Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 16.10.2018 року у справі №552/7286/17

УХВАЛА

23 травня 2019 року

м. Київ

справа № 552/7286/17

провадження № 61-45086ск18

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Лесько А. О. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Апеляційного суду Полтавської області від 03 квітня 2018 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства "Марфін Банк" до ОСОБА_2, ОСОБА_1, яка діє в інтересах малолітніх ОСОБА_3 та ОСОБА_4, про визнання недійсними договорів дарування,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Київського районного суду м. Полтави від 29 січня 2018 року в задоволенні позову ПАТ "Марфін Банк" відмовлено.

Постановою Апеляційного суду Полтавської області від 03 квітня 2018 року апеляційну скаргу ПАТ "Марфін Банк" задоволено.

Рішення Київського районного суду м. Полтави від 29 січня 2018 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким позов ПАТ "Марфін Банк" задоволено частково.

Визнано недійсним договір дарування Ѕ частини житлового будинку загальною площею 159,4 кв. м, житловою площею 36,9 кв. м, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, укладений 14 грудня 2016 року між ОСОБА_2 (дарувальник) та ОСОБА_3 (обдаровуваний), посвідчений приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Соляник А. В. за реєстровим № 4828, бланк НВІ 675750, право власності на підставі якого зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 14 грудня 2016 року за номером запису 18030601.

Визнано недійсним договір дарування Ѕ частини житлового будинку загальною площею 159,4 кв. м, житловою площею 36,9 кв. м, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, укладений 14 грудня 2016 року між ОСОБА_2 (дарувальник) та ОСОБА_4 (обдаровуваний), посвідчений приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Соляник А. В. за реєстровим № 4829, бланк НВІ 675751, право власності на підставі якого зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 14 грудня 2016 року за номером запису 180306751.

Вирішено питання розподілу судових витрат.

В іншій частині позовних вимог щодо скасування рішення про державну реєстрацію права власності відмовлено.

27 вересня 2018 року ОСОБА_1 направила до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Апеляційного суду Полтавської області від 03 квітня 2018 року.

Ухвалою Верховного Суду від 26 жовтня 2018 року касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Апеляційного суду Полтавської області від 03 квітня 2018 року у справі за позовом ПАТ "Марфін Банк" до ОСОБА_2, ОСОБА_1, яка діє в інтересах малолітніх ОСОБА_3, ОСОБА_4, про визнання недійсними договорів дарування визнано неподаною та повернуто заявнику, оскільки вимоги ухвали Верховного Суду від 11 жовтня 2018 року не були виконані, а саме: не сплачено судовий збір у встановленому законом розмірі та не подано заяви про поновлення строку на касаційне оскарження з належними доказами на підтвердження поважності причин його пропуску.

09 листопада 2018 року ОСОБА_1 повторно направила до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Апеляційного суду Полтавської області від 03 квітня 2018 року.

У зв'язку з визнанням неповажними підстав пропуску строку на касаційне оскарження та незазначенням реєстраційного номеру облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номеру і серію паспорта для фізичних осіб-громадян України, ухвалою Верховного Суду від 16 листопада 2018 року касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху та надано для усунення зазначених недоліків касаційної скарги строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

02 травня 2019 року (відповідно до відтиску поштового штемпеля на конверті) ОСОБА_1 подала до Верховного Суду клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження.

У клопотанні про поновлення строку на касаційне оскарження ОСОБА_1 посилалася на те, що за її місцем проживання були погіршені погодні умови понад тиждень, починаючи з дня, коли відбулось судове засідання апеляційного суду, що спричинило перешкоди у сполученні, поштовому обігу та призвело до відключення мережі Інтернет протягом місяця.

Проте, зазначені обставини не свідчать про поважність підстав пропуску строку на касаційне оскарження, починаючи з квітня 2018 року і до повторного направлення касаційної скарги 09 листопада 2018 року.

Інші доводи, вказані в клопотанні про поновлення строку на касаційне оскарження, аналогічні доводам, які були зазначені у касаційній скарзі та визнані неповажними ухвалою Верховного Суду від 16 листопада 2018 року.

З огляду на викладене зазначені причини пропуску строку на касаційне оскарження не можуть бути визнані поважними та бути підставою для поновлення строку на касаційне оскарження.

Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та порушенням принципу стабільності судового рішення, що суперечить статті 124 Конституції України та практиці Європейського суду з прав людини.

Відповідно до пункту 4 частини 2 статті 394 ЦПК України якщо скаржником в строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження, визнані судом неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі.

Положення аналогічного змісту містить також частина 3 статті 393 ЦПК України.

Оскільки наведені ОСОБА_1 підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані неповажними у відкритті касаційного провадження слід відмовити.

Керуючись частиною 3 статті 393, пунктом 4 частини 2 статті 394 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Апеляційного суду Полтавської області від 03 квітня 2018 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства "Марфін Банк" до ОСОБА_2, ОСОБА_1, яка діє в інтересах малолітніх ОСОБА_3 та ОСОБА_4, про визнання недійсними договорів дарування.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подавала касаційну скаргу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя А. О. Лесько