Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 17.03.2019 року у справі №331/5672/14

Ухвала

29 листопада 2019 року

м. Київ

справа № 331/5672/14-ц

провадження № 61-3441ск19

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Крата В. І. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1, яка підписана представником Вишняковим Дмитром Олександровичем, на постанову Запорізького апеляційного суду від 05 листопада 2019 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Форінт" до ОСОБА_1, ОСОБА_3, треті особи: товариство з обмеженою відповідальністю "Пірамода", арбітражний керуючий Мірошник Ігор Вікторович, ОСОБА_4, про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до частини 3 статті 6 Закону України "Про доступ до судових рішень" суд при здійсненні судочинства може використовувати лише текст судового рішення, який опубліковано офіційно або внесено до Реєстру.

Аналіз Єдиного державного реєстру судових рішень свідчить, що ухвалою Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 05 серпня 2019 року, клопотання представника відповідача ОСОБА_1 - Ви шнякова Д. О. задоволено та призначено по справі судову економічну експертизу, доручивши її проведення судовому експерту Бондарчук Т. В.

На час проведення експертизи провадження у справі зупинено.

Постановою Запорізького апеляційного суду від 05 листопада 2019 року ухвалу Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 05 серпня 2019 року скасовано, справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду процесуального питання.

ОСОБА_1 засобами поштового зв'язку подав 15 листопада 2019 року касаційну скаргу, яка підписана представником Вишняковим Д. О., на постанову Запорізького апеляційного суду від 05 листопада 2019 року. Посилаючись на порушення судом норм процесуального права, ОСОБА_1 просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції і залишити в силі ухвалу суду першої інстанції.

У частині 3 статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частини 1 статті 406 ЦПК України ухвали судів першої та апеляційної інстанцій можуть бути оскаржені в касаційному порядку у випадках, передбачених частини 1 статті 406 ЦПК України.

Згідно пункту 2 частини 1 статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити у касаційному порядку ухвали суду першої інстанції, вказані у пункту 2 частини 1 статті 389 ЦПК України, після їх перегляду в апеляційному порядку.

Оскарження ухвали суду першої інстанції щодо призначення експертизи передбачено пунктом 12 частини 1 статті 353 ЦПК України.

Однією з основних засад судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом (пункт 8 частини 2 статті 129 Конституції України, пункт 9 частини 3 статті 2 ЦПК України).

Європейський суд з прав людини зауважує, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Вимоги до прийнятності апеляції з питань права мають бути більш жорсткими ніж для звичайної апеляційної скарги. З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду, як касаційного суду, процедура, яка застосовується у Верховному Суді може бути більш формальною (LEVAGES PRESTATIONS SERVICES v. FRANCE, № 21920/93, § 45, ЄСПЛ, від 23 жовтня 1996 року; BRUALLA GOMEZ DE LA TORRE v. SPAIN, № 26737/95, § 37,38, ЄСПЛ, від 19 грудня 1997 року).

Вказівка в резолютивній частині постанови Запорізького апеляційного суду від 05 листопада 2019 року про можливість її оскарження до Верховного Суду не є підставою для відкриття касаційного провадження судом касаційної інстанції, оскільки касаційну скаргу подано на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню.

Європейський суд з прав людини вказує, що було б важко погодитись з тим, що Верховний Суд у ситуації, коли відповідне національне законодавство дозволило йому відфільтрувати справи, що надходять до нього, має бути пов'язаним з помилками нижчих судів при визначенні питання щодо надання комусь доступу до нього. В іншому випадку це може серйозно заважати роботі Верховного Суду і зробить неможливим виконання Верховною Судом своєї специфічної ролі. У прецедентній практиці Суду вже було підтверджено, що повноваження вищого суду щодо визначення своєї юрисдикції не можуть бути обмежені таким чином (ZUBAC v.
CROATIA, № 40160/12, § 122, ЄСПЛ, від 05 квітня 2018 року).

Відповідно до вимог пункту 1 частини 2 статті 394 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Таким чином, у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити, оскільки оскаржена постанова Запорізького апеляційного суду від 05 листопада 2019 року не підлягає касаційному оскарженню відповідно до пункту 2 частини 1 статті 389 ЦПК України.

Керуючись статтями 260, 389, 394 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Відмовити ОСОБА_1 у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на постанову Запорізького апеляційного суду від 05 листопада 2019 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Форінт" до ОСОБА_1, ОСОБА_3, треті особи: товариство з обмеженою відповідальністю "Пірамода", арбітражний керуючий Мірошник Ігор Вікторович, ОСОБА_4, про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя В. І. Крат