Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 03.01.2019 року у справі №234/3444/18

Ухвала

13 грудня 2018 року

м. Київ

справа № 234/3444/18

провадження № 61-47783ск18

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Лесько А. О. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Донецького апеляційного суду від 08 листопада 2018 року у справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю "Смартбізнес" про стягнення безпідставно набутих грошових коштів,

ВСТАНОВИВ:

У березні 2018 року ОСОБА_1 звернувся із зазначеним позовом, в якому просив стягнути з ТОВ "Смартбізнес" на його користь безпідставно набуті грошові кошти в сумі 23 500,00 грн.

Рішенням Краматорського міського суду Донецької області від 14 серпня 2018 року, залишеним без змін постановою Донецького апеляційного суду від 08 листопада 2018 року, в задоволенні позову відмовлено.

28 листопада 2018 року (відповідно до відтиску поштового штемпеля на конверті) ОСОБА_1 направив касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просив скасувати оскаржувану постанову апеляційного суду та задовольнити його позов.

Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки вона подана на судове рішення у малозначній справі, що не підлягає касаційному оскарженню.

Пункт 8 частини 2 статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Згідно з пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, зазначених у цій же нормі ЦПК України.

Відповідно до пункту 1 частини 6 статті 19 ЦПК України для цілей пункту 1 частини 6 статті 19 ЦПК України малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на 01 січня календарного року, в якому подається скарга (частина 9 статті 19 ЦПК України).

Згідно зі статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2018 рік" розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01 січня 2018 року визначено в розмірі 1 762,00 грн.

Ціна позову у даній справі становить 23 500,00 грн яка станом на 01 січня 2018 року не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1 762,00 грн Х 100=176 200,00 грн).

Отже, зазначена справа є малозначною в силу вимог закону.

При цьому Верховним Судом також перевірено, чи мають місце обставини, передбачені пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України, та зазначених обставин не встановлено.

Відповідно до вимог пункту 1 частини 2 статті 394 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Зазначене відповідає Рекомендаціям № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини "с" статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: "Levages Prestations Services v. France" (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року; "Brualla Gomez de la Torre v. Spain" (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року).

З урахуванням наведеного, оскільки ОСОБА_1 подав касаційну скаргу на судове рішення у малозначній справі, що не підлягає касаційному оскарженню, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України випадків не встановлено, у відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити.

Керуючись пунктом 8 частини 2 статті 129 Конституції України, пунктом 1 частини 6 та частиною 9 статті 19, пунктом 2 частини 3 статті 389, пунктом 1 частини 2 статті 394 ЦПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Донецького апеляційного суду від 08 листопада 2018 року у справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю "Смартбізнес" про стягнення безпідставно набутих грошових коштів.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали надіслати особі, яка подавала касаційну скаргу.

Ухвала суду касаційної інстанції оскарженню не підлягає.

Суддя А. О. Лесько