закону.

Так, у касаційній скарзі заявники узагальнено посилаються на неправильне застосування судами попередніх інстанційнорм матеріального права та порушення норм процесуального права, проте не зазначають конкретні обов'язкові підстави касаційного оскарження, визначені частиною 2 статті 389 ЦПК України, що унеможливлює відкриття касаційного провадження.

За таких обставин, відповідно до вимог частини 2 , 4 статті 392 ЦПК України, заявнику необхідно надати суду уточнену редакцію касаційної скарги з посиланням на підставу (підстави) касаційного оскарження, передбачену (передбачені) частиною 2 статті 389 ЦПК України та надіслати копії уточненої редакції касаційної скарги і доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи.

Також, у порушення пункту 3 частини 4 статті 392 ЦПК України до касаційної скарги не доданий документ, що підтверджує сплату судового збору у встановленому законом розмірі.

Порядок сплати та розмір судового збору визначено Законом України від 08 липня 2011 року "Про судовий збір", який набрав чинності

01 листопада 2011 року. При цьому з 15 грудня 2017 року набули чинності зміни до Законом України від 08 липня 2011 року "Про судовий збір" України щодо сплати судового збору на підставі Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII.

Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

АТ "УкрСиббанк" звернулося до суду з позовом у 2017 році.

Станом на 01 січня 2017 року прожитковий мінімум для працездатних осіб був встановлений у розмірі 1 600,00 грн.

Відповідно до підпункту 1 пункту 1 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана юридичною особою, ставка судового збору становить 1,5 відсотки від ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Підпунктом 7 пункту 1 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що за подання до суду касаційної скарги на рішення суду; заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми.

Таким чином, заявникам необхідно сплатити судовий збір за подання касаційної скарги у розмірі 14 946,42 грн (ціна позовної заяви:

498 213,83 грн; 1,5 % ціни позову: 498 213,83*1,5%=7 473,21 грн; сума судового збору за подачу касаційної скарги: 7 473,21*200%=14 946,42 грн).

Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду

у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до ГУК

у м. Києві/Печерс. р-н/~organization1~, код ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача:

Казначейство України (ЕАП), МФО: 899998, номер рахунку отримувача (стандарт ІВАN): UA288999980313151207000026007 ККДБ: 22030102 "Судовий збір (Верховний Суд, 055").

Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України "Про судовий збір". На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документ, що підтверджує його сплату.

Відповідно до вимог частин 2 , 3 статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених частин 2 , 3 статті 393 ЦПК України, застосовуються положення частин 2 , 3 статті 393 ЦПК України, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Керуючись статтями 185, 390, 392, 393 ЦПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Клопотання ОСОБА_1, ОСОБА_2 про поновлення строку на касаційне оскарження задовольнити. Поновити ОСОБА_1, ОСОБА_2 процесуальний строк для подачі касаційної скарги.

Касаційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2 на рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 06 жовтня

2020 року та постанову Київського апеляційного суду від 14 липня 2021 року залишити без руху та надати строк для виконання вимог ухвали до

06 жовтня 2021 року, але який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали настануть наслідки, передбачені законом.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Г. В. Коломієць