Історія справи

Ухвала ККС ВП від 06.04.2021 року у справі №127/590/21

Ухвала

Іменем України

29 квітня 2021 року

м. Київ

справа № 127/590/21

провадження № 51-1674впс21

Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого - Кравченка С. І.,

суддів: Білик Н. В., Ємця О. П.,

розглянув подання Вінницького апеляційного суду про направлення матеріалів кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 135 КК України, за апеляційною скаргою захисника Павленка І. С. в інтересах ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 28 січня 2021 року з одного апеляційного суду до іншого,

встановив:

До Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду надійшло подання Вінницького апеляційного судупро направлення вищевказаних матеріалів кримінального провадження із зазначеного суду до апеляційного суду іншої області.

Подання мотивовано тим, що у Вінницькому апеляційному суді неможливо утворити склад суду для судового провадження в апеляційному порядку за вищевказаною апеляційною скаргою.

Учасникам судового провадження було належним чином повідомлено про день і час розгляду подання, в судове засідання вони не з'явилися, що не перешкоджає його розгляду. Заперечень про відкладення розгляду подання від них не надійшло.

Заслухавши доповідь судді, доводи, наведені у поданні, суд дійшов висновку, що воно не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Як вбачається із матеріалів провадження, до Вінницького апеляційного суду

в порядку апеляційного оскарження надійшли матеріали кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 135 КК України, за апеляційною скаргою захисника Павленка І. С. в інтересах ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 28 січня 2021 року, якою ОСОБА_1 звільнено

від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 135 КК України у зв'язку із закінченням строків давності, а кримінальне провадження №12017020000000264 від 12 липня 2017 року закрито.

Згідно протоколу щодо неможливості автоматизованого розподілу судової справи між суддями Вінницького апеляційного від 19 квітня 2021 року визначення колегії суддів для розгляду вказаного провадження не відбулося, оскільки не вистачає потрібної кількості суддів.

Подання обґрунтовано тим, що відповідно до Рішення зборів суддів від 09.11.2018 року № 7 "Про утворення та склад судових палат Вінницького апеляційного суду" (зі змінами, внесеними Рішенням зборів суддів Вінницького апеляційного суду від
14.12.2018 № 19 та рішенням зборів суддів Вінницького апеляційного суду від
17.10.2019 № 11) визначено спеціалізацію суддів Вінницького апеляційного суду.

Також відповідно до Рішення зборів суддів Вінницького апеляційного суду від
14.04.2021 року №3 запроваджено розгляд кримінальних проваджень здійснювати складом колегії суддів, в якій суддя-доповідач визначений виключно з числа суддів судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення.

Колегія суддів касаційного суду вважає доводи, викладені у поданні, необґрунтованими, виходячи з наступного.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини й основоположних свобод гарантує право на справедливий й публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини право на доступ до суду має трактуватися як можливість особи звернутися до суду та як заборона вчиняти певні правові чи фізичні дії, спрямовані на перешкоджання особі скористатися цим правом.

Відповідно до статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії.

Конституцією України регламентовано, що судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом (стаття 125 Конституції України).

Під час застосування правил спеціалізації суддів потрібно виходити з єдності правового статусу судді, що передбачає здійснення ним правосуддя в будь-якій справі, віднесеній до юрисдикції конкретного суду (за винятком випадків, що прямо передбачені законом).

Відповідно до частини 2 статті 26 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" апеляційними судами з розгляду цивільних і кримінальних справ, а також справ про адміністративні правопорушення є апеляційні суди, які утворюються в апеляційних округах. Згідно частини 4 вказаної статті у складі апеляційного суду можуть утворюватися судові палати з розгляду окремих категорій справ.

Виходячи зі змісту зазначених положень запровадження спеціалізації не є обов'язковим, і таке визначення спеціалізації можливе лише за умови забезпечення належної роботи суду в цілому. Окрім того, Рішення зборів суддів не може суперечити вимогам закону.

Посилання у поданні на те, що не можуть бути у даному випадку застосовані правила пункту 2.3.27 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого Рішенням Ради суддів України від 26 листопада 2010 року №30 в редакції, затвердженій Рішенням Ради суддів України від 15 вересня 2016 року № 58 (зі змінами) є безпідставними.

Відповідно до пункту 1 розділу VII Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26 листопада 2010 року № 30, збори суддів відповідного суду визначають спеціалізації кожного судді такого суду згідно із Загальним класифікатором спеціалізацій суддів та категорій справ, затвердженим Державною судовою адміністрацією України. Для кожного судді може бути визначена більше, ніж одна спеціалізація. Визначення спеціалізацій суддів у суді, в тому числі слідчих суддів, має забезпечити виключення випадків неможливості проведення автоматизованого розподілу справи або матеріалів кримінального провадження через відсутність суддів відповідної спеціалізації. Крім того, запроваджена зборами відповідного суду спеціалізація суддів не може бути підставою для відмови в доступі до правосуддя в конкретному суді.

