Історія справи
Ухвала КЦС ВП від 03.05.2020 року у справі №487/1515/20

Ухвала30 квітня 2020 рокум. Київсправа № 487/1515/20провадження № 61-58вп20Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Фаловської І. М., розглянувши матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, щодо визначення підсудності,ВСТАНОВИВ:У березні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Заводського районного суду міста Миколаєва з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.Ухвалою Заводського районного суду міста Миколаєва від 18 березня2020 року цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу направлено до Верховного Суду для визначення підсудності у порядку, визначеному статтею
29 ЦПК України.
У березні 2020 року до Верховного Суду надійшли матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дітей.У задоволенні питання про визначення підсудності слід відмовити з огляду на наступне.Під час вирішення питання про визначення підсудності спору про розірвання шлюбу Верховний Суд керується положеннями
ЦПК України та
Законом України "Про міжнародне приватне право", якими встановлено порядок урегулювання приватноправових відносин, які хоча б через один із своїх елементів пов'язані з одним або кількома правопорядками, іншими, ніж український правопорядок.Відповідно до статті
29 ЦПК України підсудність справ за участю громадян України, якщо обидві сторони проживають за її межами, а також справ про розірвання шлюбу між громадянином України та іноземцем або особою без громадянства, які проживають за межами України, визначається суддею Верховного Суду, визначеним у порядку, передбаченому статті
29 ЦПК України, одноособово.Аналіз наведеної норми права свідчить, що підсудність справ про розірвання шлюбу між громадянином України та іноземцем або особою без громадянства визначається ухвалою Верховного Суду у тому разі, якщо обидві сторони проживають за межами України.
Згідно з частиною
1 статті
4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому частиною
1 статті
4 ЦПК України, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.Звертаючись до суду з позовом, ОСОБА_1 зазначав, що він та відповідач тимчасово проживають та зареєстровані у Республіці Польщі, та у позовній заяві вказав фактичне місце проживання сторінОСОБА_1 та ОСОБА_2 - Республіка Польща (а. с. 2). Разом з тим, належних доказів цього до позовної заяви не надав.Також, ОСОБА_1 надав до матеріалів справи копію паспорта громадянина України, місце проживання якого зареєстровано у квартиріАДРЕСА_1 (а. с. 5).
Отже, докази проживання позивача ОСОБА_1 та відповідача ОСОБА_2 за межами України до матеріалів справи не надано.Таким чином, оскільки доказів проживання сторін у справі поза межами України матеріали справи не містять, правові підстави та умови, визначені законом, для визначення підсудності у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу відповідно до статті
29 ЦПК України, відсутні.Керуючись статтею
29 ЦПК України, -УХВАЛИВ:У визначенні підсудності цивільної справи № 487/1515/20 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу відмовити.
Матеріали справи № 487/1515/20 повернути до Заводського районного суду міста Миколаєва.Ухвала оскарженню не підлягає.Суддя І. М. Фаловська