Крім того, Положенням про автоматизовану систему документообігу суду (у редакції рішення Ради суддів України від 15 вересня 2016 року № 58) установлено, що автоматизований розподіл судових справ між суддями в судах, у яких відсутня спеціалізація або її застосування неможливе, здійснюється між усіма суддями.

Тобто, шляхом прийняття зборами суддів відповідного суду Рішення щодо організації внутрішньої діяльності цього суду автоматизована система може бути налаштована таким чином, щоб забезпечити виключення випадків неможливості проведення автоматизованого розподілу справи через відсутність суддів відповідної спеціалізації, забезпечуючи при цьому об'єктивний та неупереджений розподіл судових справ за допомогою модуля автоматизованого розподілу.

Статтею 34 КПК України передбачена можливість направлення кримінального провадження з одного суду до іншого, якщо неможливо утворити новий склад суду, при цьому, відсутнє будь-яке посилання на необхідність включення до автоматизованого розподілу лише суддів із судової палати з розгляду кримінальних справ відповідного суду.

Згідно з положеннями частини 5 статті 34 КПК України спори про підсудність між судами не допускаються.

Окрім того, Верховним Судом вже вирішувалось питання про направлення матеріалів кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 135 КК України, за апеляційною скаргою захисника Павленка І. С. в інтересах ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 28 січня 2021 року з Вінницького апеляційного суду до іншого апеляційного суду з аналогічних підстав, яке ухвалою від 5 квітня 2021 року залишено без задоволення, з наведенням детального обґрунтування мотивів прийнятого рішення.

Щодо посилання у поданні на те, що судді Вінницького апеляційного суду пройшли кваліфікаційне оцінювання за критерієм професійної компетентності з урахуванням принципу спеціалізації, то воно є безпідставним, оскільки, на переконання колегії суддів касаційного суду, даний критерій був застосований виключно в рамках кваліфікаційного оцінювання і не може застосовуватись у подальшому як обмеження для зміни спеціалізації суддів при здійсненні ними правосуддя, яке вони повинні здійснювати, керуючись принципом верховенства права та підкоряючись лише закону, чесно і сумлінно здійснювати повноваження та виконувати обов'язки судді.

Така позиція узгоджується з Рішенням Вищої ради правосуддя № 2483/0/15-20 від
27.08.2020 року Про залишення без змін рішення Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя № 1828/2дп/15-20 від 15.06.2020 року про притягнення суддів Херсонського апеляційного суду до дисциплінарної відповідальності.

Виходячи із закріпленого в Конституції України та процесуальних кодексах принципу територіальної юрисдикції, саме Вінницький апеляційний суд є повноважним щодо перегляду в апеляційному порядку всіх проваджень кримінальної і цивільної юрисдикції, та справ про адміністративні правопорушення в межах відповідного апеляційного округу.

Згідно з вимогами ч. 4 ст. 31 КПК України кримінальне провадження в апеляційному порядку здійснюється колегіально судом у складі не менше трьох суддів.

При цьому з наданої судом інформації вбачається, що у Вінницькому апеляційному суді здійснюють правосуддя двадцять шість суддів, дев'ять з яких входять до судової палати з розгляду кримінальних справ і справ про адміністративні правопорушення та п'ятнадцять - до судової палати з розгляду цивільних справ.

Також викликає стурбованість колегії суддів касаційного суду численна кількість задоволених заяв про відводи (самовідводи) суддів цього суду від розгляду в апеляційному порядку вказаних матеріалів провадження.

Вищезазначеним обставинам має бути надана належна оцінка головою суду з наслідком реагування в межах наданих повноважень у передбачений законом спосіб.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку, що Вінницьким апеляційним судом не вичерпано процесуальних можливостей по формуванню колегії суддів для розгляду матеріалів кримінального провадження щодо ОСОБА_1 за апеляційною скаргою захисника Павленка І. С. в інтересах ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 28 січня 2021 року, тому підстави для направлення вищевказаних матеріалів із Вінницького апеляційного суду до апеляційного суду іншої області, відсутні, а подання слід залишити без задоволення.

Керуючись статтями 32, 34 КПК України, Верховний Суд

постановив:

Подання Вінницького апеляційного суду про направлення матеріалів кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_1

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 135 КК України, за апеляційною скаргою захисника Павленка І. С. в інтересах ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 28 січня 2021 року з одного апеляційного суду до іншого, залишити без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:

С. І. Кравченко Н. В. Білик О. П. Ємець